Справа № 191/4021/25
Провадження № 1-кс/191/617/25
08 серпня 2025 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Некременне Олександрівського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період в посаді машиніста екскаватора інженерно-технічного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат»,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000910 від 06.08.2025 року,
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041390000910 від 06.08.2025 року, яке відповідає вимогам ст. 177, 184 КПК України, надійшло 08.08.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Копію клопотання підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 отримали 07.08.2025 року о 17 год. 28 хв.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України за наступних обставин.
Зокрема, солдат ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період в посаді машиніста екскаватора інженерно - технічного відділення інженерно - технічного взводу інженерно - саперної роти військової частини НОМЕР_1 в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» близько 11 години 30 хвилин 06.08.2025, перебуваючи в м. Синельникове Дніпропетровської області проходив по вул. Армійська де побачив ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 з мобільним телефоном в руках. В цей час у ОСОБА_5 , раптово виник злочинний умисел направлений на протиправне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном, який належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Цього ж дня 06.08.2025 р. близько 11 годин 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область м. Синельникове вул. Армійська, попрохав ОСОБА_8 надати йому мобільний телефон «XIAOMI Redmi А5», який належить останній для здійснення телефонного дзвінка, на що потерпіла погодилася та надала свій мобільний телефон «XIAOMI Redmi А5» ОСОБА_5 , який в цей час почав покидати місце події, на що потерпіла ОСОБА_8 попрохала повернути належний їй телефон «XIAOMI Redmi А5», однак ОСОБА_5 будучи обізнаним про воєнний стан на території України, введений Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, який в подальшому було продовжено та тривав на момент вчинення злочину, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що своїми діями здійснює незаконне протиправне вилучення чужого майна поза волею власника, умисно, відкрито, заволодів бувшим у використанні мобільним телефоном марки «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM| 64GB ROM), починаючи покидати місце злочину, утримуючи в руках мобільний телефон «XIAOMI Redmi А5» (3GB RAM| 64GB ROM), який належить ОСОБА_8 , вартість якого, становить 2905,34 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядившись на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 майнову шкоду, на вказану суму.
Таким чином, слідчий вважає, що встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто у незаконному придбані, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів.
Також у клопотанні слідчий обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Слідчий вважає, що вищевказані обставини та доводи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів може призвести до неможливості запобігання ризиків зазначених у даному клопотанні, тому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 (шістдесят) днів. З урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що у грошовому еквіваленті складає 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував, просив застосувати домашній арешт. Вважає, що його дії не правильно кваліфіковані.
Захисник також заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , просила обрати йому домашній арешт або особисте зобов'язання, так як він немає наміру переховуватися. У разі, якщо слідчий суддя прийде до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то просила визначити менший розмір застави, ніж просить слідчий.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.
Вирішуючи клопотання слідчого погодженого з прокурором, слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попередня судимість.
Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування: протоколом огляду місця події, протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , протоколом допиту законного представника потерпілої ОСОБА_9 , протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколами пред'явлення для впізнання за участі малолітньої потерпілої ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , протоколом огляду предмету (мобільного телефону), який видала свідок ОСОБА_11 , іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності та вилученими речовими доказами.
При вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги такі обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 являється військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину 07.07.2025 року, та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, у зв'язку з чим існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також, суд вважає, що наявний ризик незаконно впливати на свідків, що передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, враховуючи особу підозрюваного, те що він являється військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину, та йому було призупинено виплату грошового забезпечення, тобто не має законних джерел доходів, то обґрунтовано існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КК України, що ОСОБА_5 може вчинити нове кримінальне правопорушення.
До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
З огляду на викладене, застосування у даному випадку більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
Розмір застави необхідно визначити відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя
задовольнити клопотання слідчого.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 06 жовтня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
Встановити, що у разі внесення ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали складено 12 серпня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1