8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1230/25 (922/2018/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (61002, м.Харків, вул. Сумська , буд.60, код ЄДРПОУ 00188334)
про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості"
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" в якій просить суд:
1. Стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (Код ЄДРПОУ 00188334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, за період з березня 2025 року по травень 2025 року у загальному розмірі 37 217,79 грн.;
2. Стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (Код ЄДРПОУ 00188334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 30.04.2025 року по день фактичного розрахунку, але не більш як за 5 місяців;
3. Стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (Код ЄДРПОУ 00188334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Суд зазначив, що в межах справи 922/1230/25 ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 , крім іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, код ЄДРПОУ 00188334). Визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Трейдторг Продакшн" до боржника в розмірі 10 800 000,00 грн основного боргу, 24 224,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 72 000,00 грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому. Введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ДП "Гипрококс". Призначено розпорядником майна ДП "Гипрококс" арбітражну керуючу Венську Оксану Олександрівну (адреса для листування: 49000, м. Дніпро, а/с 162; свідоцтво № 174 від 24.04.2013; РНОКПП НОМЕР_2 ).
25.04.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" за №75910.
Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГОСПОДАРСЬКИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що спір про СТЯГНЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ підлягає розгляду в позовному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2018/25 від 11.06.2025) передана на розгляд судді Усатому В.О.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 162-164, 172 ГПК України.
Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 (вхідний номер 2018/25 від 11.06.2025) до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" до розгляду в межах справи № 922/1230/25 про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості". Відкрито провадження у справі № 922/1230/25 (922/2018/25). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відзивів. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз'яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
Частиною 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Дослідивши матеріали справи , враховуючи що ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025, крім іншого, прийнято позовну заяву ОСОБА_1 (вхідний номер 2018/25 від 11.06.2025) до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" до розгляду в межах справи № 922/1230/25 про банкрутство Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості". Відкрито провадження у справі № 922/1230/25 (922/2018/25). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд вважає необхідним позовну заяву залишити без руху після відкриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається із п.2 резолютивної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (Код ЄДРПОУ 00188334) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 30.04.2025 року по день фактичного розрахунку, але не більш як за 5 місяців.
Суд звертає увагу позивача, що останнім не зазначено суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Зважаючи на це, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
Отже, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак заявник не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими позовними вимогами.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання майнового позову до суду позивач повинен сплати судовий збір у розмірі 1,5% від суми позовних вимог, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач повинен надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1,5% від суми розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до положень, встановлених ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження та встановити позивачу строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору, шляхом зазначення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає до стягнення з відповідача, і виходячи з цієї вартості сплатити (доплатити) судовий збір, з урахуванням того, що позовну заяву подано до суду в електронній формі через систему "Електронний суд", розрахований за формулою: сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає до стягнення з відповідача х 1,5/100 х 0.8.
За таких обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху після відкриття провадження у справі та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача на приписи ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 176, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (вхідний номер № 2018/25 від 11.06.2025) - залишити без руху після відкриття провадження.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження , шляхом надання до суду:
- зазначити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає до стягнення з відповідача;
- доказів сплати (доплати) у встановлених законом порядку і розмірі судового збору, розрахований за формулою: сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає до стягнення з відповідача х 1,5/100 *0.8.
Попередити позивача про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно частини тринадцятої статті 176 ГПК України має наслідком залишенням позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 13.08.2025.
Суддя Усатий В.О.