Справа № 503/701/25
Провадження № 3/503/657/25
13 серпня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14 травня 2025 року о 21 год 35 хв ОСОБА_1 , по вул. Шевченка в с. Писарівка Подільського району Одеської області, керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання призначене на 03 червня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Мартинюк Ю.М. не з'явилися. Від захисника надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з терміновим відрядженням.
30 липня 2025 року ОСОБА_1 до суду не з'явився, надавши заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із укладенням договору з іншим адвокатом.
13 серпня 2025 року ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився, документів про залучення іншого адвоката не надав, натомість надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. На підтвердження обставин викладених у поданій заяві додав довідку № 805 від 13 серпня 2025 року видану ФОП ОСОБА_2 про перебування на амбулаторному лікуванні з 13 по 15 серпня 2025 року.
Згідно повідомлення ФОП ОСОБА_2 № 53 від 13 серпня 2025 року, наданого на запит суду, захворювання, яке зазначене у довідці № 805 від 13 серпня 2025 року дозволяє ОСОБА_1 прийняти участь у судовому засіданні призначеному на 13 серпня 2025 року о 12:00 годині.
Таким чином суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання без поважних причин, а подання ним заяв про відкладення розгляду справи розцінюється, як зловживання процесуальними правами, спрямоване на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005 року, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи. За змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України, не є обов'язковою. За таких обставин суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №330630 від 14 травня 2025 року в якому викладені обставини правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у якому перелічено зовнішні ознаки, які вказують на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та зазначено, що від проходження огляду на стан сп'яніння він відмовився; рапортом поліцейського в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, від надання пояснень та від підписання протоколу; відеозаписами на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки так і у медичному закладі.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності для того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Уразі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Таким чином, закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення, однак у цьому випадку, водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя вважає, що поліцейським було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, а відтак він має нести відповідальність за вчинене правопорушення.
При вирішенні питання щодо призначення адміністративного стягнення, враховуються положення ст. 33 КУпАП, а саме характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності особи за вчинене нею правопорушення і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим порушником так і іншими особами.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області доданої до протоколу встановлено, що ОСОБА_1 видавалось посвідчення водія, а відтак, до нього може бути застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір, у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.С. Сердюк