Справа №511/1795/25
Провадження по справі №1-кп/498/104/25
13 серпня 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Велика Михайлівка кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162390000258 від 19.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 3 ст. 332 КК України,
встановив:
В провадженні Великомихайлівського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162390000258 від 19.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 червня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 21 серпня 2025 року із можливістю внесення застави.
В судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, так як на день розгляду справи існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Так при вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою необхідно врахувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених: п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та судує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину та тяжкість покарання , що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним ( покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років), що може призвести до невиправданого затягування досудового розслідування;п.3 ч.1 ст 177 України - незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 по вказаному кримінальному провадженню, оскільки його покази є визначальними у кримінальному провадженні, не не виключна ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування,підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або створення обставин, які їм достовірно відомі; п.4 ч.1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушенн, виражається в тому, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 вчинювалось у тому числі із невстановленими досудовим розслідуванням колом осіб, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності, а також повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу обвинуваченого; п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, обвинувачується у вчиненні злочину у сфері недоторканості державних кордонів , отже є підстави вважати, що обвинувачений є достатньо рішучий для вчинення й інших кримінальних правопорушень. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що цей запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, тяжкість можливого покаранн, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно ст. 194 КПК України і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи ів суд на першу вимогу. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов'язана тим, що фактично останній проживає у прикордонній зоні, що може сприяти незаконному перетину державного кордону останнім поза пунктом пропуска. Враховуючи, вагомість зібраних щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 інкримінованого злочину, тяжкість цього злочину, неможливість запобігання наведеним ризикам шляхом обрання більш м'яких запобіжних заходів та як наслідок необхідність продовження строку обраного відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 в судовому засіданні було подано клопотання про зміну запобіжного заходу в якому він просить суд змінити запобіжний захід обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332 та ч.1 ст. 369 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Мотивуючи його тим, що 26 березня 2025 року ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід- вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме: з 25 березня 2025 року по 23 травня 2025 року ( включно), який в подальшому продовжений до 26 червня 2025 року. ОСОБА_4 страждає з дитинства тяжким захворюванням, а саме: остеогенезом з підвищеною ламкістю кісток. Згідно виписки із його амбулаторної карти він по декілька разів на рік лікувався з причин переломів трубчастих кісток скелету ( верхніх та нижніх кінцівок, плеча, стегна та кісток передпліччя; перелому нижньої щелепи в області кутів). Хворий постійно спостерігається в ОДБ м. Одеси. Так в 2007 році при падінні він отримав компрес іонний перелом хребців шийного відділу хребта, а в 2013 році- компресійні переломи хребців L1 та L4 хребта. ОСОБА_4 визнаний інвалідом з дитинства ІІ групи, а після досягнення ним повноліття йому встановлена третя група інвалідності. Утримання ОСОБА_4 в умовах ДУ « Одеський слідчий ізолятор» викликало загострення наявної у нього хвороби та 12 квітня 2025 року призвело до отримання ним закритого перелому акроміального відростку лопатки зі зміщенням акром іона до 8 мм. В цей же день у нього вперше відмічався судомий напад. Зазначене засвідчується відповідями на його адвокатські запити: Філії Державної установи « Центр охорони здоров'я Державної кримінально- виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях від 02.06.2025 року; довідкою Одеської міської медичної частини № 21 від 02.06.2025 року; довідкою № 9 від 01.05.2025 року ТОВ « Клініка сімейної медицини Ілайф» про те, що з огляду на клінічну картину хворого ОСОБА_4 його стан вимагає: Консультаційного обстеження в обласній клінічній лікарні та подальшого стаціонарного лікування у багатопрофільному медичному закладі. Вказане свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_4 потребує спеціального стаціонарного лікування, дієти і постійного медичного нагляду. На утриманні підозрюваного ОСОБА_4 перебуває його мати, пенсіонерка за віком- ОСОБА_7 , хвора на глаукому та неповнолітня донька- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слід зазначити, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; під час досудового розслідування щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину. ОСОБА_9 має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання та роботи. ОСОБА_4 став на шлях виправлення та не збирається повторювати своїх помилок. Беручи до уваги вищевикладене, а також критичний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 те, що місця позбавлення волі не сприяють виправленню.
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання стосовно продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначив, що підтримує думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання стосовно продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підтримав зявлене ним клопотання та просив замінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючи сь на обставини викладені в клопотанні.
Розглянувши підстави заявленого клопотання про продовження обвинуваченому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
Частина 3 статті 315 КПК України регламентує, що в підготовчому судовому засіданні, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд додержується правил, передбачених Розділом ІІ цього Кодексу, частина 4 статті 199 якого регламентує, що суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частина 3 статті 131 КПК регламентує, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як додо раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369, ч.3 ст. 332 КК України, що підтверджується обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років та тяжкого злочину за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Крім того, ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, крім того обвинувачений не має тісних соціальних зв'язків та постійного місця роботи.
Щодо тверджень захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про те, що обвинувачений ОСОБА_4 потребує спеціального стаціонарного лікування, дієти і постійного медичного нагляду, суд зазначає наступне, що згідно долучених до клопотання сторони захисту довідок обвинуваченому надається необхідна медична допомога, і доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 потребує медичної допомоги яка не може бути надана йому в умовах ДУ « Одеській слідчий ізолятор» суду надано не було.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та прокурором доведено, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Отже, під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування ризиків, особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави визначеної ухвалою суду від 23 червня 2025 року.
На момент розгляду даного клопотання термін тримання ОСОБА_4 під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65, 84, 95, 176-178, 183, 194-199, 314-316, 369-372, 395 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162390000258 від 19.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 3 ст. 332 КК України у відкритому судовому засіданні на 03 вересня 2025 року о 12:00 год. в приміщенні Великомихайлівського районного суду Одеської області (смт Велика Михайлівка вул.Рената Проданова буд.2б).
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 11 жовтня 2025 року включно, із можливістю внесення застави визначеної ухвалою суду від 23 червня 2025 року.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, обвинуваченому, захиснику - для відома, направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України - для виконання.
Ухвала підлягає апеляційному оскарженню згідно вимог діючого законодавства.
Суддя ОСОБА_1