Справа № 199/10842/25
(3/199/5751/25)
іменем України
13.08.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
12.07.2025 о 16:30 годині за адресою: м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 18б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на боді-камери: № 472279, № 471702. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, судовою смс-повісткою, яку він отримав 06.08.2025 о 16:32:31 годині, а також під власний підпис, що свідчить протокол серії ЕПР1 № 389413 від 12.07.2025 (графа № 12). Крім того останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 389413 від 12.07.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП, що засвідчено підписом останнього;
- переглянутим в судовому засіданні безперервним відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, з якого убачається, що ОСОБА_1 дійсно о 12.07.2025 о 16:30 годині здійснює керування транспортним засобом «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр.Мануйлівський у м. Дніпрі. Так, під час спілкування із працівниками поліції у ОСОБА_1 були встановлені явно виражені ознаки наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук та підвищена жвавість. На пропозицію працівника поліції пройти медичний огляд у встановленому Законом порядку на стан виявлення або навпаки наркотичного сп'яніння водій відмовляється та вказує, що він військовий, три роки знаходиться в зоні бойових дій. Надалі поліцейський повторно пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд у встановленому Законом порядку на стан виявлення або навпаки наркотичного сп'яніння, на що від останнього слідує відповідь, що до лікарні він поїде тільки на своєму автомобілі, а не з поліцейськими, у зв'язку з чим й відмовляється їхати разом із працівниками поліції до лікарні, та надає свою згоду на складання протоколу за ст. 130 КУпАП (16:33:51 година). Після чого працівником поліції було повідомлено водію, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку, серед якого є медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з обов'язковим роз'ясненням водію положень ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Жодних скарг чи заперечень на дії працівників поліції під час його зупинки та подальшого складання протоколу ОСОБА_1 не заявляв.
Відповідно до п. 6, 7 Глави І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Отже, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння в умовах медичного закладу, що само собою утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння очей, звуження зіниць ока, тремтіння пальців рук) та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в умовах медичного закладу, правильно кваліфіковані працівниками поліції за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, вищенаведеними відеозаписами з місця події встановлено, що під час спілкування працівниками поліції із ОСОБА_1 йому було запропоновано пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння в умовах медичного закладу, оскільки за результатами проведеного візуального огляду у останнього виявлені наступні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук та підвищена жвавість. У свою чергу ОСОБА_1 відмовляється проходити огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння в умовах медичного закладу, попередньо намагаючись уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, виказує, що він є військовослужбовцем, три роки знаходиться в зоні бойових дій. З подальшим висловлюванням того, що він зможе проїхати до лікарні не з поліцейськими, а на своєму автомобілі, у зв'язку з чим і відмовляється їхати до лікарні.
На переконання суду, з вказаного відеозапису чітко прослідковується, що ОСОБА_1 надав працівникам поліції свою чітку відмову проходити відповідний огляд на встановлення або навпаки стану наркотичного сп'яніння.
Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію".
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, підвищена жвавість) та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, суд визнає даний відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, що жодних самостійних дій на проходження огляду ОСОБА_1 не вчиняв, доказів того, що він пройшов огляд на стан сп'яніння в медичному закладі протягом двох годин або більше суду не надано.
Доказів неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не надано, правомірність їх дій водієм у встановленому порядку адміністративного судочинства не оспорювалася.
Посилання, яке зафіксоване на відеозапису про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та три роки перебуває в зоні бойових дій, суд приймає до увагу, однак вказане розцінює, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення (в даному випадку складання матеріалів справи за вищевказаною статтею Закону) та подальшого уникнення від відповідальності. На переконання суду вказане не потребує детального аналізу, оскільки правова оцінка та мотиви суду викладені вище.
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що ОСОБА_1 винуватий скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що відповідно до довідки, яка була долучена до протоколу, з ДПП УПП в Дніпропетровській області від 17.07.2025, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
За таких обставин слід враховувати роз'яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має. Саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Водночас суд зауважує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак суду не були надані відомості, що вказане правопорушення ОСОБА_1 вчинено під час перебування на військовій службі, тому, на підставі ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не суперечить п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко