Справа № 206/3136/23
Провадження № 1-кс/206/948/25
04 серпня 2025 року в залі суду в м. Дніпро слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, відомості про яке 15.04.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016131570000016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
До Самарського районного суду міста Дніпра звернувся старший слідчий в особливо важливих справах СУ ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_5 з вищезазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у 2014 році (більш точний час та дату під час досудового розслідування не встановлено), на території Луганської області, створене не передбачене законом збройне формування, члени та структурні підрозділи якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
Починаючи з квітня 2014 року, ОСОБА_6 , на добровільній основі, вступив до діючого на території Станично-Луганського району Луганської області структурного підрозділу збройного формування, не передбаченого законом, при цьому розуміючи, що діяльність даного збройного формування спрямована на заволодіння окремими територіями та їх утримання, силову підтримку окремих владних структур, депортацію населення з регіону, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї та вибухових речовин та іншої зброї.
Вступивши до зазначеного збройного формування, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, розуміючи незаконність діяльності формування, став брати активну участь в складі збройного формування.
З квітня 2014 року по теперішній час (більш точний час та дату під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_6 , діючи в складі збройного формування, керуючись прямим умислом, несе службу на території тимчасово не підконтрольній Україні, маючи при собі предмет зовні схожий на зброю.
25.12.2016 відносно ОСОБА_6 складене письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, яке вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
- допитами свідків ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9
03.01.2017 органом досудового розслідування, відповідно до ст. 281 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, місцезнаходження останнього невідоме, його оголошено у розшук.
22.06.2017 слідчим суддею Біловодського районного суду Луганської області було винесено ухвалу про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_6 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якої сплив.
В подальшому судом неодноразово надавався дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвал на теперішній час сплив.
На теперішній час існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Враховуючи викладене, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання погоджено прокурором Станично-Луганського відділу Щастинської окружної прокуратури Луганської області, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Розглянувши та дослідивши матеріали в їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задовольнити клопотання з наступних підстав.
Слідчий суддя встановив, що оперативним складом відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході проведення перевірочних заходів встановлено, що з березня по червень 2014 року, ОСОБА_6 , спільно з іншими невстановленими особами, будучі у військовій амуніції, із шевронами «ЛНР», неодноразово, із зброєю в руках, перебував на блокпості в с. Макарове, Станично-Луганського району, Луганської області. Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2016 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 260 КК України за № 42016131570000016.
25 грудня 2016 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, яке вручене у спосіб передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Постановою слідчого від 03 січня 2017 підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук та зупинено кримінальне провадження.
22.06.2017 слідчим суддею Біловодського районного суду Луганської області було винесено ухвалу про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_6 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якої сплив.
В подальшому судом неодноразово надавався дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвал на теперішній час сплив.
Відповідно до даних Державної прикордонної служби України, фактів перетину ОСОБА_6 державного кордону України не виявлено.
Відповідно до даних Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, ОСОБА_6 , як одержувач пенсії на обліку не перебуває, пільгами/субсидіями не користується, як потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання або особа, яка має право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, не перебуває, страхові виплати не отримує.
Відповідно до даних Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_6 на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває.
Відповідно до перевірки реєстру актів цивільного стану, факт смерті ОСОБА_6 на території України не реєструвався.
Відповідно до матеріалів виконаного доручення, наданого оперативному підрозділу в порядку ст. 40 КПК України, при проведенні розшукових дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , на теперішній час місцезнаходження останнього на території, підконтрольній державній владі України, не встановлено, на обліках як внутрішньо переміщена особа він не перебуває, нові реєстрації, в наявних у органах Національної поліції обліках, щодо нього відсутні.
Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004: с. Макарове Станично - Луганської селищної територіальної громади Луганської області, в якому проживав та зареєстрований ОСОБА_6 , є тимчасово окупованою російською федерацією територією України з 24.02.2022.
Також слід зазначити, що майже всі населенні пункти Луганської області є окупованими російською федерацією, станом на час розгляду даного клопотання, а їх залишок, що перебуває під контролем державної влади України, знаходиться на безпосередній лінії бойового зіткнення з країною-агресором.
Таким чином встановлені наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Постановою слідчого від 28 липня 2025 року відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016130500000228 від 15.04.2016.
Також судом оглянуто копії протоколів допиту свідків, копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів, копію ухвали слідчого судді Біловодського районного суду Луганської області, копію ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2023 року та інші матеріали, якими підтверджується обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
- допитами свідків ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 260 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки, який відносяться до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
У відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено: при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема ст. 260 Кримінального кодексу України.
Згідно вимогам ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Слідчим суддею встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та вчинення ним іншого кримінального правопорушення становить суспільний інтерес. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Частиною шостою цієї статті передбачено, що cлідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При цьому після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України можливе після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу, доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із абз. 7 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що в даному випадку наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний .редька ОСОБА_10 дійсно перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, підлягає задоволенню.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Також суд зазначає контактні дані старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , контактний телефон НОМЕР_1 .
Керуючись ст.ст. 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, відомості про яке 15.04.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016131570000016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1