Справа №498/1081/25
Провадження по справі№3/498/788/25
13 серпня 2025 року сел. Велика Михайлівка
Суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Чернецька Н.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУНП в Одеській області відділення поліції №1 Роздільнянського РВП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовець ЗСУ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП,
До Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 371771 від 24.06.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 , за ч.1ст.130 КУпАП.
З протоколу серії ЕПР 1 № 371771 від 24.06.2025 року, вбачається, що 24.06.2025 року о 19 год. 15 хв. по вулиці Центральній, с. Новоборисівка Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем марки ВАЗ 2105 днз. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу під відео запис на нагрудну боді камеру із застосуванням приладу ДРАГЕР 0108. Відповідно до тесту 160 проведеному 24.06.2025 року о 19:23 годині газоаналізатором ДРАГЕР 0108 водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний 0,67% проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився під запис на нагрудну боді-камеру, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про проведення судового розгляду по справі № 498/1081/25, про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без його участі та про закриття провадження по адміністративній справи № 498/1081/25 за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, так як свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає.
В своєму клопотанні ОСОБА_1 вказав, що в матеріалах адміністративної справи відсутня відео фіксація про керування ним, ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2105 днз. НОМЕР_1 , момент руху та зупинки працівниками поліції не зафіксовано, в наданому до суду відеозапису на боді камеру поліцейських, не міститься жодних даних, які б підтверджували сам факт керування мною, ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2105 днз. НОМЕР_1 , до початку мого спілкування з працівниками поліції. Жодних свідків, які б підтверджували аналогічно такий факт, працівниками поліції, опитано не було, та як доказ суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши письмове клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали адміністративної справи та відео файли, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ у судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається.
Саме по собі знаходження особи у транспортному засобі навіть і за кермом у стані сп'яніння не має наслідком складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, так як така особа не керує транспортним засобом.
Чинне законодавство, зокрема, Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2019 року по справі № 404/4467/16-а (провадження № К/9901/21130/18) зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2105 днз. НОМЕР_1 , порушення нм Правил Дорожнього Руху в підтвердження факту під ставності його зупинки.
На наданих суду відеозаписах факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2105 днз. НОМЕР_1 , не зафіксовано.
Суб'єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_1 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом - водій.
Водій- це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця.
Як вбачається з матеріалів справи, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2105 днз. НОМЕР_1 , що дало б поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння, відсутній.
У відтворених відеоматеріалах, наданих суду не міститься жодних даних, які б підтверджували сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2105 днз. НОМЕР_1 , до початку спілкування його з працівниками поліції. Жодних свідків, які б підтверджували аналогічно такий факт, працівниками поліції, опитано не було, та як доказ суду не надано.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 371771 від 24.06.2025 року зазначено, що правопорушення було вчинено 24.06.2025 року о 19:15 год, у той час як, згідно відеозаписів, які надані до матеріалів даної справи, перший по хронології відеозапис розпочинається о 19:25:26 год. 24.06.2025 року, із руху службового автомобіля поліції по дорозі, а саме по вулиці с. Новоборисівка Роздільнянського району Одеської області, в подальшому розмови працівників поліції із ОСОБА_1 , а огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестер ДРАГЕР 0108, на місці зупинки транспортного засобу, був проведений 19:23 год. 24.06.2025 року, що не відповідає часу, вказаному у зазначеному вище протоколі.
Таким чином, неправильне зазначення часу та місця вчинення адміністративного правопорушення є порушення вимог ст. 256 КУпАП.
Враховуючи такі обставини, наявна неповнота надання доказів та неналежна фіксація обставин часу вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ № 1026 від 18 грудня 2018 року Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, зокрема п. 5 розд. ІІ, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність для водія транспортного засобу настає за доведеністю одночасно двох обставин - в даному випадку керування транспортним засобом і перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння - виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.
Суд зважає при цьому, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а представлені суду докази не є такими, що беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч.1 ст. 284 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9-11, 33, 40-1, 130, 221, 245, 247, 252, 268, 280-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області.
Суддя Н.С.Чернецька