Справа № 206/4088/25
Провадження № 1-кп/206/365/25
"13" серпня 2025 р. м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
його захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за № 1202547230000091 від 30.05.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Виноградівського району, смт. Вилок, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді стрільця групи спеціальних дій загону спеціальних дій військової частини НОМЕР_1 , утриманців не має, зі слів фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений:
-21.12.2018 вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, із звільненням від відбуття покарання на підставі 75 КК України з іспитовим строком 2 роки
-01.03.2019 вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. (сплачено 22.05.2019 року);
-13.03.2019 вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, із звільненням від відбуття покарання на підставі 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;
-18.12.2019 вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1, 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 09.09.2019 до відбуття визначено 3 роки позбавлення волі;
-02.02.2021 вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1, 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити до відбуття 3 роки позбавлення волі;
-29.11.2022 вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі;
-24.05.2023 вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. Звільнений 12.07.2024 року з Солонянської ВК Дніпропетровської області №21 умовно достроково на підставі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 04.07.2024, невідбутий строк 2 роки 8 місяців 24 дні, (для проходження військової служби за контрактом) військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 з 13.07.2024 року, -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України,
встановив:
Солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби на час мобілізації, проходячи її в посаді стрільця групи спеціальних дій загону спеціальних дій військової частини НОМЕР_1 та особою раніше судимою за вчинення умисного корисливого злочину, маючому не зняту та непогашену у встановленому порядку законом судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, свідомо допустив їх порушення та в період умовно дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 04.07.2024, знову повторно, вчинив новий умисний корисливий злочин відносно потерпілої ОСОБА_4 , коли 29 травня 2025 року, близько 14:00 години, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , який потерпіла винаймала як внутрішньо-переміщена особа, при цьому маючи прямий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), реалізуючи який ОСОБА_5 через відкриту хвіртку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де виявив раніше не знайому потерпілу ОСОБА_4 , після чого, маючи на меті незаконне, безоплатне, поза волею власника, заволодіння чужими грошовим коштами, шляхом обману, назвався є представником газової служби та здійснює пільгову заміну та обслуговування газових котлів на її вулиці за зниженим тарифом і те, що сума робіт та матеріалів за тепловий насос та автоматику по її будинку складатиме 10600грн., заздалегідь не маючи наміру виконувати взяте на себе зобов'язання у проведенні ремонту, чим вів в оману потерпілу ОСОБА_4 , та спонукав до добровільної передачі грошових коштів. Потерпіла ОСОБА_4 будучи введеною в оману, упевненою у добросовісності ОСОБА_5 29 травня 2025 року приблизно о 14:00 годині добровільно передала останньому грошові кошти у сумі 10600 грн., які ОСОБА_5 поклав до своєї кишені і покинув місце вчинення кримінального правопорушення (подвір'я буд. АДРЕСА_2 ), отримав таким чином можливість розпоряджатись чужим майном на власний розсуд, спричинив тим самим потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 10600 00 (десять тисяч шістсот гривень) гривень.
За умисні дії, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно, ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України.
Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.
Показами самого ОСОБА_5 , який беззастережно визнав свою вину у вчиненому та показав, що події відбувались саме так, як вказано в обвинувальному акті і більше йому нічого додати. Цивільний позов визнає в повному обсязі.
Показами потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні показала, що 29 травня 2025 року саме ОСОБА_5 через відриту калітку зайшов до її будинку, представився працівником газової служби, зняв показники та сказав, що може здійснити пільгову заміну газового котла, який був не працюючим, для цього необхідно передати йому 10 600 грн., що складається з вартості насосу, лічильника та автоматики, які в її присутності по телефону начебто і замовив на складі. Вона добровільно надала ці кошти ОСОБА_5 , а коли той пішов по вулиці зрозуміла, що її ввели в оману. Вказала, що після події не спала кілька ночей, плакала, приймала ліки, адже ці кошти були останніми, адже вони з чоловіком є внутрішньо переміщеними особами, та вже все втратили через агресію російської федерації і ці кошти для її сім'ї пенсіонерів були значними та останніми.
Крім того вина ОСОБА_5 також підтверджується наступними доказами:
- протоколом огляду від 29 травня 2025 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 9 червня 2025 року та довідкою до нього за участю потерпілої ОСОБА_4 , яка впізнала особу, яка заволоділа її коштами шахрайським шляхом на фото під №1, де зображений ОСОБА_5 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 червня 2025 року та довідкою до нього за участю свідка ОСОБА_7 , який впізнав особу, яка заходила до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 29 травня 2025 року на фото під номером 3, де зображений ОСОБА_5 .
Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні умисних дій щодо заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно.
Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Під час інкримінованого діяння ОСОБА_5 міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, поводиться адекватно, тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.
При призначенні покарання суд згідно зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття.
Суд враховує, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене.
За місцем служби рахується таким, що самовільно залишив військову частину, а також скоїв новий корисливий злочин в період умовно дострокового звільнення.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два ) роки 6 (шість місяців).
Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за вироком та вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Звільнений 12.07.2024 року з Солонянської ВК Дніпропетровської області №21 умовно достроково на підставі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 04.07.2024, невідбутий строк 2 роки 8 місяців 24 дні, для проходження військової служби за контрактом) військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 з 13.07.2024 року
Згідно зі статтею 81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання застосовується під умовою того, що звільнена особа не скоюватиме протягом невідбутої частини покарання нового злочину. Тому в разі вчинення такою особою протягом строку умовно-дострокового звільнення нового злочину, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК.
Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин. За змістом п. 26 вказаної постанови невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, зокрема, частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (статті 81, 107 КК України).
З огляду на викладене остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, приєднавши йому до покарання, визначеного новим вироком суду, частину невідбутного покарання за попереднім вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2023 року
При цьому, суд бере до уваги вимоги ч. 4 ст. 71 КК України, згідно якої остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Крім того, ОСОБА_4 звернулась до суду з цивільним позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 600 грн. завданої злочином та 5 000 грн. моральної шкоди, яку вона зазнала через шахрайське заволодіння її останніми коштами
ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги цивільного позову визнав повністю, тож суд вважає за необхідне стягнути з цивільного відповідача на користь цивільного позивача 10600 грн. майнової шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди, адже потерпіла внаслідок скоєного зазнала сильних душевних страждань та втратила останні свої заощадження будучи пенсіонеркою та внутрішньо переміщеною особою.
Запобіжний захід не обирався, речові докази та витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд-
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2023 року до покарання, призначеного за даним вироком, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня приведення даного вироку до виконання.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ) 10 600 грн. майнової шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1