Іменем України
07 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 393/774/23
провадження № 22-ц/4809/1016/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною адвоката Федорова Захара Федоровича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року у складі судді Подліпенця Є. О. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила:
-встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з лютого 2016 року по 19 листопада 2016 року;
-в порядку поділу спільного майна стягнути на свою користь компенсацію частини вартості автомобіля КАМАЗ 53212, 1988 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 VIN НОМЕР_2 в розмірі 132 850 грн;
-в порядку поділу спільного майна стягнути на свою користь компенсацію частини вартості автомобіля Volkswagen Crafter, 2015 року випуску, кузов НОМЕР_3 в розмірі 290 150 грн;
-в порядку поділу спільного майна стягнути на свою користь компенсацію частини вартості автомобіля MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, кузов НОМЕР_4 в розмірі 423 950 грн;
-у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером 3523480800:02:000:0995, площею 3,0002 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Вершино-Кам'янської сільської ради Кропивницького (колишнього Новгородківського) району Кіровоградської області.
Позовна заява мотивована тим, що сторони з лютого 2016 року почали проживати спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу, збирались одружуватись і не бажали матеріально залежати від своїх батьків.
У серпні 2016 року позивачем та відповідачем за спільні кошти був придбаний автомобіль КАМАЗ 53212, власником якого був зареєстрований відповідач.
19.11.2016 між сторонами був укладений шлюб, під часякого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільні кошти було придбано наступне майно, власником якого був зареєстрований відповідач. Зокрема, 13.06.2020 було придбано транспортний засіб Volkswagen Crafter, 2015 року випуску, 14.07.2021 придбано транспортний засіб MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, а 09.11.2021 придбано земельну ділянку з кадастровим номером 3523480800:02:000:0995, площею 3,0002 га.
З початку 2022 року сімейні відносини сторін почали погіршуватись та 14 грудня 2022 року рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області шлюб між ними було розірвано.
ОСОБА_1 стало відомо, що відповідач у 2022 році продав транспортні засоби, які були придбані за їхні з відповідачем спільні кошти, проте, будь-якої згоди (усної чи письмової) на відчуження їхнього спільного майна вона не давала, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
Розподілено спільне сумісне майно подружжя, придбане в період шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером 3523480800:02:000:0995, площею 3, 0002 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Вершино-Кам'янської сільської ради Кропивницького (колишнього Новгородківського) району Кіровоградської області, припинивши на зазначене нерухоме майно право спільної сумісної власності подружжя.
В задоволені решти частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 9 075,10 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 432,38 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової транспортно-товарозновчої експертизи в розмірі 15 902,88 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено, що в період з лютого 2016 року по 19 листопада 2016 року вона проживала однією сім'єю з відповідачем, а тому придбаний в цей період часу відповідачем транспортний засіб КАМАЗ 53212 (1988 року випуску) не може вважатися спільною сумісною власністю подружжя та відповідно не є об'єктом розподілу.
Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач 27.09.2022 відчужив належні сторонам транспортні засоби автомобіль марки Volkswagen Crafter, 2015 року випуску та MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, без згоди дружини ОСОБА_1 , та кошти за реалізоване майно були витрачені не на потреби родини, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги в частині стягнення компенсації 1/2 частки вартості вказаних автомобілів марки на загальну суму 714 100 грн також не підлягають задоволенню за недоведеністю.
Разом з тим, враховуючи, що в період шлюбу сторонами придбано земельну ділянку, суд першої інстанції вважав, що вона є спільною сумісною власністю подружжя, як наслідок, підлягає розподілу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Федорово З. Ф., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині, яка оскаржується, є незаконним і необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування правових висновків Верховного Суду.
Суд першої інстанції не застосував до спірних відносин ч. 3 ст. 65 СК України, з якої випливає, що згода іншого з подружжя на відчуження цінної речі, якою є автомобіль, може бути доведена лише письмовими доказами.
При цьому, матеріали справи не містять письмових доказів наявності згоди ОСОБА_1 на відчуження спільного сумісного майна.
Крім того помилковоми є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, адже вказані вимоги підтвердженні показами свідка, що не було враховано судом.
Відзив на апеляційну скаргу
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача адвокат Федоров З. Ф. підтримав доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законому порядку.
Від представника відповідача адвоката Заболотнього П. Л. надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи без його участі.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи вразі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з'явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, в повній мірі не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 виданого повторно 29.09.2022 Новгородківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було укладено шлюб про що було зроблено відповідний запис № 806, прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_6 , серії НОМЕР_7 , виданих повторно 29.09.2022, у сторін за період шлюбу народилися діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14.12.2022 у цивільній справі № 393/439/22 було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно інформації даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів від 06.02.2023 за № 31/11-383, відповідачем було придбано наступне майно, власником якого був зареєстрований відповідач:
- за період з 27.08.2016 по 27.06.2022 автомобіль КАМАЗ 53212, державний номер НОМЕР_8 , 1988 року випуску (вантажний), номер шасі НОМЕР_1 VIN НОМЕР_9 ;
- за період з 13.06.2020 по 27.06.2022 транспортний засіб Volkswagen Crafter, 2015 року випуску (вантажний), державний номер НОМЕР_10 , кузов НОМЕР_3 ;
- за період з 14.07.2021 по 27.09.2022 транспортний засіб MAN TGX 18.440, 2012 року випуску (вантажний), державний номер НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 .
При цьому у вказаних вище інформаційних даних зазначено, дату перереєстрації на іншого власника або продаж вказаних транспортних засобів: КАМАЗ 53212 (1988 року випуску), Volkswagen Crafter (2015 року випуску), MAN TGX 18.440 (2012 року випуску), а саме 27.09.2022.
Також судом встановлено, що позивач 06.11.2023 звернулася до ТОВ «Експертне бюро» із заявою, в якій просила виконати оцінку вищевказаних транспортних засобів, з метою визначення їх вартості при розгляді спору про поділ спільного майна.
Згідно звіту номер ЕТІн-23-5591 про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу КАМАЗ 53212 (1988 року випуску) наданого ТОВ «Експертне бюро», ринкова вартість подібного транспортного засобу КАМАЗ 53212 (1988 року випуску) станом на 06.11.2023 складає 265 700 грн з ПДВ.
Згідно звіту номер ЕТІн-23-5590 про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу Volkswagen Crafter (2015 року випуску) наданого ТОВ «Експертне бюро», ринкова вартість подібного транспортного засобу Volkswagen Crafter (2015 року випуску) станом на 06.11.2023 складає 580 300 грн з ПДВ.
Згідно звіту номер ЕТІн-23-5589 про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу MAN TGX 18.440 (2012 року випуску) наданого ТОВ «Експертне бюро», ринкова вартість подібного транспортного засобу MAN TGX 18.440 (2012 року випуску) станом на 06.11.2023 складає 847 900 грн з ПДВ.
Крім того згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна сформованої 05.10.2023 за № 349323383 за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності 09.11.2021 на земельну ділянку з кадастровим номером 3523480800:02:000:0995, площею 3,0002 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Вершино-Кам'янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер:880, виданий 09.11.2021, видавник: Новгородківська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області.
Нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3523480800:02:000:0995 становить саме 86 475 грн. Інших відомостей сторонами не надано.
Згідно копії індивідуальних відомостей про застраховану особу наданих ОСОБА_1 . Пенсійним фондом України, остання за звітний період 2013 рік отримала заробітку/доходу в сумі 7 410 грн, за звітний період 2014 рік отримала заробітку/доходу в сумі 22 088,11 грн, за звітний період 2015 рік отримала заробітку/доходу в сумі 23 699,54 грн, за звітний період 2016 рік отримала заробітку/доходу в сумі 34 355,22 грн, за звітний період 2017 рік отримала заробітку/доходу в сумі 1 147,39 грн, за звітний період 2018 рік отримала заробітку/доходу в сумі 86 122,53 грн, за звітний період 2019 рік отримала заробітку/доходу в сумі 126 483,85 грн, за звітний період 2020 рік отримала заробітку/доходу в сумі 155 032,20 грн, за звітний період 2021 рік отримала заробітку/доходу в сумі 278 774,36 грн, за звітний період 2022 рік отримала заробітку/доходу в сумі 217 026,37 грн, за звітний період 2023 рік отримала заробітку/доходу в сумі 120 810 грн.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 16.05.2024 № 429/24-27: ринкова вартість КТЗ КАМАЗ 53212, реєстраційний № НОМЕР_13 , номер шасі НОМЕР_1 , 1988 року виготовлення, станом на 19.04.2024 складає 206 607 грн 96 коп; оскільки автомобіль Volkswagen Crafter, номер кузова НОМЕР_3 до експертного огляду не було представлено, то вирішити дане питання не представилось можливим; ринкова вартість КТЗ MAN TGX 18.440, реєстраційний № НОМЕР_14 , номер шасі НОМЕР_12 , 2012 року виготовлення, станом на 19.04.2024 складає 831 967 грн 46 коп. Власником наданих для огляду транспортних засобів експертом вказано ОСОБА_7 .
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523480800:02:000:0995, не оскаржується, суд згідно зі статтею 367 ЦПК України в цій частині його не переглядає.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Відповідно достатті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (частини перша, четверта статті 65 СК України).
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 (провадження № 14-94цс21)).
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна чи майнових прав, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті чи оформлені (див. зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 755/12204/18 (провадження № 61-2401св21)).
Як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток кожного з них, може здійснюватися на підставі: договору подружжя; рішення суду при наявності спору між подружжям. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року в справі № 648/3137/15-ц (провадження № 61-17560св21)).
В доктрині зазвичай виокремлюється компенсаційна функція приватного права, яка спрямована на відновлення порушених цивільних прав і полягає в наданні таких засобів (зазвичай, грошей), завдяки яким це стало б можливим. Так, при пошкодженні майна особи сплачується його вартість або гроші, необхідні для ремонту; при завданні шкоди здоров'ю особи - кошти для лікування, протезування, реабілітації тощо; при поширенні неправдивої інформації про особу - її спростування та грошова компенсація моральної шкоди та ін. «Сompensare» (з лат.)) означає відшкодовувати або урівноважувати. По своїй суті компенсація в приватному праві - це певні дії задля справедливого «урівноваження» майнової чи немайнової втрати (внаслідок, наприклад, завдання шкоди чи припинення повністю або частково певного суб'єктивного права) шляхом сплати особі грошей, як загального еквіваленту всіх цінностей, або передання їй будь-якого майна такого роду, якості та вартості, що дадуть змогу «залагодити» понесену втрату (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року в справі № 369/3056/21 (провадження № 61-8040св23)).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) вказано, що «у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року в справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21) зазначено, що: «з метою захисту порушеного права власності одного з подружжя при відчуженні іншим з подружжя спільного майна без отримання відповідної згоди, визначаючи розмір грошової компенсації частини вартості спірного майна, стягненню у вигляді компенсації підлягає дійсна (ринкова) вартість відчуженого майна або ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).
Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідотцва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 19 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було укладено шлюб (том 1 а. с. 15).
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2022 року у справі № 393/439/22 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 19.11.2016 Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністзерства юстиції (м. Дніпро), про що зроблено актовий запис № 806 (том 1 а. с. 18-20).
Згідно інформації даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів від 06.02.2023 за № 31/11-383, відповідачем було придбано наступне майно, власником якого був зареєстрований ОСОБА_2 :
- за період з 27.08.2016 по 27.06.2022 автомобіль КАМАЗ 53212, державний номер НОМЕР_8 , 1988 року випуску (вантажний), номер шасі НОМЕР_1 VIN НОМЕР_9 ;
- за період з 13.06.2020 по 27.06.2022 транспортний засіб Volkswagen Crafter, 2015 року випуску (вантажний), державний номер НОМЕР_10 , кузов НОМЕР_3 ;
- за період з 14.07.2021 по 27.09.2022 транспортний засіб MAN TGX 18.440, 2012 року випуску (вантажний), державний номер НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 .
При цьому у вказаних вище інформаційних даних зазначено, дату перереєстрації на іншого власника або продаж вказаних транспортних засобів: КАМАЗ 53212 (1988 року випуску), Volkswagen Crafter (2015 року випуску), MAN TGX 18.440 (2012 року випуску), а саме 27.09.2022 (том 1 а. с. 21-22).
Згідно звіту номер ЕТІн-23-5591 про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу КАМАЗ 53212 (1988 року випуску) наданого ТОВ «Експертне бюро», ринкова вартість подібного транспортного засобу КАМАЗ 53212 (1988 року випуску) станом на 06.11.2023 складає 265 700 грн з ПДВ (том 1 а. с. 23-29).
Згідно звіту номер ЕТІн-23-5590 про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу Volkswagen Crafter (2015 року випуску) наданого ТОВ «Експертне бюро», ринкова вартість подібного транспортного засобу Volkswagen Crafter (2015 року випуску) станом на 06.11.2023 складає 580 300 грн з ПДВ (том 1 а. с. 32-38).
Згідно звіту номер ЕТІн-23-5589 про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу MAN TGX 18.440 (2012 року випуску) наданого ТОВ «Експертне бюро», ринкова вартість подібного транспортного засобу MAN TGX 18.440 (2012 року випуску) станом на 06.11.2023 складає 847 900 грн з ПДВ (том 1 а. с. 41-47).
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 16.05.2024 № 429/24-27: ринкова вартість КТЗ КАМАЗ 53212, реєстраційний № НОМЕР_13 , номер шасі НОМЕР_1 , 1988 року виготовлення, станом на 19.04.2024 складає: 20 6607 грн 96 коп; оскільки автомобіль Volkswagen Crafter, номер кузова НОМЕР_3 до експертного огляду не було представлено, то вирішити дане питання не представилось можливим; ринкова вартість КТЗ MAN TGX 18.440, реєстраційний № НОМЕР_14 , номер шасі НОМЕР_12 , 2012 року виготовлення, станом на 19.04.2024 складає 831 967 грн 46 коп (том 1 а. с. 118-134).
Звертаючись до суду з вимогою про стягнення вартості автомобіля КАМАЗ 53212, 1988 року випуску, який був зареєстрований за відповідачем 27.08.2016, тобто до укладення шлюбу між сторонами, ОСОБА_1 посилалась на те, що з лютого 2016 року сторони почали проживати спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу та серпні 2016 року ними за спільні кошти був придбаний вказаний автомобіль.
Статтею 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі (частина перша статті 25 СК України).
Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Разом з тим, згідно із статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Тобто, при застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
За змістом положень статті 74 СК України, у разі пред'явлення позову про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, позивач повинен довести початок і кінець такого проживання, а також набуття в цей період спірного майна. Обставини проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, існування між ними відносин, притаманних подружжю, ведення спільного господарства, а також набуття ними спільного майна у цей період має бути підтверджено належними і допустимими доказами.
На підтвердження факту проживання однією сім'єю в період з лютого 2016 року по 19 листопада 2016 року позивач посилалася на покази свідка.
Разом з тим, для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та у подальшому визнання майна спільною сумісною власністю необхідні належні та допустимі докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
У постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц зазначено, що для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім'єю без наявності інших ознак сім'ї.
При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в цивільній справі № 552/6659/16-ц (провадження № 61-36768св18) факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, придбання один одному речей, виконання прохань, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між останніми склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу,усталенівідносини, які притаманні чоловіку та жінці як подружжю.
Таким чином, встановивши, що позивач не довела, що в період з лютого 2016 року по 19 листопада 2016 року (по час реєстрації шлюбу) вона проживала однією сім'єю з відповідачем, а тому придбаний в цей період часу відповідачем транспортний засіб КАМАЗ 53212, 1988 року випуску, не може вважатися спільною сумісною власністю подружжя та відповідно не є об'єктом розподілу, суд першої інстанці дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу та стягнення на її користь компенсації 1/2 частини вартості автомобіля КАМАЗ 53212, 1988 року випуску, в сумі 132 850 грн.
Разом з тим, суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача частини вартості автомобіля Volkswagen Crafter, 2015 року випуску, та частини вартості автомобіля MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, з огляду на таке.
Зокрема, аналіз матеріалів свідчить, що вказані спірні автомобілі були придбані в період шлюбу, укладеного між сторонами, а тому останні в силу вимог ст. 60 СК України належали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.
Даних про те, що відповідачем спірний автомобіль був відчужений за письмовою згодою позивача або даних про те, що кошти, отримані внаслідок відчуження транспортного засобу, були витрачені в інтересах сім'ї, матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи, що сторони придбали зазначені автомобілі, під час перебування у зареєстрованому шлюбі і що відповідач розпорядився зазначеним спільним майном подружжя на власний розсуд без повідомлення та письмової згоди ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в такому випадку позивач має право на грошову компенсацію частину вартості автомобіля Volkswagen Crafter, 2015 року випуску, оцінка якого визначена згідно звіту номер ЕТІн-23-5590 про незалежну оцінку подібного майна, в розмірі 290 150 грн та частину вартості автомобіля MAN TGX 18.440, 2012 року випуску,ринкова вартість якого визначена згідно висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 16.05.2024 № 429/24-27 в розмірі 415 983 грн 73 коп.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд першої інстанції внаслідок неправильно наданої оцінки наявним в матеріалах справи доказам та неправильного застосування норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини вартості автомобіля Volkswagen Crafter, 2015 року випуску, та частини вартості автомобіля MAN TGX 18.440, 2012 року випуску.
Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна скарга адвоката Федорова З. Ф., який представляє інтереси ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості автомобіля Volkswagen Crafter, 2015 року випуску, та вартості автомобіля MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, скасуванню та ухваленню в цій частині нового про часткове задоволення вказаних вимог.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
З огляду на те, що ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору в розмірі до ухвалення судового рішення у справі, в порядку розподілу судових витрат, з позивача пропорційно в дохід держави підлягає стягненню 2 446 грн 14 коп (605,6+1 840,54) судового збору в частині відмовлених позовних вимог, а з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню 7 061 грн 34 коп судового збору в частині задоволених позовних вимог.
Крім того, враховуючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2025 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, в порядку розподілу судових витрат пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги з позивача в дохід держави підлягає стягненню 2 320 грн 92 коп (605,6*150%*0,8+132 850 *1 %*0,8*150 %) судового збору, а ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню 8 473 грн 61 коп (7 061,34*150 %*0,8) судового збору.
Остаточно в порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню 4 767 грн 06 коп (605,6+1 840,54+726,72+1 594,2) судового збору, з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню 15 534 грн 95 коп (7 061,34+8 473,61) судового збору.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Федорова Захара Федоровича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08 квітня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості автомобіля Volkswagen Crafter, 2015 року випуску, та вартості автомобіля MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким частково задовольнити вказані вимоги.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_15 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_16 ) частину вартості автомобіля Volkswagen Crafter, 2015 року випуску, кузов НОМЕР_3 в розмірі 290 150 (двісті дев'яносто тисяч сто п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_15 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_16 ) частину вартості автомобіля MAN TGX 18.440, 2012 року випуску, кузов НОМЕР_4 в розмірі 415 983 (чотириста п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн 73 коп.
Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_16 ) в дохід держави 4 767 (чотри тисячі сімсот шістдесят сім) грн 06 коп судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_15 ) в дохід держави 15 534 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн 95 коп судового збору.
В іншій частині, що оскаржується, рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 13.08.2025.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко