Справа № 496/2385/25
Провадження № 2/496/2137/25
12 серпня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Шаньшиної М.В.,
при секретарі Ткаченко В.М.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулись до суду з позовом, в якому просили суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на рухоме майно у частці 1/2, яким є автомобіль марки AUDI Q3, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2, колір білий, VIN код НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на рухоме майно у частці 1/2, яким є автомобіль марки AUDI Q3, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2, колір білий, VIN код НОМЕР_2 .
Свої вимоги позивачі мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після його смерті була відкрита спадкова справа № 465/2024, яка знаходиться у державного нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діани Миколаївни. Листом за № 1013/02-14 від 16.04.2025, позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на автомобіль марки AUDI Q3, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2, колір білий, VIN код НОМЕР_2 , у зв'язку із тим, що спадкодавець не встиг за життя зареєструвати право власності на вказаний автомобіль та за законодавством України не отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане в Україні у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим позивачі звернулись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачів, в якій останній зазначив, що позов підтримує та просить задовольнити.
Від представника відповідача - Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що проти задоволення позовної заяви не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 зареєстрованого Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1508 від 29.07.2024 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов в тому числі автомобіль марки AUDI Q3, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2, колір білий, VIN код НОМЕР_2 , який був придбаний спадкодавцем за життя.
ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції 17.10.2014 року, актовий запис №2231.
У зазначеному шлюбі народилась дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 зареєстрованого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 15.06.2017, актовий запис №4062.
Позивачі в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області управління юстиції про що свідчить відкрита спадкова справа за № 465/2024.
Листом за № 1013/02-14 від 16.04.2025, позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на автомобіль марки AUDI Q3, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2, колір білий, VIN код НОМЕР_2 , у зв'язку із тим, що спадкодавець не встиг за життя зареєструвати право власності на вказаний автомобіль та за законодавством України не отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане в Україні у встановленому законом порядку, та було рекомендовано звернутись до суду.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ч. 2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Процедура реєстрації транспортних засобів передбачена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (далі Порядок № 1388).
Відповідно до п. 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
На підставі вищевикладених положень цивільного законодавства України суд вважає, що спадкодавцю при житті належало право власності на транспорний засіб марки AUDI Q3, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2, колір білий, VIN код НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 до його спадкоємців за законом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 переходить право успадкування вказаного транспортного засобу, однак на цей час позивачі позбавлені можливості завершити процедуру реєстрації автомобіля у органах МВС України та отримати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), що в свою чергу позбавляє позивачів можливості вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
При цьому, право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).
Зокрема, згідно з п. 53 Рішення ЄСПЛ у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 вересня 2014 року, першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.
Статтею 317 ЦК України встановлено, що зміст права власності складають правомочності щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
У пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2015 вказується, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави
Щодо вимоги «ефективності» способу захисту, який може бути застосовано судом, роз'яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 905/1926/16 від 11 вересня 2018 року, в якій зазначено: «оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування».
Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду України від 4 жовтня 2017 року по справі № 914/1128/16.
При цьому, згідно з абз. 11 ч. 2 п. 8 Порядку № 1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, є копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
Способом захисту цивільних прав є, зокрема, визнання права власності на майно.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 316-319, 321, 328, 392, 1216-1218,1220-1223, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 10,12, 235, 258, 263 -265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на рухоме майно у частці 1/2, яким є автомобіль марки AUDI Q3, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2, колір білий, VIN код НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на рухоме майно у частці 1/2, яким є автомобіль марки AUDI Q3, 2021 року випуску, об'єм двигуна 2, колір білий, VIN код НОМЕР_2 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.В. Шаньшина