521/11023/25
1-кп/521/1599/25
12 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в режимі відеоконференції з ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470000981 від 20.06.2025, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , останні рази судимого:
-01.05.2024 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі;
-26.06.2024 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі; 11.06.2025 року ухвалою Одеського апеляційного суду вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 26.06.2024 залишено без змін;
-21.05.2025 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі (вирок не набрав законної сили),
-27.05.2025 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 357 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених цим вироком і покарання, призначеного вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 01.05.2024, остаточно призначити покарання у вигляді 1 року обмеження волі (вирок не набрав законної сили),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
Кримінальне правопорушення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинено за наступних обставин: 20.06.2025 близько о 10:40 оперуповноваженим оперативного відділу державної установи «Одеський слідчий ізолятор» майором внутрішньої служби ОСОБА_6 , оперуповноваженим оперативного відділу державної установи «Одеський слідчий ізолятор» майором внутрішньої служби ОСОБА_7 , у зв'язку з відпрацюванням оперативної інформації щодо можливого зберігання та користування забороненими предметами здійснено позаплановий обшук у камерному приміщенні № 425, ув'язненого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надалі, під час проведення працівниками оперативного відділу державної установи «Одеський слідчий ізолятор» позапланового обшуку у камерному приміщенні № 425 у особи, ув'язненого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особистих речах, а саме в сумці під спальним ліжком, виявлено мобільний телефон, який відповідно до Додатку 1 до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1769/5, належить до речей та предметів, заборонених для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі.
В подальшому, 20.06.2025 у період часу з 10:44 до 10:51, ОСОБА_5 , перебуваючи у камерному приміщенні № 425 державної установи «Одеський слідчий ізолятор», розташованого на другому поверсі четвертого режимного корпусу державної установи «Одеський слідчий ізолятор», яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є службовою особою, представником влади і знаходиться при виконанні службових обов'язків, до яких зокрема входять огляд і обшук засуджених та осіб, узятих під варту, їх речей, вилучення заборонених для використання в слідчих ізоляторах речей та документів, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, не звертаючи уваги на неодноразові попередження про кримінальну відповідальність за висловлення пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, у ході спілкування, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своєї пропозиції, неодноразово висловлював ОСОБА_6 пряму словесну пропозицію надати йому неправомірну вигоду постійно підвищуючи розмір від 3000 (трьох тисяч) до 13000 (тринадцяти тисяч) гривень за невчинення службовою особою дій з використанням службового становища, а саме, за не вилучення в ході обшуку мобільного телефону, повернення його ОСОБА_5 та непроведення подальших майбутніх позапланових обшуків. Оперуповноважений ОСОБА_6 від неправомірної винагороди відмовився та повідомив про даний факт територіальний орган поліції та безпосереднього керівника
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю, кваліфікацію своїх дій не оспорював, у вчиненому щиро кається. В судовому засіданні відмовився давати показання.
Прокурор під час судового розгляду, враховуючи беззаперечне визнання ОСОБА_5 своєї вини, небажання давати показання, просив обмежитись дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, документів що стосуються речових доказів. Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, крім того, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, отже, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та документів, що стосуються вирішення питання заходів забезпечення кримінального провадження та вирішення долі речових доказів.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_8 щиро розкаявся у вчиненому.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним пред'явлене йому обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
За вище вказаними обставинами, за клопотаннями учасників судового процесу, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, докази у судовому засіданні не досліджувалися.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає рецидив злочинів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до нетяжких злочинів; особу та його вік (29 років); стан здоров'я: на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; раніше неодноразово судимий; повне визнання обвинуваченим своєї вини; наявність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, критичне відношення винної до вчиненого.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 є особою, яка неодноразово засуджена за вчинення умисних кримінальних правопорушень, та вчинення ним чергового злочину вже під час відбування покарання свідчить про небажання виправлення та про продовження злочинної діяльності.
Враховуючи наведені дані про особу обвинуваченого, приймаючи до уваги думку прокурора в судових дебатах, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим, вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України із застосуванням положень ст. 71 КК України.
При цьому судом враховується, що ОСОБА_5 за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 26.06.2024 відбуває покарання з 12.06.2024. Таким чином невідбута частина покарання становить 5 років і 10 місяців.
Також судом встановлено, що на теперішній час ОСОБА_5 перебуває в ДУ «Одеська виправна колонія (№14)».
Початок строку відбуття покарання обчислювати з дня проголошення цього вироку.
Речовій доказ - компакт-диск марки «Axent» формату CD-R 700МВ з відеозаписом « ОСОБА_5 , ст. 369.МР4» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
В кримінальному провадженні цивільні позови не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Арешти у кримінальному провадженні не накладались.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 615 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 26.06.2024, залишеного без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.06.2025, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.
Початок строку відбуття покарання обчислювати з дня проголошення цього вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даному кримінальному провадженні не обирати.
Процесуальні витрати відсутні.
Речовій доказ - компакт-диск марки «Axent» формату CD-R 700МВ з відеозаписом « ОСОБА_5 , ст. 369.МР4» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Суддя ОСОБА_1