Провадження № 3/510/1003/25
Справа № 510/1327/25
12 серпня 2025 року м. Рені Одеської області
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, не одруженого, інваліда ІІ групи, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
22 червня 2025 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.
Таким чином, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явися, вину визнав, плакав та просив вибачення, пояснив, що, у зв'язку з хворобою, він періодично отримує лікування у вигляді ін'єкцій, які роблять його агресивним. 22 червня 2025 року він отримав саме таку ін'єкцію та його роздратувала розмова матері по телефону.
Під час встановлення причин безстрокової інвалідності, ОСОБА_1 надав суду документи, відповідно до яких він страждає на розумовий розлад, а саме: висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 3/336 від 16 квітня 2019 року, відповідно до якого він обмежено здатний контролювати свою поведінку, а також свідоцтво про хворобу № 22 від 25 березня 2025 року, видане ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 страждає на параноїдну шизофренію непреривної течії з наростаючим апатико-абулічним типом дефекту.
Крім того, з додатку до свідоцтва про хворобу № 22 від 25 березня 2025 року вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, систематично, з 2011 року, проходить стаціонарне обстеження та лікування у КНП «Обласна психіатрична лікарня № 4 Одеської обласної ради».
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи та надані документи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, які визначають конкретне суспільно небезпечне діяння як адміністративне правопорушення, тобто як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Склад адміністративного правопорушення включає в себе чотири основні елементи: об'єкт правопорушення - те, на що посягає правопорушення, суспільні відносини, які охороняються законом і яким заподіюється шкода; об'єктивна сторона правопорушення - його зовнішній прояв, який включає протиправне діяння (дія або бездіяльність), наслідки цього діяння та причинний зв'язок між діянням і наслідками; суб'єкт правопорушення - фізична осудна особа, яка вчинила його у віці, з якого може наставати адміністративна відповідальність; суб'єктивна сторона правопорушення - психічне ставлення особи до вчиненого діяння, тобто її вина (умисел або необережність).
Відсутність хоча б одного з цих елементів означає, що склад правопорушення відсутній, і, відповідно, немає підстав для адміністративної відповідальності.
Так, згідно із диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка ставиться у провину ОСОБА_1 , правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення наявності складу правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, як це передбачено ст. 10 КУпАП.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли вчиняється умисно, тобто суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Слід зазначити, що поняття вини, що характеризує суб'єктивну сторону складу правопорушення, нерозривно пов'язане з поняттям осудності - ознакою, що характеризує суб'єкт правопорушення, тобто здатність, під час вчинення протиправного діяння, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Так, аналізуючи надані медичні документи стосовно стану здоров'я ОСОБА_1 , у суду виникають сумніви в осудності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП внаслідок хворобливого стану, посиленого прийомом певних ліків, навіть всупереч тому, що у суду немає даних відносно цивільної дієздатності ОСОБА_1 .
Згідно ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Аналогічне застереження міститься й у ст. 20 КУпАП - не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Так, у судовому засіданні було доведено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи безстроково з діагнозом «F20.0. Параноїдна шизофренія. Непреривна течія. Наростаючий апатико-абулічний тип дефекту» з обмеженою здатністю контролювати свою поведінку, що свідчить про його неосудність та виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю з таких обставин: неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
Отже, у даному випадку, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, був неосудним, а тому не підлягає адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, провадження в справі має бути закрито.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 12, 23, 24, 25, 33, 34, 35, 38, 221, 245-249, 251, 252, 268, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з його неосудністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова