Справа № 947/27126/19
Номер провадження:1-кп/521/1456/25
12 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси (в режимі відеоконференції) клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161470002373 від 15.10.2017 року відносно неї, а саме:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси Одеської області, громадянки України, ФОП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року), -
На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161470002373 від 15.10.2017 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року).
Відповідно до обвинувального акту:
ОСОБА_6 , зареєстрована як фізична особа-підприємець, в період з 01.02.2017 по 07.10.2017 здійснюючи підприємницьку діяльність по наданню послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів в СТО «Оранж» розташованого в м. Одесі по вул. Середня, 48, будучи особою, яка зобов'язана дотримуватися правил безпеки, діючи зі злочинною необережністю, проявляючи бездіяльність та не виконуючи дії, спрямовані на дотримання вимог нормативних актів, що містять правила виконання відповідних робіт, не виконала дії, які могла і повинна була виконати, не дотрималась вимог ст. 55 Кодексу цивільного захисту України щодо діяльності із забезпечення пожежної безпеки, яка є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій, Розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 за № 1417 (далі Правила), відповідно до якого, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об?єктів, Розділу VII Правил, яким встановлено, що вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт Правил вимагається, що: п. 2.5. «Внутрішні поверхні стін фарбувальних приміщень на висоту не менше 2 м повинні бути облицьовані негорючим матеріалом, який допускає легке очищення від забруднень.» та п. 2.6. «Приміщення фарбувальних та фарбоприготувальних ділянок мають бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсосів, п.п. 5.2.5 договору суборенди приміщення, в якому здійснюється підприємницька діяльність, яким передбачено, що ОСОБА_6 зобов'язана виконувати правила техніки безпеки, привила санітарно-епідеміологічної та пожежної безпеки, підтримувати громадський правопорядок на території Приміщення, дбати про належний технічний стан Об?єкта суборенди. Відповідальність за протипожежний стан Приміщення несе Суборендар».
07.10.2017 близько 05 години 30 хвилин в боксі СТО «Оранж авто» ФОП « ОСОБА_8 », де знаходились автомобілі марки «Renault» модель «Duster» д.н.з. НОМЕР_1 , власник відділ забезпечення автотранспорту ГУНП в Одеській області та автомобіль марки «Volkswagen» модель «Polo», 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 , власник ОСОБА_4 , за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 48, під час проведення ОСОБА_9 , ремонтних робіт з автомобілем «Renault Duster», виникла пожежа, внасліок якої пошкоджено автомобіль марки «Renault» модель «Duster» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «Volkswagen» модель «Polo», 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_3 .
ОСОБА_6 , як фізична особа-підприємець не забезпечила виконання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у приміщеннях СТО «Оранж Авто», що призвело до наведених наслідків, у загальному розмірі 309 162, 51 грн, чим завдала Головному управлінню Національної поліції в Одеській області майнової шкоди на суму 140 911,22 гривень, а також ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 168 251,29 гривень.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 270 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року), як порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно майнову шкоду у великому розмірі.
Під час підготовчого провадження, а саме 12.08.2025 року, в судовому засіданні, стороною захисту було заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 270 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження.
Обвинувачена ОСОБА_6 , в присутності свого захисника, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, своє клопотання підтримала та просила задовольнити, а кримінальне провадження за її обвинуваченням закрити. При цьому обвинувачена зазначила, що згоду на закриття кримінального провадження вона надає добровільно та без примусу, їй зрозуміла суть обвинувачення, підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. Не заперечувала проти сплати процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Захисник в режимі відеоконференції вважав клопотання своєї підзахисногї обґрунтованим, просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження за її обвинуваченням, а також вирішити питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Просив суд долучити до матеріалів справи документи, що стосуються процесуальних витрат, що характеризують особу обвинуваченої, що стосуються долі речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
Представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.
Представник потерпілого ГУНП в Одеській області, будучи повідомленим, у судове засідання не прибув. Заяв та клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження та заслухавши думку учасників провадження, суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09 квітня 2019 року, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Якщо строк давності сплив, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Частиною 2 статті 4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. А частиною 3 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Так, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 ставиться у провину вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, яке мало місце 07.10.2017 року).
Санкцією ч. 1 ст. 270 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року, тобто в редакції, яка діяла станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення - 07.10.2017 року) було встановлено наступні види покарань: штраф від п?ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
З 01 липня 2020 року санкція ч. 1 ст. 270 КК України передбачає наступні види покарань: штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Тобто, з 01.07.2020 року було посилено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України (в чинній редакції, тобто в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року), кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Тобто, з урахуванням положень ч. 3 ст. 5 КК України та розміру покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, яке було визначене станом на 07 жовтня 2017 року, інкриміновані ОСОБА_6 дії слід відносити до категорії кримінального проступку за положеннями вже діючої ст. 12 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в чинній редакції), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за яке передбачено покарання у виді обмеження волі і до дня набрання вироком законної сили, минуло 3 (три) роки.
Початком перебігу строку давності у даному провадженні, згідно обвинувального акту, є 07.10.2017 року, і ця обставина сторонами не заперечується. З огляду на наведене вбачається, що з цього часу минуло більше 3 (трьох) років, тобто у даному кримінальному провадженні сплили диференційовані строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, суду не надано. Інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення не відносяться до переліку правопорушень, зазначених в ч.ч. 4, 5, 6 ст. 49 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_6 , якій були роз'яснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, надала свою згоду та наполягала на закритті кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. Крім того, згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 29 липня 2021 року (постанова по справі № 552/5595/18), вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілою стороною, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілим, щирого каяття тощо.
Отже, встановивши наявність усіх передбачених законом підстав, з'ясувавши позицію обвинуваченої ОСОБА_6 , впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд приходить до висновку що клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню, а отже обвинувачена підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 270 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року), а кримінальне провадження відносно неї, в силу п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, підлягає закриттю.
Щодо заявлених у даному кримінальному провадженні цивільних позовів, суд вважає зазначити наступне.
У даному провадженні представником потерпілого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на загальну суму 245 051 (двісті сорок п'ять тисяч п'ятдесят одну) гривню 29 (двадцять дев'ять) копійок, а також представником ГУНП в Одеській області до обвинуваченої ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на загальну суму 140 911 (сто сорок тисяч дев'ятсот одинадцять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушення, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи, з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної школи у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
В такому випадку, у зв'язку із закриттям кримінального провадження, суд в рамках кримінального судочинства позбавлений можливості розглянути та вирішити цивільні позови потерпілих, тому вони мають бути залишені без розгляду. При цьому суд роз'яснює потерпілим та їх представникам (цивільним позивачам), що, у разі наявності позовних вимог, вони мають право вирішити їх у порядку цивільного судочинства.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.10.2019 року (справа 947/25093/19, провадження 1-кс/947/13894/19) - скасувати.
Питання щодо долі речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Оскільки закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз (Постанова ККС ВС від 1 лютого 2024 року у справі № 930/497/23 (провадження № 51-4798км23), документально підтверджені процесуальні витрати у даному провадженні на загальну суму 13060 (тринадцять тисяч шістдесят) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок слід стягнути з ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284-286, 350, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161470002373 від 15.10.2017 року за ч. 1 ст. 270 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року) - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161470002373 від 15.10.2017 року від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 270 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року) у зв'язку із закінченням строків давності, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в чинній редакції).
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161470002373 від 15.10.2017 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 270 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001 року) - закрити.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 13060 (тринадцять тисяч шістдесят) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.
Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_6 матеріальної (майнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на загальну суму 245 051 (двісті сорок п'ять тисяч п'ятдесят одну) гривню 29 (двадцять дев'ять) копійок - залишити без розгляду та роз'яснити потерпілому його право звернення до суду в порядку цивільного судочинства у разі наявності позовних вимог.
Цивільний позов представника ГУНП в Одеській області про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_6 матеріальної (майнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на загальну суму 140 911 (сто сорок тисяч дев'ятсот одинадцять) гривень 22 (двадцять дві) копійки - залишити без розгляду та роз'яснити потерпілому його право звернення до суду в порядку цивільного судочинства у разі наявності позовних вимог.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.10.2019 року (справа 947/25093/19, провадження 1-кс/947/13894/19) - скасувати.
Речові докази, відповідно до постанов слідчого від 07.02.2019 року, а саме:
- автомобіль марки «Renault» модель «Duster» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль «Volkswagen» модель «Polo», 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_3 - повернути власникам за належністю або уповноваженим ними особам.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1