Справа № 489/5496/25
Провадження № 3/489/1591/25
іменем України
12 серпня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Водій ОСОБА_1 , 27.06.2025 о 20:00, у м. Миколаєві, по вул. 1-а Лінія, 46/1, керував транспортним засобом ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не врахував дорожню обстановку не вибрав безпечної швидкості руху, під час зміни напрямку руху не впевнився в безпеці свого руху та допустив наїзд на перешкоду у вигляді паркану, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив пункти 2.3.б, 10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР). Крім цього, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10.а ПДР.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майн, а також за ст. 122-4 КУпАП як залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час і місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 124, 122-4 КУпАП за обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
ОСОБА_1 викликався до суду шляхом надсилання судової повістки на його адресу. Проте надіслана на його адресу повістка (номери відправлення 06 011 718 879 88) повернулась до суду не врученою із довідкою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Також ОСОБА_1 повідомлено про час та місце розгляду справи шляхом надсилання SMS-повідомлення, яке отримане ним 29.07.2025 та телефонограмою 29.07.2025.
Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи Інгульським районним судом міста Миколаєва, і викликався в судове засідання, не подав клопотання про відкладення розгляду справи, а тому з урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому суд врахував, що від ОСОБА_1 не надходило заяв про зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При розгляді протоколів про адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП встановлено наступне.
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.3.б ПДР, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно із п. 10.1. ПДР, Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з вимогами п. 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Вивчивши всі обставини справи, вважаю, що наявність події і винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП підтверджується зібраною, дослідженою у суді сукупністю доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №384083 від 07.07.2025, який містить відомості щодо дати та часу (27.06.2025 о 20:00), місця (м. Миколаїв, вул. 1-а Лінія, 46/1), способу вчинення адміністративного правопорушення (не врахував дорожню обстановку не вибрав безпечної швидкості руху, під час зміни напрямку руху не впевнився в безпеці свого руху та допустив наїзд на перешкоду у вигляді паркану) та наслідків ДТП (автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками). Також встановлено порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3.б, 10.1. ПДР;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №384090 від 07.07.2025, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке мало місце 27.06.2025 та встановлено пункт ПДР, порушення якого мало своїм наслідком складання протоколу за ст. 122-4 КУпАП. Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем та став учасником ДТП, після чого залишив місце пригоди до якої був причетний;
- схемою місця ДТП, яка сталася 27.06.2025 о 20:00 год. в м. Миколаєві по вул. 1-а Лінія, 46/1, що містить інформацію щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, місця розташування транспортного засобу та місця зіткнення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наданими 27.06.2025 після ДТП згідно з якими він 27.06.2025, близько 20:00, він знаходився на подвір'ї та почув удар по паркану, вийшов на вулицю та побачив автомобіль ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_2 , який здійснив зіткнення з воротами та своїми діями завдав мені матеріальні збитки. Після чого підійшов до водія та попросив його надати документи, на що той віддав своє посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та реєстраційний документ на транспортний засіб ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_3 . Водій попросив, щоб ОСОБА_2 відштовхнув його автомобіль від паркану, оскільки він не міг від'їхати та заглох, але коли йому це вдалось, то поїхав з місця ДТП в невідомому напрямку залишивши при цьому свої документи.
Сумніви у достовірності та істинності доказів, які містяться в матеріалах справи - відсутні.
Таким чином, докази, що долучені до протоколу, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними, допустимими і достовірними.
Аналізуючи докази, що знаходяться в матеріалах справи, доходжу висновку, що наданими матеріалами поза розумним сумнівом доведено як факт вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця пригоди до якої він був причетним, отже доводять вину ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.3.б, 2.10.а, 10.1. ПДР, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи викладене, вважаю необхідним об'єднати справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП в одне провадження, а стягнення призначити на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 33 КУпАП.
За такої сукупності обставин у справі, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, межі якого передбачені санкцією ст. 122-4 КУпАП.
Застосування такого адміністративного стягнення відповідатиме меті адміністративного стягнення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім цього, із ОСОБА_1 на користь держави відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1КУпАП підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 36, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, суддя, -
Справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП № 489/5496/25, за ст. 124 КУпАП, № 489/5497/25, об'єднати в одне провадження. Присвоїти об'єднаному провадженню номер справи - 489/5496/25, номер провадження 3/489/1591/25.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок на користь держави (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001).
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять ) грн 60 коп. (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Г.Ю. Валігурський