Справа № 496/1534/25
Провадження № 2/496/1883/25
12 серпня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною власністю подружжя земельної ділянки, житлового будинку та автомобіля, визнання боргового зобов'язання по кредиту спільним, компенсацію частини боргу за кредитом, визнання права власності на житловий будинок, стягнення судових витрат,-
Позивач в системі «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 01.05.2025 року, позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
Ухвала суду від 01.05.2025 року була надіслана та доставлена на електронну адресу позивача 15.05.2025 року.
19.05.2025 року в системі «Електронний суд» від позивача надійшла заява про повернення сплаченого судового збору, оскільки для належного збирання доказів, що були визначені в ухвалі суду, позивачу необхідний більший час, а ніж визначений ухвалою.
Разом з тим, 19.05.2025 року в системі «Електронний суд» від позивача надійшла також заява про продовження строку для усунення недоліків, оскільки визначений ухвалою суду від 01.05.2025 року десятиденний строк, не є достатнім для усунення недоліків.
02.06.2025 року в системі «Електронний суд» від позивача надійшла заява про повернення сплаченого ним судового збору, з підстав того, що позов залишено без руху та позивач просить повернути судовий збір.
Суд зазначає, що станом на дати надходження до суду заяв від позивача, суддя перебував у щорічній відпустці.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що від сторони позивача надходило клопотання про продовження строку для усунення недоліків позову.
Проте, станом на теперішній час, заяв про усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 01.05.2025 року, по справі не надходило, недоліки позову не виправленні.
Таким чином, у встановлений судом строк, недоліки визначенні ухвалою суду досі не усунуті.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1ст. 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
Таким чином, суд вичерпав усі процесуальні можливості щодо гарантування заявнику доступу до суду.
Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, при цьому суд врахував ведення в країні воєнного стану та часу для усунення недоліків було більш ніж достатньо, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Разом з тим, позивач просив повернути сплачений ним судовий збір.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про повернення позову, то відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена відповідно квитанції № 6482-3086-1435-0074 від 17.03.2025 року сума судового збору 4 510,26 грн. підлягає поверненню позивачу в повному розмірі.
Керуючись ст. ст.133, 185, 261 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною власністю подружжя земельної ділянки, житлового будинку та автомобіля, визнання боргового зобов'язання по кредиту спільним, компенсацію частини боргу за кредитом, визнання права власності на житловий будинок, стягнення судових витрат - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору - задовольнити.
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса вул. Садова, 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 4 510 грн 26 коп., сплачений згідно квитанції № 6482-3086-1435-0074 від 17.03.2025 року на платіжні реквізити Біляївського районного суду Одеської області (Банк - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок UA318999980313171206000015578, код ЄДРПОУ 37607526).
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.М. Буран