іменем України
"13" серпня 2025 р. Справа153/1095/25
Провадження3/153/514/25-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією командира інженерно-технічного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 , громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 липня 2025 року приблизно о 01 год. 25 хв. посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було виявлено військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , який перебував на території тимчасового місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння, результат 1,68 проміле, чим порушив вимоги ст.ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 в якій він просить суд розглядати справу без його участі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст.277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , а саме дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення №ОДВ/313 від 07 липня 2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу №87 від 07 липня 2025 року, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, відеозапис, який знаходиться на DVD диску, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України №127 від 12 травня 2025 року, службову характеристику, медичну характеристику, військовий квиток серії НОМЕР_2 , вважаю доведеною його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та його дії кваліфікую як появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
При призначенні міри та виду адміністративного стягнення судом відповідно до ст.33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, згідно службової характеристики ОСОБА_1 характеризується позитивно. Обставини, що пом'якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення та обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст.172-20, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя: М.М. Дзерин