13 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 361/5524/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Зуєва В.А.,
розглянувши заяву Садівничого товариства "Заліське"
про відвід судді Кролевець О.А.
у справі за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Заліське"
про визнання рішень недійсними та зобов'язання підключити будинок до мережі,
1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського Суду від 04.06.2025.
2. Для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №361/5524/19 було визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025.
3. Також, 04.08.2025 Садівниче товариство "Заліське" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського Суду від 04.06.2025.
4. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду касаційної скарги Садівничого товариства "Заліське" у справі № 361/5524/19 було визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
5. 05.08.2025 Садівниче товариство "Заліське" через систему Електронний суд подало заяву про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи № 361/5524/19.
6. У зв'язку з відпустками суддів Бакуліної С.В. з 28.07.2025 до 15.08.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2025 №2884/0/5-25) та Студенця В.І. з 04 до 22.08.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2025 № 2250/0/6-25) протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.08.2025 для розгляду заяви про відвід було визначено колегію суддів: Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.
7. 07.08.2025 Садівниче товариство "Заліське" через систему Електронний суд подало заяву про відвід судді Кролевець О.А. від розгляду справи № 361/5524/19.
8. У вказаній заяві про відвід заявник посилається на частини пергу та другу статті 35 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
9. Відповідна заява обґрунтована тим, що колегія суддів Кібенко О.Р., Студенець В.І та Кролевець О.А. здійснювала розгляд справи № 911/2269/20 за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства "Заліське" про визнання недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства "Заліське" від 20.08.2016, оформленого протоколом № 2; тобто, головуючий суддя Кібенко О.Р. та суддя Кролевець О.А. вже брали участь у розгляді справи за позовом до того ж відповідача, про той же предмет і з тих же підстав, і вже висловили свою позицію щодо відсутності кворуму за загальних зборах товариства, які відбулись 20.08.2016, проявивши необ'єктивність.
За позицією заявника, упередженість судді Кролевець О.А. полягає в тому, що вона при постановленні постанови у справі № 911/2269/20 всупереч положенням процесуального законодавства, відповідних клопотань учасників справи здійснила самостійне вишукування доказів, їх перевірку, надала їм переоцінку без наведення відповідних обґрунтувань; у постанові колегія виокремила ОСОБА_1 і встановила, що він все таки є членом товариства і зареєструвався під № 156; щодо інших осіб, прізвища яких зазначались у касаційній скарзі, касаційний суд цього не зробив; колегія, незважаючи на відсутність таких повноважень, вишукала докази лише щодо одного ОСОБА_1 , та створила необґрунтовані переваги в прийнятті та оцінці доказів, що є порушенням принципу рівності прав сторін у процесі, а вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, є наслідком порушення права на справедливий суд; такі дії колегії, зокрема, судді Кролевець О.А., ставлять під сумнів безсторонність суду, надання переваг у справі № 911/2269/20 саме ОСОБА_1 , який є позивачем у цій справі, та свідчать про упередженість складу суду; вказане не є тлумаченням судом закону у поєднанні з обставинами справи і не є незгодою заявника з судовим рішенням, а є порушенням судом процесуальних норм, які викликають недовіру і сумніви у дотриманні процесуального законодавства при розгляді цієї справи; при розгляді тієї справи колегія суддів тричі видалялась до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, але двічі виходила без проголошення рішення і без будь-яких підстав оголошувала перерву; розгляд суддею Кролевець О.А. аналогічної справи № 911/2269/20 та вчинення дій, які виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, у будь-якому випадку має вплив на її особисті переконання як судді і її позицію щодо предмета даного спору, оскільки розгляд касаційних скарг у справі № 361/5524/19 здійснюватиметься не "з чистого аркуша", а вже за наявності у судді Кролевець О.А. певної сформованої оцінки обставин проведення загальних зборів 20.08.2016, а також доказів, наданих сторонами, які є ідентичними в обох справах.
10. Верховний Суд ухвалою від 11.08.2025 заяву Садівничого товариства "Заліське" про відвід судді Кролевець О.А. від розгляду справи №361/5524/19 визнав необґрунтованою та передав справу № 361/5524/19 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Кролевець О.А.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 для розгляду заяви про відвід судді Кролевець О.А. від розгляду справи № 361/5524/19 визначено суддю Верховного Суду Зуєва В.А.
12. Розглянувши вказану заяву Садівничого товариства "Заліське" Суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
13. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
14. Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
15. Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
16. Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
17. За приписами частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
18. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
19. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
20. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
21. У пункті 81 рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (заява №65518/01) зазначено, що "неупередженість" у сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб'єктивною оцінкою (на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження) та об'єктивною оцінкою (чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
22. Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
23. Тобто, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
24. Зважаючи на викладене, факт ухвалення Верховним Судом у складі колегії суддів за участю судді Кролевець О.А. у справі № 911/2269/20 рішення у розумінні положень господарського процесуального законодавства не підлягає розгляду як підстава для відводу судді від розгляду справи № 361/5524/19 без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеними суддями саме необ'єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін.
25. Верховний Суд враховує, що вичерпний перелік обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів чинним законодавством не визначений, а тому вирішення питання про визнання тих чи інших доводів тими обставинами, мова про які йде у пункті 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться у межах дискреційних повноважень суду.
Разом з тим, заявник не навів обґрунтованих обставин, які б викликали сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді Кролевець О.А., а наведені ним доводи фактично свідчать про незгоду з процесуальними діями суду у іншій справі.
26. Таким чином, заява Садівничого товариства "Заліське" про відвід судді Кролевець О.А. від розгляду справи № 361/5524/19 не містить обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку із чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
Відмовити у задоволенні заяви Садівничого товариства "Заліське" про відвід судді Кролевець О.А. від розгляду справи № 361/5524/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Зуєв