Справа № 638/4854/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/740/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст. 309 КК України
11 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221220001878 від 29.12.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України,
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянин України, неодружений, офіційно не працевлаштований, з вищою освітою, має на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу розміром 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
До набрання чинності вироком суду ОСОБА_7 запобіжний захід не обирався.
Згідно вироку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи про кримінальну караність проступків у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров?я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров?я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров?я України від 01.08.2000 року №188, будучи особою, яка вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу (обіг якого на час ухвалення вироку обмежений) - канабісу; особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїну, з метою подальшого особистого вживання, невстановлений період часу, однак не пізніше 28.12.2023, при невстановлених обставинах, незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити не виявилось за можливе, придбав - канабіс (на час вчинення правопорушення вважався особливо небезпечним наркотичним засобом), МДМА - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн та приніс вишевказані речовини до місця мешкання за адресою: АДРЕСА_3 та зберігав за вищевказаною адресою.
Протиправні дії ОСОБА_7 , пов?язані з незаконним придбанням та зберіганням канабісу, МДМА та кокаїну, були припинені на законних підставах співробітниками правоохоронних органів, якими 28.12.2023 в період часу з 14 год. 31 хв. по 17 год. 12 хв. на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харків від 26.12.2023, проведено санкціонований обшук квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де фактично мешкав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено: 4 (чотири) таблетки блакитного кольору, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - МДМА; полімерні пакети, всередині яких перебуває речовина рослинного походження, що являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом; полімерний пакет, всередині якого перебувають згортки з кристалічною речовиною - особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА; полімерний пакет, всередині якого перебуває наркотичний засіб, обіг якого обмежений - кокаїн; скляний пристрій для куріння - з нашаруванням канабісу, яку ОСОБА_8 використовував для вживання наркотичних засобів.
Згідно висновків експерта Харківського НДЕКЦ МВС України, результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № CE-19/121-24/1245-НЗПРАП від 24.01.2024, № СЕ-19/121-24/1244-Н3ПРАП від 23.01.2024, № CE-19/121-24/1243-H3ПРАП від 25.01.2024, виявлені та вилучені за місцем мешкання ОСОБА_7 речовини рослинного походження, загальною масою: 186,9655 г. є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено (на час проведення експертизи) - канабіс, 4 (чотири) таблетки блакитного кольору, загальна маса - 0,6107 г містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - МДМА, кристалічна речовина білого кольору, загальна маса - 0,6575 г містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА, порошкоподібна речовина білого кольору, масою 0,0491 г, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений - кокаїн. Не погодившись з вироком суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, закрити кримінальне провадження на підставі статті 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям, звільнити ОСОБА_7 від сплати процесуальних витрат. В огрунтування апеляційних вимог обвинувачений посилається на те, що під час проведення обшуку не було забезпечено права на захисника. Судом не було враховано таких пом'якшуючих покарання обставин як наявність на утриманні малолітньої дитини, позитивну характеристику з боку громадської організації, стан здоров'я, визнання вини та щире каяття, відсутність суспільно-небезпечних наслідків. Вважає призначення штрафу у розмірі 17.000 гривень надмірним. Крім того, суд першої інстанції безпідставно не застосував статтю 45 КК України, не врахував думку прокурора з цього питання, яка не заперечувала проти застосування цієї норми. Обвинувачений зазначає, що стягнення з нього процесуальних витрат у розмірі 20446,56 гривень є непропорційним до його фінансового стану, оскільки він безробітний, не має постійного доходу, утримує малолітню дитину та дружини, які проживають за кордоном через війну. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого, який підтримав свої апеляційні вимоги, думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_7 , посилаючись на наявність процесуальних порушень під час судового розгляду, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного. Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Згідно матеріалів судового провадження, розгляд провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України проведено судом першої інстанції в порядку частини 3 статті 349 КПК України. Приписами частини 3 статті 349 КПК України передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Верховний Суд у своїх постановах зазначає, що роз'яснення учасникам судового провадження спрощеного порядку розгляду не повинно носити формальний характер. Це означає, що суд, перш ніж постановити рішення про здійснення розгляду кримінального провадження на підставі частини 3 статті 349 КПК України, повинен роз'яснити їм суть даної норми, при цьому не обмежитися цитуванням самої статті, а у доступній, чіткій та конкретизованій формі викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам. Метою такого роз'яснення є однакове, правильне і точне розуміння усіма учасниками судового провадження змісту цієї норми, виявлення її сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Водночас, суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконатися у добровільності їх позицій. Повне визнання вини, відсутність оспорювання фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку частиною 3 статті 349 КПК України. На думку суду апеляційної інстанції, цих вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався в повному обсязі, з огляду на таке. Перевіркою технічного запису судового засідання від 18.11.2024 встановлено, що прокурором було оголошено зміст обвинувального акта, після чого обвинувачений пояснив, що вину визнає у повному обсязі, із кваліфікацією згоден, у зв'язку з чим судом на обговорення було поставлено питання щодо порядку дослідження доказів. Прокурором висловлено думку щодо можливості здійснювати судове провадження в порядку, визначеному частиною 3 статті 349 КПК України, з чим погодилися обвинувачений та його захисник. Разом з тим, всупереч положень частини 3 статті 349 КПК України, суд першої інстанції не роз'яснив обвинуваченому порядок, визначений частиною 3 статті 349 КПК України, а також безпосередньо не роз'яснив обвинуваченому у судовому засіданні, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити обставини, що не досліджувалися судом першої інстанції, в апеляційному порядку. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що обвинувачений звертався до суду першої інстанції із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 309 КПК України на підставі статті 45 КК України. У судовому засіданні 28.08.2024, при з'ясуванні думки прокурора щодо заявленого обвинуваченим клопотання, прокурор не заперечувала проти його задоволення, посилаючись на наявність необхідних для цього умов, зокрема, щирого каяття та активного сприяння у розкритті злочину. У задоволенні вказаного клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 було відмовлено ухвалою суду від 28.08.2024 з посиланням на те, що на час розгляду клопотання не було встановлено доказів на підтвердження наявності активного сприяння розкриттю злочинів з боку обвинуваченого, що є однією з умов застосування статті 45 КК України, та зазначено, що подане ОСОБА_7 клопотання є передчасним, що не позбавляє сторону захисту звернутися з аналогічним клопотанням на стадії судового розгляду. У судових дебатах 18.11.2024 обвинувачений та його захисник просили суд звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КПК України, прокурор просила призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу. Враховуючи наявність клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України, судом першої інстанції не було з'ясовано думку прокурора з цього питання та не перевірено наявність для цього достатніх правових підстав, з огляду на те, що у судовому засіданні 28.08.2024 прокурор зазначала про наявність всіх необхідних умов для застосування статті 45 КК України, а саме: вчинення кримінального проступку вперше, наявність щирого каяття та активного сприяння у розкритті кримінального правопорушення, хоча під час судових дебатів прокурор про наявність активного сприяння у розкритті кримінального правопорушення не вказала. З огляду на зміст та вимоги апеляційної скарги, в якій обвинувачений посилається на незабезпечення захисника під час проведення обшуку, встановлені судом апеляційної інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно частини 1 статті 412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і відповідно до пункту 3 частини 1 статі 409 КПК України, є підставами для скасування вироку. За таких обставин, реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам частини 1 статті 412, пункту 6 частини 1 статті 407, пункту 3 частини 1 статті 409 КПК України. Враховуючи, що питання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України, судом апеляційної інстанції не вирішується, та були встановлені істотні порушення положень частини 3 статті 349 КПК України, що є підставами для скасування вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 405, 407, пунктом 6 частини 1 статті 407, пункту 3 частини 1 статті 409, частиною 1 статті 412, 418, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково. Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: