Справа № 192/1934/25
Провадження № 2-а/192/14/25
Іменем України
13 серпня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Короти Л. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Представник позивача - адвокат Нізік О. В. в інтересах позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5238283 від 16 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20 400 гривень.
На обґрунтування своїх вимог зазначила, що суть вчиненого правопорушення у оскаржуваній постанові викладена наступним чином, а саме: 16 липня 2025 року о 15 годині 47 хвилин м. Дніпро по вул. Незалежності, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , будучи позбавленим права керування Роменським міськрайонним судом Сумської області від 12 червня 2025 року, чим порушив п. 2.1.а ПДР України - керування транспортним засобом особою, що позбавлена права керування транспортним засобом.
Представник позивача вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона є протиправною, а наведені відповідачем обставини не відповідають дійсності. Зазначає, що постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами - не існує. Також, вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки постанова була винесена з порушенням вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП, без своєчасного, всебічного, повного і об?єктивного з?ясування обставин справи, без врахування відсутності у діях позивача складу інкримінованого правопорушення, а тому просить її скасувати.
Також зазначає, що ОСОБА_1 є діючим військовим службовцем ЗСУ та у зв?язку з перебуванням на службі був необізнаний про позбавлення його судом права керування транспортними засобами. Про існування постанови Буринського районного суду Сумської області він дізнався лише під час зупинки 16 липня 2025 року інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. Тому, адвокат просила вказану постанову скасувати у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що вказана справа є справою незначної складності, суддею при відкритті провадження у справі, у відповідності до вимог ч. ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 257, 262 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзив на позов на надав.
Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5238283 від 16 липня 2025 року, інспектором 2 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області - лейтенантом поліції Чіпіжним Михайлом Олександровичем було накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови, 16 липня 2025 року о 15 годині 47 хвилин в м. Дніпро по вул. Незалежності, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Роменським міськрайонним судом Сумської області від 12 червня 2025 року, чим порушив п. 2.1.а ПДР України - керування транспортним засобом особою, що позбавлена права керування транспортним засобом (а.с.16).
Пунктом 2.1.а ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частинною 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно п. 2 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція), зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст. 283 КУпАП.
У свою чергу ст. 283 КУпАП передбачено, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова містить всі елементи, передбачені ст. 283 КУпАП, в тому числі і зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, а саме - ч. 4 ст. 126 КУпАП.
З тексту позовної заяви з'ясовано, що представник позивача не заперечує той факт, що на момент складання оскаржуваної постанови від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 вже був позбавлений права керування транспортними засобами згідно постанови Буринського районного суду Сумської області від 12 червня 2025 року, якою позивача було визнано винуватим за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді 17 000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Суд вважає, що незнання позивача про те, що його позбавили права керування транспортними засобами згідно постанови Буринського районного суду Сумської області від 12 червня 2025 року не свідчить про правомірність керування ним транспортним засобом.
Також суд вважає, що позивач не міг не знати про складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказане відбувається в присутності особи, відносно якої складається протокол.
Пунктом 9 Правил організації ефективного судочинства в судах першої інстанції, які затв. рішенням Ради суддів України від 04 жовтня 2024 року № 33 визначено, що учасники судового провадження зобов'язані з розумним інтервалом часу самі цікавитися провадженням у їхній справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, виявляти інтерес до стадії розгляду справи, перевіряти офіційний сайт суду, Єдиний державний реєстр судових рішень тощо.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Тому суд не приймає до уваги посилання представника позивача стосовно того, що позивач правомірно керував 16 липня 2025 року транспортним засобом, оскільки йому не було відомо про позбавлення його права керування.
Статтею 1291 Конституції України передбачено, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частиною 3 ст. 291 КУпАП встановлено, що постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
З позову з'ясовано, що постанова Буринського районного суду Сумської області про позбавлення права керування транспортними засобами позивача була прийнята 12 червня 2025 року, та відповідно до ч. 3 ст. 291 КУпАП набрала законної сили 23 червня 2025 року.
Докази про те, що станом на 16 липня 2025 року така постанова не набрала законної сили або була скасована судом апеляційної інстанції позивач суду не надав.
Таким чином суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5238283 від 16 липня 2025 року відповідає вимогам Інструкції, а тому посилання представника позивача, що у зазначеній постанові не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства.
Стосовно доводів представника позивача про те, що посилання в оскаржуваній постанові на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області є невірними, суд вважає, що такі доводи позивача є неприйнятними враховуючи, що в оскаржуваній постанові є посилання на нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Зазначення назви органу, який прийняв постанову вказаною Інструкцією не вимагається.
Таким чином, суд вважає, що обставини, викладені в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5238283 від 16 липня 2025 року є правомірними та такими, що доводять наявність складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Судом перевірні доводи представника позивача в частині порушення інспектором поліції вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП під час складання оскаржуваної постанови. Проте судом такі порушення не встановлені.
У зв'язку з вказаним суд вважає, що підстави для скасування постанови відсутні і в задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати по справі, у зв'язку з відмовою в позові слід покласти на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 18, 77, 246, 262, 286 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, Троїцька площа, буд. 2-А) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 серпня 2025 року.
Суддя Н. О. Щербина