29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"12" серпня 2025 р. Справа №924/636/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Люкової Л.С., розглянувши матеріали справи
за позовом науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова
до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр"
про стягнення 554260,39 грн
за участю представників сторін
позивача: Бережний О.Л. - згідно з ордером від 20.06.2025
відповідача: не з'явився
В засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
встановив: науково-виробниче підприємство "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" 594260,39 грн, з яких: 372219,21 грн основного боргу, 154023,91 грн 3% річних, 68017,27 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору виконання бурових робіт №006250 від 21.07.2022 щодо оплати виконаних робіт. Як правові підстави позову зазначено положення ст.ст. 11, 254, 263, 525, 530, 549, 611, 625, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 232, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 23.07.2025, яке в подальшому було відкладене на 30.07.2025.
Ухвалою суду від 30.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2025.
На адресу суду 28.07.2025 від позивача надійшла заява (від 28.07.2025), в якій в порядку ст. 46 ГПК України просить суд стягнути з відповідача 372219,21 грн основного боргу, 154023,91 грн пені, 68017,27 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 30.07.2025, занесеною до протоколу судового засідання вищенаведена заява прийнята судом, з огляду на положення ст.ст. 14, 46 ГПК України.
Позивачем подано заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.07.2025 та від 11.08.2025, в яких повідомивши про часткову оплату відповідачем виконаних робіт відповідно на загальну суму 25000,00 грн та 15000,00 грн, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача: 569260,39 грн, з яких 347219,21 грн основного боргу, 154023,91 грн пені, 68017,27 грн інфляційних втрат відповідно до заяви від 30.07.2025 та 554260,39 грн, з яких 332219,21 грн основного боргу, 154023,91 грн пені, 68017,27 грн інфляційних втрат відповідно до заяви від 11.08.2025.
З огляду на положення ст. ст.14, 46 ГПК України, ухвалою суду від 12.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання, зазначені заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняті судом.
Відповідач відзиву на позов не надав, повноважного представника в засідання суду не направив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується довідкою від 31.07.2025 про доставку електронного листа до електронного кабінету.
З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодекс України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, додаткових поясненнях.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
21.07.2022 між науково-виробничим підприємством "Промтехснаб" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" (Замовник) укладено договір №006250 виконання бурових робіт (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по бурінню свердловин буровими установками ATLAS COPCO FlexiRoc D60 (з екіпажами) (далі - Техніка), а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи, та оплатити їх згідно даного договору.
Виконавець виконує бурові роботи на підставі погоджених сторонами заявок, які Замовник надсилає виконавцю поштою, електронною поштою, факсом тощо або узгоджує усно. Заявка повинна містити місце проведення бурових робіт, назву кар'єра, орієнтовний об'єм робіт та інше (п. 1.2 Договору).
Сторони домовились, що всі бурові роботи, виконані виконавцем для замовника, вважаються виконаними на підставі даного Договору (п. 1.3 Договору).
В п. 2.2 Договору передбачено, що ціна одиниці виконаних робіт за договором становить Д = 127 - 250 грн 00 коп. за метр погонний (в т.ч. ПДВ 20%) та включає всі витрати підрядника, його винагороду за виконання робіт, всі податки та збори, передбачені чинним законодавством України (враховуючи вартість розхідних матеріалів: змазки, охолоджуючі рідини та мастильні матеріали) і не враховуючи: обсадні труби, дизельне пальне, вода, необхідне для роботи бурового обладнання та вартість доставки бурового станка до місця виконання бурових робіт. Виконання всіх допоміжних робіт обов'язково фіксується в акті здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно з п. 2.2.4 Договору передплата становить 50% від вартості очікуваних робіт, згідно рахунків на оплату, 50% по факту виконання протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт (наданих робіт).
У пункті 2.5 Договору зазначено, що вартість та обсяг виконаних робіт (кількість погонних метрів буріння) за кожною заявкою зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох календарних днів з моменту виконання Виконавцем зобов'язання, на підставі фактичних даних після маркшейдерських вимірювань (з урахуванням технологічного переборювання). У разі систематичних робіт загальна вартість робіт зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг за кожні 15 календарних днів), який підписується повноваженими представниками сторін в останній день 15-ти денного строку. У разі розірвання даного договору акт виконаних робіт (наданих послуг) підписується сторонами в останній день дії даного договору. Підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) повноваженим представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з боку Замовника.
Загальна вартість робіт за даним Договором визначається сумою всіх актів виконаних робіт (наданих послуг) (п. 2.6 Договору).
Відповідно до п. 2.8 Договору Замовник зобов'язується здійснити авансовий платіж у розмірі 50% вартості робіт в строк, зазначений в рахунках на оплату, в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця. Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник зобов'язаний здійснити протягом-3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).
Рахунок-фактура надсилається уповноваженим представником Виконавця у письмовій формі зручним для Виконавця способом (повідомленням по факсу, сканований лист електронною поштою, поштовим відправленням на адресу замовника, вказану у реквізитах даного договору, вручається особисто представнику замовника) (п. 2.8.1 Договору).
Відповідно до п. 2.9 Договору порушення Замовником термінів оплати будь-яких грошових зобов'язань за даним договором є істотним порушенням умов даного договору. Істотне порушення умов даного договору може мати наслідком застосування санкцій, обумовлених в даному договорі.
В п. 2.10 Договору сторони погодили, що черговість зарахування платежів по даному договору встановлюється на розсуд Виконавця незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжних документах замовника. Виконавець має право зараховувати отримані кошти в рахунок минулих заборгованостей Замовника. У випадку, якщо від Замовника на поточний рахунок Виконавця надходить оплата за виконані роботи з невірно вказаним призначенням платежу (наприклад, вказано вже оплачені рахунки-фактури, або наявна помилка у самому рахунку-фактурі, або в призначенні платежу зазначено лише реквізити договору). Виконавець зараховує таку оплату в рахунок погашення заборгованості в порядку її виникнення (від найдавніших дат до теперішніх).
За наслідками діяльності за певні періоди сторони зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результатом якої оформляються відповідним актом звірки взаєморозрахунків (далі - Акт звірки). Дані, підтверджені сторонами в акті звірки, є підставою для остаточних взаєморозрахунків. Замовник, що отримав акт звірки від виконавця, зобов'язується у строк до З (трьох) робочих днів з дня отримання такого акта підписати його зі свого боку та надіслати (передати) підписаний примірник акта звірки виконавцю. У випадку незгоди Замовника з даними, що зазначені в акті звірки Виконавця, Замовник, зобов'язується у строк до 3 (трьох) робочих днів з дня отримання такого акта надіслати (передати) свій варіант акта звірки. У разі не підписання (не надсилання) Замовником чи ненадання свого варіанту акта звірки у зазначений строк сторони вважають дані, викладеній акті звірки Виконавця, підтвердженими (погодженими) (п. 2.11 Договору).
Відповідно до п. 2.12 Договору проміжний акт виконаних робіт підписується машиністом бурової установки як уповноваженим представником Виконавця, а також уповноваженим представником Замовника. З іншої сторони акт підписується уповноваженою особою кар'єру та скріплюється печаткою або штампом кар'єру. Проміжний акт повинен обов'язково містити дату, проміжок часу виконання робіт та інформацію про фактичний обсяг виконаних робіт. За відсутності проміжних актів виконаних робіт сторони керуються п. 2.3 даного договору.
Пунктом 3.1.1 Договору до обов'язків Виконавця віднесено своєчасне та якісне виконання робіт, зазначених в п. 1.1. цього Договору.
Згідно з п. 3.2 Договору Замовник зобов'язаний, зокрема приймати від виконавця роботи, що надаються згідно даного договору (п. 3.2.2); своєчасно здійснювати платежі за виконані роботи на умовах цього договору (п. 3.2.4).
У п. 4.4 Договору сторони погодили, що за недотримання строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за даним Договором коштів за кожну добу прострочення виконання Замовником своїх зобов'язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою).
Положеннями п. 5.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині грошових зобов'язань - до їх повного виконання сторонами. Договір залишається чинним на тих же умовах на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за місяць не повідомить письмово іншу сторону про намір припинити його дію.
01.05.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №006250 від 21.07.2022 виконання бурових робіт, відповідно до якої, у зв'язку зі зміною керівника замовника було викладено в новій редакції п. "Місцезнаходження та реквізити сторін".
04.10.2023 сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №006250 від 21.07.2022 виконання бурових робіт, відповідно до якої сторони дійшли згоди до наступного порядку виконання робіт та проведення оплат у жовтні 2023р.: - об'єм робіт за жовтень 2023 року складає 4500 метрів;
- умови оплати: передоплата становить 50% від вартості робіт, згідно рахунку на оплату. Термін оплати до 31.10.2023. Кінцевий розрахунок у розмірі 50% Замовник сплачує до 30.11.2023;
- за недотримання строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за даним договором коштів за кожну добу прострочення виконання Замовником своїх зобов'язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою).
07.11.2023 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору №006250 від 21.07.2022 виконання бурових робіт, в якій сторони погодили наступний порядок виконання робіт та проведення оплат у листопаді-грудні 2023 року: - об'єм робіт за листопад-грудень 2023 року складає 7200 метрів;
- умови оплати: передоплата становить 50% від вартості робіт, згідно рахунку на оплату. Термін оплати до 31.11.2023. Кінцевий розрахунок у розмірі 50% Замовник сплачує до 31.12.2023; за недотримання строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за даним договором коштів за кожну добу прострочення виконання Замовником своїх зобов'язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою).
Договір та додаткові угоди до нього містять підписи представників сторін та скріплені відтисками печаток.
Відповідно до складених, підписаних та скріплених відтисками печаток актів здачі-прийняття бурових робіт (надання послуг) до договору №006250 від 21.07.2022: №1 від 12.08.2022 на суму 331996,79 грн; №2 від 15.08.2022 на суму 43749,30 грн; №3 від 26.08.2022 на суму 466744,09 грн; №4 від 09.09.2022 на суму 117748,12 грн; №5 від 09.09.2022 на суму 25500,50 грн; №6 від 22.06.2023 на суму 184497,05 грн; №7 від 22.06.2023 на суму 326246,34 грн; №8 від 03.07.2023 на суму 279496,09 грн; №9 від 04.07.2023 на суму 37499,40 грн; №10 від 12.07.2023 на суму 286745,41 грн; №11 від 16.10.2023 на суму 410243,68 грн; №12 від 26.12.2023 на суму 577491,24 грн, позивач виконав (надав), а відповідач прийняв роботи (послуги) на загальну суму 3087958,01 грн.
В актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
За виконані відповідно до Договору №006250 від 21.07.2022 бурові роботи відповідачем згідно з платіжними інструкціями: №4774 від 02.08.2022. на суму 50000,00 грн; №4786 від 03.08.2022 на суму 30000,00 грн; №4788 від 04.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4794 від 05.08.2022 на суму 40000,00 грн; №4807 від 08.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4815 від 09.08.2022 на суму 35000,00 грн; №4827 від 10.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4838 від 12.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4844 від 15.08.2022 на суму 25000,00 грн; №4864 від 18.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4883 від 19.08.2022 на суму 10000,00 грн; №4913 від 23.08.2022 на суму 9992,80 грн; №4914 від 23.08.2022 на суму 36000,00 грн; №4944:від 26.08.2022 на суму 30000,00 грн; №4961 від 01.09.2022 на суму 20000,00 грн; №4983 від 06.09.2022 на суму 45000,00 грн; №5041 від 09.09.2022 на суму 40000,00 грн; №5046 від 14.09.2022 на суму 30000,00 грн; №5078 від 23.09.2022 на суму 15000,00 грн; №5102 від 28.09.2022 на суму 31000,00 грн; №5149 від 05.10.2022 на суму 10000,00 грн; №5187 від 12.10.2022 на суму 15000,00 грн; №5217 від 25.10.2022 на суму 20000,00 грн; №5273 від 03.11.2022 на суму 10000,00 грн; №5302 від 11.11.2022 на суму 10000,00 грн; №141 від 31.03.2023 на суму 5000,00 грн; №1261659945 від 04.05.2023 на суму 5000,00 грн; №12/05/2023 від 12.05.2023 на суму 5000,00 грн; №18/05/2023 від І8.05.2023 на суму 12000,00 грн; №30/05/2023 від 30.05.2023 на суму 196746,00 грн; №31/05/2023 від 31.05.2023 на суму 30000,00 грн; №02/06/2023 від 02.06.2023 на суму 70000,00 грн; №05/06/2023 від 05.06.2023 на суму 20000,00 грн; №08/06/2023 від 08.06.2023 на суму 20000,00 грн; №08/06/2023 від 08.06.2023 на суму 25000,00 грн; №09/06/2023 від 09.06.2023 на суму 30000,00 грн; №12/06/2023 від 12.06.2023 на суму 35000,00 грн; №14/06/2023 від 14.06.2023 на суму 60000,00 грн; №19/06/2023 від 19.06.2023 на суму 40000,00 грн; №20/06/2023 від 20.06.2023 на суму 20000,00 грн; №22/06/2023 від 22.06.2023 на суму 5000,00 грн; №22/06/2023 від 22.06.2023 на суму 40000,00 грн; №23/06/2023 від 23.06.2023 на суму 25000,00 грн; №03/07/2023 від 03.07.2023 на суму 35000,00 грн; №10/07/2023 від 10.07.2023 на суму 25000,00 грн; №11/07/2023 від 11.07.2023 на суму 30000,00 грн; №12/07/2023 від 12.07.2023 на суму 15000,00 грн; №14/07/2023 від 14.07.2023 на суму 25000,00 грн; №17/07/2023 від 17.07..2023 на суму 30000,00 грн; №19/07/2023 від 19.07.2023 на суму 25000,00 грн; №20/07/2023 від 20.07.2023 на суму 25000,00 грн; №21/07/2023 від 21.07.2023 на суму 25000,00 грн; №25/07/2023 від 25.07.2023 на суму 23000,00 грн; №25/09/2023 від 25.09.2023 на суму 5000,00 грн; №28/09/2023 від 28.09.2023 на суму 15000,00 грн; №29/09/2023 від 29.09.2023 на суму 50000,00 грн; №02/10/2023 від 02.10.2023 на суму 15000,00 грн; №04/10/2023 від 04.10.2023 на суму 40000,00 грн; №05/10/2023 від 05.10.2023 на суму 60000,00 грн; №06/10/2023 від 06.10.2023 на суму 40000,00 грн; №09/10/2023 від 09.10.2023 на суму 50000,00 грн; №11/10/2023 від 11.10.2023 на суму 50000,00 грн; №16/10/2023 від 16.10.2023 на суму 40000,00 грн; №17/10/2023 від 17.10.2023 на суму 45000,00 грн; №19/10/2023 від 19.10.2023 на суму 60000,00 грн; №20/10/2023 від 20.10.2023 на суму 40000,00 грн; №23/10/2023 від 23.10.2023 на суму 30000,00 грн; №27/10/2023 від 27.10.2023 на суму 20000,00 грн; №02/11/2023 від 01.11.2023 на суму 25000,00 грн; №03/11/2023 від 03.11.2023 на суму 20000,00 грн; №07/11/2023 від 07.11.2023 на суму 20000,00 грн; №08/11/2023 від 08.11.2023 на суму 25000,00 грн; №1138 від 21.11.2023 на суму 10000,00 грн; №1176 від 28.11.2023 на суму 25000,00 грн; №1202 від 01.12.2023 на суму 10000,00 грн; №1249 від 07.12.2023 на суму 10000,00 грн; №1449 від 28.02.2024 на суму 15000,00 грн; №1534 від 28.03.2024 на суму 5000,00 грн; №5681 від 17.06.2024 на суму 20000,00 грн; №5707 від 27.06.2024 на суму 10000,00 грн; №1570 від 30.08.2024 на суму 5000,00 грн; №1581 від 05.09.2024 на суму 5000,00 грн; №1597 від 13.09.2024 на суму 10000,00 грн; №1612 від 18.09.2024 на суму 5000,00 грн; №1628 від 25.09.2024 на суму 8000,00 грн; №5870 від 01.10.2024 на суму 6000,00 грн; №5897 від 10.10.2024 на суму 7000,00 грн; №5901 від 11.10.2024 на суму 5000,00 грн; №1699 від 06.02.2025 на суму 8000,00 грн; №6327 від 10.03.2025 на суму 10000,00 грн; №1743 від 12.03.2025 на суму 8000,00 грн; №1761 від 18.03.2025 на суму 10000,00 грн; №6348 від 28.03.2025 на суму 15000,00 грн; №6385 від 08.04.2025 на суму 5000,00 грн; №6390 від 11.04.2025 на суму 8000,00 грн; №6410 від 18.04.2025 на суму 10000,00 грн; №1840 від 06.05.2025 на суму 10000,00 грн.; №6505 від 15.07.2025 на суму 15000,00 грн; №2055 від 17.07.2025 на суму 10000,00 грн; №2096 від 07.08.2025 на суму 15000,00 грн було сплачено позивачеві 2670738,80 грн.
Крім того, 20.05.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр", як Первісним боржником, товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Гранітінвест", як Новим боржником та науково-виробничим підприємством "Промтехснаб", як Кредитором, було укладено договір №20-05/24 про переведення боргу (далі - Договір про переведення боргу), яким регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникли із договору виконання бурових робіт №006250 від 21.07.2022, укладеного між первісним боржником та кредитором (п. 1 Договору про переведення боргу).
Згідно з п. 2 Договору про переведення боргу Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 8500,00 грн, у тому числі ПДВ 14166,67 грн, що виникає на підставі розділу 2 Договору та підтверджується підписаними Первісним боржником і Кредитором актами здачі-приймання бурових робіт за Договором, а саме актами №1 від 12.08.2022, №2 від 15.08.2022, №3 від 26.08.2022, №4 від 09.09.2022, №5 від 09.09.2022, №6 від 22.06.2023, №7 від 22.06.2023, №8 від 03.07.2023, №9 від 04.07.2023, №10 від 12.07.2023, №11 від 16.10.2023, №12 від 26.12.2023.
В пункті 3 Договору про переведення боргу зазначено, що Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Договорі і підписуючи зі своєї сторони цей договір дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку і на умовах визначених цим договором. Згода Кредитора на заміну первісного боржника підтверджується листом-повідомленням, який додається до договору та є його невід'ємною частиною.
Борг вважається переведеним на Нового боржника, а останній набуває статусу зобов'язаної особи перед кредитором за основним договором з моменту підписання цього договору (п.5 Договору про переведення боргу).
Пунктом 6 Договору про переведення боргу передбачено, що борг Нового боржника повинен бути погашений до 20.08.2024.
Відповідно до п. 8 Договору про переведення боргу за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором сторони несуть одна перед одною майнову відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 8 Договору про переведення боргу).
Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п. 10 Договору про переведення боргу).
Договір містить підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток.
У наявному в матеріалах справи повідомленні про згоду на переведення боргу, яке адресоване ТОВ "Шепетівський гранкар'єр", позивач - НВП "Промтехснаб" повідомив про надання згоди на переведення боргу в сумі 85000 грн, що виник на підставі договору виконання бурових робіт №006250 від 21.07.2022 з ТОВ "Шепетівський гранкар'єр" на нового боржника - ТОВ "Гранітінвест".
В зв'язку із несплатою решти вартості бурових робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 554260,39 грн, з яких 332219,21 грн основного боргу, 154023,91 грн пені, 68017,27 грн інфляційних втрат.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи між науково-виробничим підприємством "Промтехснаб", як виконавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр", як замовником, було укладено договір №006250 виконання бурових робіт від 21.07.2022, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов'язується виконати роботи по бурінню свердловин буровими установками ATLAS COPCO FlexiRoc D60 (з екіпажами), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи, та оплатити їх згідно даного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові
Положеннями ч. 1 ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи слідує, що позивач відповідно до умов Договору №006250 від 21.07.2022 виконав, а відповідач прийняв бурові роботи на загальну суму 3087958,01 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття бурових робіт (надання послуг) до договору №006250 від 21.07.2022, які підписані представниками сторін із зазначенням про відсутність претензій: №1 від 12.08.2022 на суму 331996,79 грн; №2 від 15.08.2022 на суму 43749,30 грн; №3 від 26.08.2022 на суму 466744,09 грн; №4 від 09.09.2022 на суму 117748,12 грн; №5 від 09.09.2022 на суму 25500,50 грн; №6 від 22.06.2023 на суму 184497,05 грн; №7 від 22.06.2023 на суму 326246,34 грн; №8 від 03.07.2023 на суму 279496,09 грн; №9 від 04.07.2023 на суму 37499,40 грн; №10 від 12.07.2023 на суму 286745,41 грн; №11 від 16.10.2023 на суму 410243,68 грн; №12 від 26.12.2023 на суму 577491,24 грн.
В п. 2.8 Договору сторони узгодили, що Замовник зобов'язується здійснити авансовий платіж у розмірі 50% вартості робіт в строк, зазначений в рахунках на оплату, в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця. Остаточний розрахунок за виконані роботи Замовник зобов'язаний здійснити протягом-3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).
Однак, відповідач, як вбачається з матеріалів справи, в порушення своїх договірних зобов'язань здійснив лише часткову оплату виконаних бурових робіт у розмірі 2670738,80 грн, що підтверджується вище переліченими платіжними інструкціями №4774 від 02.08.2022. на суму 50000,00 грн; №4786 від 03.08.2022 на суму 30000,00 грн; №4788 від 04.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4794 від 05.08.2022 на суму 40000,00 грн; №4807 від 08.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4815 від 09.08.2022 на суму 35000,00 грн; №4827 від 10.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4838 від 12.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4844 від 15.08.2022 на суму 25000,00 грн; №4864 від 18.08.2022 на суму 50000,00 грн; №4883 від 19.08.2022 на суму 10000,00 грн; №4913 від 23.08.2022 на суму 9992,80 грн; №4914 від 23.08.2022 на суму 36000,00 грн; №4944:від 26.08.2022 на суму 30000,00 грн; №4961 від 01.09.2022 на суму 20000,00 грн; №4983 від 06.09.2022 на суму 45000,00 грн; №5041 від 09.09.2022 на суму 40000,00 грн; №5046 від 14.09.2022 на суму 30000,00 грн; №5078 від 23.09.2022 на суму 15000,00 грн; №5102 від 28.09.2022 на суму 31000,00 грн; №5149 від 05.10.2022 на суму 10000,00 грн; №5187 від 12.10.2022 на суму 15000,00 грн; №5217 від 25.10.2022 на суму 20000,00 грн; №5273 від 03.11.2022 на суму 10000,00 грн; №5302 від 11.11.2022 на суму 10000,00 грн; №141 від 31.03.2023 на суму 5000,00 грн; №1261659945 від 04.05.2023 на суму 5000,00 грн; №12/05/2023 від 12.05.2023 на суму 5000,00 грн; №18/05/2023 від І8.05.2023 на суму 12000,00 грн; №30/05/2023 від 30.05.2023 на суму 196746,00 грн; №31/05/2023 від 31.05.2023 на суму 30000,00 грн; №02/06/2023 від 02.06.2023 на суму 70000,00 грн; №05/06/2023 від 05.06.2023 на суму 20000,00 грн; №08/06/2023 від 08.06.2023 на суму 20000,00 грн; №08/06/2023 від 08.06.2023 на суму 25000,00 грн; №09/06/2023 від 09.06.2023 на суму 30000,00 грн; №12/06/2023 від 12.06.2023 на суму 35000,00 грн; №14/06/2023 від 14.06.2023 на суму 60000,00 грн; №19/06/2023 від 19.06.2023 на суму 40000,00 грн; №20/06/2023 від 20.06.2023 на суму 20000,00 грн; №22/06/2023 від 22.06.2023 на суму 5000,00 грн; №22/06/2023 від 22.06.2023 на суму 40000,00 грн; №23/06/2023 від 23.06.2023 на суму 25000,00 грн; №03/07/2023 від 03.07.2023 на суму 35000,00 грн; №10/07/2023 від 10.07.2023 на суму 25000,00 грн; №11/07/2023 від 11.07.2023 на суму 30000,00 грн; №12/07/2023 від 12.07.2023 на суму 15000,00 грн; №14/07/2023 від 14.07.2023 на суму 25000,00 грн; №17/07/2023 від 17.07..2023 на суму 30000,00 грн; №19/07/2023 від 19.07.2023 на суму 25000,00 грн; №20/07/2023 від 20.07.2023 на суму 25000,00 грн; №21/07/2023 від 21.07.2023 на суму 25000,00 грн; №25/07/2023 від 25.07.2023 на суму 23000,00 грн; №25/09/2023 від 25.09.2023 на суму 5000,00 грн; №28/09/2023 від 28.09.2023 на суму 15000,00 грн; №29/09/2023 від 29.09.2023 на суму 50000,00 грн; №02/10/2023 від 02.10.2023 на суму 15000,00 грн; №04/10/2023 від 04.10.2023 на суму 40000,00 грн; №05/10/2023 від 05.10.2023 на суму 60000,00 грн; №06/10/2023 від 06.10.2023 на суму 40000,00 грн; №09/10/2023 від 09.10.2023 на суму 50000,00 грн; №11/10/2023 від 11.10.2023 на суму 50000,00 грн; №16/10/2023 від 16.10.2023 на суму 40000,00 грн; №17/10/2023 від 17.10.2023 на суму 45000,00 грн; №19/10/2023 від 19.10.2023 на суму 60000,00 грн; №20/10/2023 від 20.10.2023 на суму 40000,00 грн; №23/10/2023 від 23.10.2023 на суму 30000,00 грн; №27/10/2023 від 27.10.2023 на суму 20000,00 грн; №02/11/2023 від 01.11.2023 на суму 25000,00 грн; №03/11/2023 від 03.11.2023 на суму 20000,00 грн; №07/11/2023 від 07.11.2023 на суму 20000,00 грн; №08/11/2023 від 08.11.2023 на суму 25000,00 грн; №1138 від 21.11.2023 на суму 10000,00 грн; №1176 від 28.11.2023 на суму 25000,00 грн; №1202 від 01.12.2023 на суму 10000,00 грн; №1249 від 07.12.2023 на суму 10000,00 грн; №1449 від 28.02.2024 на суму 15000,00 грн; №1534 від 28.03.2024 на суму 5000,00 грн; №5681 від 17.06.2024 на суму 20000,00 грн; №5707 від 27.06.2024 на суму 10000,00 грн; №1570 від 30.08.2024 на суму 5000,00 грн; №1581 від 05.09.2024 на суму 5000,00 грн; №1597 від 13.09.2024 на суму 10000,00 грн; №1612 від 18.09.2024 на суму 5000,00 грн; №1628 від 25.09.2024 на суму 8000,00 грн; №5870 від 01.10.2024 на суму 6000,00 грн; №5897 від 10.10.2024 на суму 7000,00 грн; №5901 від 11.10.2024 на суму 5000,00 грн; №1699 від 06.02.2025 на суму 8000,00 грн; №6327 від 10.03.2025 на суму 10000,00 грн; №1743 від 12.03.2025 на суму 8000,00 грн; №1761 від 18.03.2025 на суму 10000,00 грн; №6348 від 28.03.2025 на суму 15000,00 грн; №6385 від 08.04.2025 на суму 5000,00 грн; №6390 від 11.04.2025 на суму 8000,00 грн; №6410 від 18.04.2025 на суму 10000,00 грн; №1840 від 06.05.2025 на суму 10000,00 грн.; №6505 від 15.07.2025 на суму 15000,00 грн; №2055 від 17.07.2025 на суму 10000,00 грн; №2096 від 07.08.2025 на суму 15000,00 грн.
Окрім того, відповідно до договору №20-05/24 про переведення боргу від 20.05.2024, укладеного між ТОВ "Шепетівський гранкар'єр", як первісним боржником, ТОВ "ТД Гранітінвест", як Новим боржником, та науково-виробничим підприємством "Промтехснаб", як Кредитором, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 8500,00 грн, що виникає на підставі розділу 2 Договору та підтверджується підписаними Первісним боржником і Кредитором актами здачі-приймання бурових робіт за Договором, а саме актами №1 від 12.08.2022, №2 від 15.08.2022, №3 від 26.08.2022, №4 від 09.09.2022, №5 від 09.09.2022, №6 від 22.06.2023, №7 від 22.06.2023, №8 від 03.07.2023, №9 від 04.07.2023, №10 від 12.07.2023, №11 від 16.10.2023, №12 від 26.12.2023.
Новий боржник - ТОВ "ТД Гранітінвест" на виконання умов Договору про переведення боргу сплатило кредиторові - НВП "Промтехснаб" 85000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №2218 від 23.05.2024 на суму 20000,00 грн; №2232 від 29.05.2024 на суму 25000,00 грн; №2258 від 05.06.2024 на суму 20000,00 грн; №2270 від 10.06.2024 на суму 20000,00 грн.
Проте решта виконаних робіт залишена відповідачем без оплати, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 332219,21 грн.
Доказів, які б підтверджували оплату заборгованості за виконані бурові роботи в сумі 332219,21 грн, або належних та допустимих доказів, які би її спростовували, суду не подано.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 332219,21 грн заборгованості за виконані бурові роботи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
У зв'язку із несплатою відповідачем вартості виконаних робіт, позивач нарахував відповідачу до стягнення 68017,27 грн інфляційних втрат за період січень 2024 - травень 2025 на суму боргу - 372219,21 грн відповідно до поданого розрахунку.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом враховуються висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно якого роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Суд, перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок нарахованих позивачем 68017,27 грн інфляційних втрат, з врахуванням суми заборгованості на яку здійснено нарахування інфляційних втрат та визначеного позивачем періоду нарахування, зазначає, що відповідні нарахування здійснені в межах допустимих до стягнення, а тому позовні вимоги щодо стягнення 68017,27 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Доказів, які би спростовували заявлені до стягнення нарахування інфляційних втрат, контрозрахунку нарахувань суду не подано.
Крім того позивач нарахував відповідачу до стягнення 154023,91 грн пені згідно наданого розрахунку (з 01.01.2024 -06.06.2025).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Виходячи зі змісту ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В п. 4.4 Договору сторони погодили, що за недотримання строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України що діяла в період розрахунків від суми несплачених за даним Договором коштів за кожну добу прострочення виконання замовником своїх зобов'язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою).
Водночас, в додаткових угодах №2 від 04.10.2023 та №3 від 07.11.2023 до договору №006250 від 21.07.2022 виконання бурових робіт, укладених щодо порядку виконання робіт та проведення оплат відповідно у жовтні та листопаді-грудні 2023 року закріплено, що за недотримання строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за даним договором коштів за кожну добу прострочення виконання замовником своїх зобов'язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою).
Верховний Суд у постановах від 10.04.2018 у справі №916/804/17, від 27.02.2024 у справі №911/858/22 дійшов висновку, що сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
З наведеного вбачається, що в Договорі та додаткових угодах №№ 2,3 сторони погодили інший строк протягом якого здійснюється нарахування пені, ніж визначений законодавством.
Окрім того, судом враховується, що згідно з п. 2.10 Договору сторони погодили, що черговість зарахування платежів по даному договору встановлюється на розсуд виконавця незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжних документах замовника. Виконавець має право зараховувати отримані кошти в рахунок минулих заборгованостей замовника. У випадку, якщо від замовника на поточний рахунок виконавця надходить оплата за виконані роботи з невірно вказаним призначенням платежу (наприклад, вказано вже оплачені рахунки-фактури, або наявна помилка у самому рахунку-фактурі, або в призначенні платежу зазначено лише реквізити договору). Виконавець зараховує таку оплату в рахунок погашення заборгованості в порядку її виникнення (від найдавніших дат до теперішніх).
З долучених до матеріалів справи платіжних інструкцій вбачається, що відповідач здійснював оплату виконаних бурових робіт без зазначення в платіжних документах призначення платежу.
Відповідно до акту №12 здачі прийняття бурових робіт (наданих послуг) від 26.12.2023, позивачем були виконані роботи на суму 577491,24 грн.
Отже, з наведеного слідує, що заборгованість в розмірі 372219,21 грн на яку здійснено нарахування є заборгованістю за бурові роботи здані-прийняті відповідно до акту №12, на які поширюються положення додаткової угоди №3 від 07.11.2023.
Окрім того, судом враховується, що при здісненні розрахунку пені, позивач, як і при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, врахував усі оплати, які були протягом періоду нарахування.
Проаналізувавши із використанням ІПС "Законодавство" розрахунки заявленої до стягнення суми пені, суд вважає що заявлена до стягнення пеня в розмірі 154023,91 грн заявлена в межах допустимих до стягнення, а тому підлягає задоволенню.
Контрозрахунку та заперечень відповідача проти заявлених нарахувань пені суду не подано.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з врахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог. Доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подано.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.
Крім того, статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У позові позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи.
Судом враховується, що відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, у підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн позивачем надано копію договору №45 з надання комплексної правової допомоги від 03.02.2025, укладеного між науково-виробничим підприємством "Промтехснаб", як замовником, та адвокатом Бережним Олегом Леонідовичем, як виконавцем, згідно з р. 1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсягах визначених цим договором, а саме: представництво інтересів замовника під час стягнення у примусово-судовому, або добровільному (претензійному) порядку з ТОВ "Шепетівський гранкар'єр" заборгованості перед замовником у загальному розмірі 372219,21 грн, яка виникла під час неналежного виконання умов договору №006250 від 21.07.2022 та додаткових угод до договору: №1 від 1.05.2023, №2 від 04.10.2023 та №3 від 07.11.2023, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці послуги. Найменування послуг: згідно ДК 021:2015 код 79110000-8: послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності, пов'язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника).
Відповідно до р. 2 договору з надання комплексної правової допомоги виконавець бере на себе виконання наступних послуг: забезпечення здійснення представництва у судах під час здійснення господарського судочинства, а також підготовка, складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з питань, що є предметом правового супроводу (п. 2.1.1); аналізує та перевіряє на відповідність вимогам діючого законодавства первинні бухгалтерські документи якими підтверджується наявна заборгованість ТОВ "Шепетівський гранкар'єр" перед НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова (п. 2.1.2); надає усну або письмову (за вимогою замовника) консультацію щодо механізму стягнення зазначеної у розділі 1 договору заборгованості (п. 2.1.3); складає та подає до Господарського суду Хмельницької області (в порядку визначеному ГПК України) позовну заяву про стягнення заборгованості (п. 2.1.4); в разі необхідності складає відповідні процесуальні (судові) документи, такі як клопотання, заяви, відповідь на відзив та інші (п. 2.1.5); в разі необхідності приймає участь у судових засіданнях з розгляду позовної заяви (п. 2.1.6); в разі необхідності оскаржує прийняте судове рішення в апеляційному та касаційному порядку (п. 2.1.7); в разі необхідності виконує інші завдання за замовленням замовника (п. 2.1.8); інформує замовника про стан виконання умов договору (п. 2.1.9).
Згідно п. 3.1.3 договору з надання комплексної правової допомоги замовник зобов'язується оплачувати послуги виконавця.
В пункті 3.2 договору з надання комплексної правової допомоги сторони погодили, що вартість робіт з надання правової допомоги, що визначена цим договором дорівнює 2500,00 грн за одну годину надання послуг, а загальна вартість правової допомоги за цим договором не може перевищувати 30000,00 грн, але в будь-якому разі загальна сума вартості правової допомоги може бути збільшена чи зменшена за домовленістю сторін з урахуванням обсягу надання правової допомоги замовнику, також сума вартості правової допомоги може бути внесена замовником частинами.
Розрахунки між сторонами договору здійснюються шляхом оплати замовником рахунку виконавця після підписання акту здавання-приймання наданих послуг, що свідчить про прийняття наданих послуг замовником (п. 3.3 договору з надання комплексної правової допомоги).
Розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 5 робочих днів після прийняття їх замовником, але в будь-якому разі не пізніше закінчення строку дії цього договору. Датою оплати є дата перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 3.4 договору з надання комплексної правової допомоги).
Відповідно до п. 6.1 договору з надання комплексної правової допомоги, даний договір укладений на строк до 31.12.2025 та набирає чинності з моменту його підписання. Договір може бути розірваний кожною зі сторін достроково, з попередженням другої сторони за один місяць.
Між позивачем та адвокатом Бережним Олегом Леонідовичем складено акт №1 від 20.06.2025 прийому-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання комплексної правової допомоги від 03.02.2025 №45, яким сторони підтвердили, що вказані в договорі з надання комплексної правової допомоги роботи з надання комплексної правової допомоги, за період з 03.02.2025 по 20.06.2025 дійсно були надані (виконані) виконавцем належним чином, без зауважень і порушень умов договору. Вартість наданих послуг узгоджена між замовником та виконавцем і розраховується виходячи із наступного: один час надання юридичної допомоги оцінюється сторонами в 2500,00 грн.
В акті зазначено, що за період з 03.02.2025 по 20.06.2025 дійсно виконавцем були надані такі послуги:
1. аналіз та перевірка на відповідність вимогам діючого законодавства первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується наявна заборгованість ТОВ "Шепетівський гранкар'єр" перед НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова - 1 год, вартість 2500,00 грн;
2. усна консультація щодо механізму стягнення наявної заборгованості з ТОВ "Шепетівський гранкар'єр" - 1 год, вартість 2500,00 грн;
3. складання та направлення претензії на адресу ТОВ "Шепетівський гранкар'єр" щодо погашення наявної заборгованості - 1 год, вартість 2500,00 грн;
4. складання та подання до Господарського суду позовної заяви - 5 год, вартість 12500,00 грн.
Загальна вартість виконаних робіт станом на 20.06.2025 становить 20000,00 грн та є справедливою.
Відповідно до платіжної інструкції №2909/987 від 20.06.2025 позивач сплатив адвокатові 20000,00 грн за надання комплексної правової допомоги.
Крім того, матеріали справи містять копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1306 від 02.03.2012 та посвідчення адвоката України від 02.03.2012 виданих Бережному О.Л., а також ордера АХ №1268928 від 20.06.2025 на надання правничої допомоги НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова адвокатом Бережним О.Л. у Господарському суді Хмельницької області.
Суд бере до уваги, що позовна заява НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова про стягнення 594260,39 грн, додаткові пояснення у справі, заяви у справі підписані адвокатом Бережним О.Л.
Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/636/25 у Господарському суді Хмельницької області.
Водночас, судом враховується, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, якою передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у ч. 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №910/3337/21, від 01.12.2022 у справі №910/10404/21, від 06.12.2022 у справі №910/15998/20 ).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд в тому числі і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України (позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21).
Також Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Разом з тим, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи, зокрема ціну позову, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Так, здійснюючи оцінку витрат позивача на професійну правничу допомогу, судом зауважується, що згідно з договором №45 з надання комплексної правової допомоги від 03.02.2025, актом №1 від 20.06.2025 прийому-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання комплексної правової допомоги від 03.02.2025 №45, адвокатом Бережним О.Л. була надана правнича допомога у справі на суму 20000,00 грн.
Водночас суд, проаналізувавши, зокрема, матеріали справи, надані позивачем на підтвердження витрат на професійну допомогу вищенаведені докази: договір №45 з надання комплексної правової допомоги від 03.02.2025, акт №1 прийому-передачі наданих послуг від 20.06.2025, зазначає, що аналіз та перевірка на відповідність вимогам діючого законодавства первинних бухгалтерських документів, усна консультація щодо механізму стягнення наявної заборгованості складання та подання до суду позовної заяви є складовими підготовки позовної заяви (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2022 у справі №756/8241/20); правовідносини зі складання та направлення претензії на адресу відповідача щодо погашення наявної заборгованості виникли ще до цієї справи та надавалися Бережним О.Л. не, як представником НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова, як позивача в справі №924/636/25, тобто такі витрати не пов'язані безпосередньо з розглядом цієї справи судом, а тому витрати на підготовку таких заяв не підлягають відшкодуванню. Окрім того, в матеріалах справи відсутня претензія позивача, яка адресована відповідачу та докази її направлення відповідачу. Натомість міститься претензія адресована ТОВ "Торговий дім "Гранітінвест".
Водночас, суд враховує те, що спір у даній справі не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, регулювання спірних правовідносин не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню та судової практики для підготовки правової позиції у справі, проведення розрахунку інфляційних втрат та пені зводиться до не складних арифметичних дій.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, зважаючи на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду представником позивача документів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, враховуючи предмет та підстави позову, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, необхідністю витраченого часу на надання таких послуг, а також не відповідає критерію розумності їх розміру.
Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру, з огляду на розумну необхідність судових витрат у цій справі до 10000 грн.
В решті вимог заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" про стягнення 554260,39 грн, з яких 332219,21 грн основного боргу, 68017,27 грн інфляційних втрат, 154023,91 грн пені задоволити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" (30430, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Рудня-Новенька, код 05470845) на користь науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, 29-А) 332219,21 грн (триста тридцять дві тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 21 коп.) основного боргу, 68017,27 грн (шістдесят вісім тисяч сімнадцять гривень 27 коп.) інфляційних втрат, 154023,91 грн (сто п'ятдесят чотири тисячі двадцять три гривні 91 коп.) пені, 8313,91 грн (вісім тисяч триста тринадцять гривень 91 коп.) витрат зі сплати судового збору, 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
В решті заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 12.08.2025.
Суддя В.В. Виноградова