12 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1282/25
провадження № 61-9842зно25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 29 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,
25 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду
від 23 липня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про відвід суддів Верховного Суду Крата В. І., Дундар І. О., Пархоменка П. І. від участі у розгляді справи № 754/1282/25, у тексті якої висловлено недовіру судді Білоконь О. В., а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду
від 25 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві
Білоконь О. В.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 заявляв відвід судді Верховного Суду Білоконь О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білоконь О. В. від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою та передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Білоконь О. В., в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Ігнатенку В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Білоконь О. В. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 23 липня 2025 року за нововиявленими обставинами.
30 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду
від 29 липня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Верховного Суду Білоконь О. В. від участі у розгляді справи
№ 754/1282/25, у тексті якої висловлено недовіру судді Ігнатенку В. М. , а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2025 року заяву ОСОБА_1. про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. визнано необґрунтованоюта передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 31 липня
2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду
Ігнатенка В. М., в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Коротуну В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М.
04 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду
від 29 липня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Верховного Суду Білоконь О. В. від участі у розгляді справи
№ 754/1282/25, у тексті якої висловлено недовіру судді Ігнатенку В. М. , а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2025 року заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. залишена без розгляду.
Подані заяви від 30 липня 2025 року та від 04 серпня 2025 року
про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 29 липня 2025 року не можуть бути прийняті касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з пунктами 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.
За пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року в справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) висновувала, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і
11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою
статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини
(далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності в справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції»
від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Подібні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року в справі № 9901/23/21 (провадження
№ 11-64заі21), в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св22).
У поданих заявах заявник вживає зневажливі висловлювання, які непритаманні для написання ділових документів, що відображають зневажливе ставлення заявника до судової гілки влади, інших учасників справи, надає зневажливу, іронічну оцінку процесуальних дій та рішень у справі, а також особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо під час оформлення процесуального документа.
Зокрема, заявник зазначає:
«…я ж не дурень, щоб цю «лапшу» вищевказаний суддя проковтнути і йому за «це» ще й ПОДЯКУВАТИ!», «може у вас і хоч «грам» СОВІСТІ І МОРАЛІ все ж є… я на ваше реагування подивлюсь і … потім «заціню» ваше беззаконня (звісно, якщо воно буде) і подам на вас ОБОВ*ЯЗКОВО позовну заяву… мені постійна прихована неповага суддів КЦС (звісно з яким мав справу) до вимог КУ і до моїх прав вже набридла - прийшла черга діяти!», «вимагаю, щоб суд. Справу було надіслано у Деснянський райсуд м. Києва для об'єктивного розгляду її саме ПО СУТІ - повторюся: це моє право від вас це вимагати - ст.21 КУ, а ви його повинні НЕУХИЛЬНО виконувати
(ст. 3 КУ). Вам це ЗРОЗУМІЛО чи НІ? - воно це моє право вище за рангом виконання чим ЛЮБІ вимоги ЦПКУ і ваші «хАтєлки», а може вам конституційне «Верховенство права» вже пусте місце? … а може ви зі злочинної організації РФ?» (мову оригіналу збережено).
Щодо клопотань ОСОБА_1 за наслідками розгляду поданих ним заяв та його звернень до суду у вигляді «вимог» вчинення судом певних процесуальних дій, то суд зауважує, що спонукання суду прийняти рішення на користь учасника справи є неприпустимою процесуальною поведінкою такого учасника та є зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 44 ЦПК України.
Частиною третьою статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 заяв про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 29 липня
2025 року в таких редакціях виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим його заяви необхідно залишити без розгляду.
Верховний Суд попереджає ОСОБА_1 , що продовження зловживання процесуальними правами в справі № 754/1282/25 буде мати наслідком застосування щодо нього заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.
Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 29 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко