Справа № 635/761/25
Провадження № 1-кп/635/802/2025
13 серпня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел.Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-
встановив:
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2024 року по справі № 635/8888/24, провадження № 3/635/3223/2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, а також за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 05.11.2024.
Так, ОСОБА_3 будучи належним чином ознайомленим з рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2024 року по справі № 635/8888/24, провадження № 3/635/3223/2024, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, маючи прямий умисел на порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на невиконання постанови суду, яка набрала законної сили 05.11.2024, являючись особою, на яку рішенням суду покладено обов'язок виконання судового рішення та яка мала реальну можливість його виконати, не маючи при собі водійського посвідчення, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, усупереч забороні керував 15.01.2025 транспортним засобом ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору з ознаками наркотичного сп'яніння в населеному пункті с-ще Безлюдівка Харківського району Харківської області по вул. Перемоги. В результаті вказаних дій, відносно ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку, уповноваженими працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 221550 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3863093 за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні повністю визнав в обсязі обвинувачення, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство. Зазначив, що дійсно йому було відомо, що відносно нього Харківським районним судом Харківської області 23.10.2024 року була винесена постанова, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами. 15.01.2025, знаючи про рішення суду, він взяв вищевказаний автомобіль у сусіда і поїхав в аптеку купити ліки для доньки на прохання колишньої дружини, та був зупинений працівниками поліції. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, в своїх діях щиро розкаявся, засуджує свої дії.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення злочину, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при вищевикладених обставинах, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючи матеріалів на нього та з процесуальних питань, які є в матеріалах кримінального провадження,
При цьому суд роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, доведена повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідней достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він не працює, розлучений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, які пом'якшують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, конкретні обставини справи, відсутність шкоди за даним правопорушенням.
За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 382 КК України, яке запропоноване прокурором, а саме: у виді 1 року позбавлення волі.
Оскільки ОСОБА_3 не працює, доходів не має, а отже призначення покарання у виді штрафу є недоцільним і значно утруднить виконання рішення суду.
Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, при здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченого у відповідності до ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речовий доказ: паперовий конверт, в якому міститься диск з відеозаписом, після набрання вироком законної сили залишити у матеріалах кримінального провадження №12025221160000046 від 15.01.2025 року.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1