Справа № 509/1401/25
12 серпня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому в с. Овідіополь, Одеської області за допомогою відеоконференцзв'язку в рамках кримінального провадження №12024162380000538 від 08.10.2024 року
заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селище Овідіополь, Одеського (кол. Овідіопольського) району, Одеської області, громадянин України, українець, освіта середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.115 ч.2 п.4 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 ,
потерпілий ОСОБА_8 ,-
20 березня 2025 року до Овідіопольського райсуду Одеської області надійшов обвинувальний акт та реєстр до нього відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.115 ч.2 п.4 КК України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 обрана у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду справи від захисника обвинуваченого надійшла усна заява про відвід колегії суддів по справі, у зв'язку з тим, що вони по справі приймали рішення з порушенням права на захист та надали перевагу стороні обвинувачення, а саме розглянули клопотання сторони обвинувачення з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.80 ч.1 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК України, й, зокрема, відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст.6 п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з статті 9 ч.5 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Також у пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Захисник оголосив заяву про відвід в усній формі, відповідно до ст.80 ч.4 КПК України заява про відвід під час судового провадження повинна бути подана до початку судового розгляду.
В провадженні Овідіопольського райсуду Одеської області у складі колегії суддів судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 , перебуває кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7
03 квітня 2025 року під час судового розгляду колегію суддів приймались процесуальні рішення, щодо продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого була задоволена частково. Ухвала суду першої інстанції від 03.04.2005 року була скасована, апеляційне провадження було закрито.
20 травня 2025 року під час судового розгляду колегію суддів приймались процесуальні рішення, щодо продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого була задоволена частково. Ухвала суду першої інстанції від 20.05.2025 року була скасована, та апеляційної інстанцією було постановлено рішення щодо продовження обвинуваченого ОСОБА_7 міри запобіжного заходу тримання під вартою.
Прийняття процесуального рішення, а в подальшому його скасування не може бути підставою для відводу судді (колегії суддів) відповідно до ст.75 ч.1 п. 4 КПК України оскільки не свідчить про упередженість суду до обвинуваченого.
Крім того, із змісту усної заяви захисника не вбачається підстав, які зазначенні в ст.ст.75,76 КПК України, а тому колегія судів приходить до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.80,81,350 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід колегії суддів - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3