Справа № 621/2231/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/621/348/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/936/25
Категорія: у порядку КПК України
11 серпня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221260000268 від 21 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року клопотання слідчого задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), з 15 липня 2025 року до 12 вересня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", визначено підозрюваному заставу в сумі 121 120,00 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення якої на підозрюваного будуть покладені наступні обов'язки: - прибувати до слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області із встановленою ним періодичністю, та за першою вимогою - до прокурора, слідчого судді, суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку. Захисник підозрюваного, не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Апеляційні вимоги захисник мотивує тим, що доводи сторони обвинувачення щодо наявних ризиків грунтуються на припущеннях. Обвинувачений має зареєстроване місце проживання, в силу статті 89 КК України судимим не був, має низку хронічних захворювань та потребує постійного лікування, отримує терапію від наркотичної залежності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку. Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Як вбачається із матеріалів судового провадження, відділом поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221260000268 від 21 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України. 15 липня 2025 року ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу України. Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Матеріали, надані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України.
Твердження захисника про те, що ризики, які встановлені слідчим суддею, є припущенням, спростовуються сукупністю матеріалів, долучених до клопотання, зокрема, колегія суддів враховує, що підозрюваний ОСОБА_8 не має судимості в силу статті 89 КК України, є наркозалежним. Під час апеляційного розгляду прокурором було надано відомості про те, що ОСОБА_8 31.07.2025 у даному кримінальному провадження повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру. На даний час ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 308, частиною 2 статті 307 КК України.
Будь-які дані про наявність у підозрюваного офіційних джерел заробітку, міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, суду апеляційної інстанції не надані.
Посилання захисника на те, що у підозрюваного є постійне місце проживання, не спростовує встановлених слідчим суддею ризиків та не є достатньою гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваного у випадку застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного вдатися до дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, апеляційний суд враховує наведені дані про особу підозрюваного, зміст повідомленої підозри, тяжкість інкримінованих злочинів.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому навів в ухвалі обгрунтовані мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Щодо стану здоров'я підозрюваного, суд апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах провадження відсутні дані про неможливість отримання ним необхідного лікування та медичної допомоги під час перебування в умовах слідчого ізолятора. На час апеляційного розгляду не надано відомостей про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою, ані за станом здоров'я, ані з інших підстав. Слідчим суддею визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої відповідає тяжкості інкримінованого ОСОБА_8 злочину на час розгляду клопотання слідчого та узгоджується з положенням частини 5 статті 183 КПК України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника не є достатніми для її скасування та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 15 липня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: