"04" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/898/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Красовському В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 367828,73 грн, розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників:
позивача - гол. спец. юр. Жилка С.Е.;
відповідача - адв. Павлова В.І.;
Харківська міська рада (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рівлад, ЛТД" (відповідач), в якій просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рівлад, ЛТД" (вул. Валентинівська, 21, м. Харків, 61146, код ЄДРПОУ 22706968) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (IBAN) UA508999980334109812000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 18010600) 367828 грн 73 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 відповідно до договору оренди землі від 04.10.2013 № б/н, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022;
- розірвати договір оренди землі від 04.10.2013 № б/н щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143);
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Рівлад, ЛТД" повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рівлад, ЛТД" (вул. Валентинівська, 21, м. Харків, 61146 , код ЄДРПОУ 22706968) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243, рахунок (IBAN) - UA518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172) витрати зі сплати судового збору у сумі 11573 грн 43 коп.
Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати орендної плати за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 за договором оренди землі від 04.10.2013, зареєстрованого 27.12.2013 за №4105036.
Ухвалою від 24.03.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 14 квітня 2025 року о 14:30 год, у яке викликав представників сторін.
09.04.2025 відповідач надав відзив на позов, в якому просить суд: закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 відповідно до договору оренди землі від 04.10.2013 в розмірі 367828,73 грн у зв'язку із відсутністю предмету спору, а у задоволенні позову Харківської міської ради до ТОВ фірми "Рівлад, ЛТД" в частині вимог про розірвання договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 10.05.2012 за №631010004000625, щодо земельної ділянки загальною площею 0,0471 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143); зобов'язання ТОВ фірми "Рівлад, ЛТД" повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова - відмовити.
Обґрунтовуючи відзив на позовну заяву відповідач посилається на п/п В п. 13 договору та зазначає, що з моменту укладення договору оренди землі й по теперішній час жодних додаткових угод, змін чи доповнень до договору щодо розміру орендної плати не здійснювалося. Жодних пропозицій щодо зміни розміру орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки від позивача не надходило, відтак сторони не скористалися своїм правом на зміну умов договору щодо розміру орендної плати. Водночас, автоматична зміна розміру орендної плати або зміна в односторонньому порядку договором не передбачена. Вважає безпідставними доводи про автоматичність зміни розміру орендної плати, оскільки правовідносини позивача із відповідачем є договірними, а не контролюючими. Позивачем не наведено доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов'язку самостійно змінювати розмір орендної плати.
До відзиву на позов відповідач додав копію платіжної інструкції №1396 від 25.03.2025 про доплату орендної плати за землю за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 кадастровий №6310137500:10:001:0166 по договору від 04.10.2013 на суму 367828,73 грн.
Протокольною ухвалою від 14.04.2025 суд прийняв відзив на позов до розгляду та відклав підготовче засідання на 30.04.2025 о 14:30 год.
15.04.2025 позивач надав відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позов повністю, посилаючись на те, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов'язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
З приводу розірвання договору оренди позивач зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачена заборгованість після звернення позивача з позовом про розірвання договору. Подібні правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №923/826/18, від 23 березня 2021 року у справі №922/2754/19, від 20 грудня 2022 року у справі №914/1688/21, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2024 року у справі №924/617/22 та від 30 квітня 2024 року у справі №903/775/23. Також позивач звертає увагу суду, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.03.2024 у сумі 279791,36 грн, яку Харківська міська рада не стягує.
21.04.2025 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких не погоджується з позицією позивача та зазначає, що відповідно до п. 36 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Отже, відповідач та позивач у разі наявності підстав для зміни умов договору (зміни нормативно-грошової оцінки) мали право вчинити такі зміни, оформлюючи їх саме у письмовій формі. Укладаючи договір оренди землі від 18.04.2012 підпунктом в) пункту 13 сторони у справі передбачили, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативно-грошової оцінки. Проте, з моменту укладення договору оренди землі й по теперішній час жодних додаткових угод, змін чи доповнень до договору щодо розміру орендної плати не здійснювалося. ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" вважає безпідставним посилання позивача на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22, оскільки в цій справі розглядалися вимоги саме визнання укладеною за рішенням суду додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати у зв'язку із зміною нормативно-грошової оцінки землі. Також умови відповідного договору, на відміну від умов договору у цій справі, не передбачали певного порядку дій сторін у разі зміни нормативно-грошової оцінки землі. Тобто позовні вимоги та обставини справи №914/2848/22 не є тотожними вимогам та умовам договору в цій справі, відтак згадане судове рішення не є релевантним.
Протокольною ухвалою від 30.04.2025 суд прийняв до розгляду відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позов та відклав підготовче засідання на 19.05.2025 о 15:30 год.
19.05.2025 відповідач надав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
Протокольною ухвалою від 19.05.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 02.06.2025 о 15:00 год.
02.06.2025 відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку та про відкладення підготовчого засідання.
Протокольною ухвалою від 02.06.2025 суд залишив без розгляду клопотання відповідача в частині долучення до матеріалів справи документів згідно додатку, відхилив клопотання відповідача в частині відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 16.06.2025 о 15:00 год.
Протокольною ухвалою від 16.06.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.06.2025 о 15:00 год, у яке викликав учасників справи.
У судовому засідання 30.06.2025 оголошувалася перерва до 14.07.20205 о 14:30 год.
14.07.2025 відповідач надав клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи. До клопотання відповідач надав копії:
- договору купівлі-продажу від 11.07.2025, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. за рег. №3524, про продаж Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Рівлад, ЛТД" ОСОБА_1 нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 9 кв м, №1, 2 - огорожа, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,1142 га, кадастровий номер 6310137500:10:001:0143;
- витягу з Державного реєстру речових прав від 11.07.2025 про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю та огорожу за ОСОБА_1 ;
- витягу з Державного реєстру речових прав від 11.07.2025 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,1142 га, кадастровий номер 6310137500:10:001:0143 по АДРЕСА_2 за ОСОБА_1.
Протокольною ухвалою від 14.07.2025 суд долучив до матеріалів справи договір купівлі-продажу нежитлової будівлі 11.07.2025 та витяг з Єдиного державного реєстру речових прав та відклав підготовче засідання на 16.07.2025 о 12:00 год.
16.07.2025 позивач надав пояснення відповідно до вимог ст. 42 ГПК України, яке містить клопотання про долучення доказів. Також міська рада подала клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою від 16.07.2025 суд залишити без розгляду клопотання-пояснення позивача про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.
Також 16.07.2025 позивач надав клопотання про повернення до підготовчого провадження та залучення третьої особи - ОСОБА_1 .
Протокольною ухвалою від 16.07.2025 суд відхилив клопотання позивача про повернення до підготовчого провадження та залучення третьої особи - ОСОБА_1 , а також оголосив перерву до 17.07.2025 о 15:00 год.
У судовому засіданні 16.07.2025 судом оголошувалася перерва до 17.07.2025 о 17:00 год.
Ухвалою від 17.07.2025 суд закрив провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рівлад, ЛТД" на користь Харківської міської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 відповідно до договору оренди землі від 04.10.2013 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 у сумі 367828,73 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рівлад, ЛТД" (вул. Валентинівська, 21, м. Харків, 61146. Код ЄДРПОУ 22706968) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003. Код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у сумі 5517,43 грн.
У судовому засіданні 17.07.2025 суд оголосив перерву до 21.07.2025 о 14:30 год.
Ухвалою від 21.07.2025 суд замінив відповідача у справі №922/898/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД" (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, 21) на його правонаступника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Ідент. код НОМЕР_1 ) в частині розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 №б/н щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
У судовому засіданні 21.07.2025 суд оголосив перерву до 04.08.2025 о 14:00 год.
04.08.2025, тобто на стадії ухвалення судового рішення, представник відповідача подав заяву про закриття провадження у справі №922/898/25 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 №б/н щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Вказану вище заяву відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є припиненою, про що внесено відповідний запис. Враховуючи суб'єктний склад сторін цієї справи, зокрема те, що відповідачем залучено фізичну особу без статусу підприємця, зазначений спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Протокольною ухвалою від 04.08.2025 суд відхилив заяву відповідача про закриття провадження у справі.
Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача заперечує проти позовних вимог.
У судовому засіданні 04.08.2025 було оголошено судом вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
04.10.2013 Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ фірмою "Рівлад, ЛТД" (орендар) був укладений договір оренди землі (надалі - договір), за яким орендодавець на підставі рішення 36 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 30.09.2009 №214/09 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і спору» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим №6310137500:10:001:0143 загальною площею 0,1142 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» та господарських споруд гостьової парковки.
У пункті 5 договору сторони погодили, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Відповідно до п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.
Орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами (п. 10 договору).
За приписами пункту 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі:
а) зміни умов господарювання, передбачених договором;
б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
в) зміни нормативної грошової оцінки;
г) внаслідок інфляції - щорічно;
д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
е) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 21 договору оренди землі після припинення дії договору орендар за актом приймання-передачі повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 39 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.
Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:
- несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці;
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
- передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, що застосовується з 01.01.2020 (https://doc.city.kharkiv.ua/uk/profile/document/view/id/676250).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №520/35638/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025, в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рівлад, ЛТД" до Харківської міської ради про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» відмовлено.
У вищезазначеному рішенні судом встановлено, що на офіційному веб-сайті міської ради (https://www.city.kharkov.ua/) 05.09.2019 було оприлюднено рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 та офіційно оприлюднене в місцевих засобах масової інформації - газеті «Харьковские известия» від 07.03.2019 №14/1 (14).
В оголошенні, текст якого розміщено на сайті Харківської міської ради, для платників земельного податку на території м. Харкова у розділі «Оголошення» розміщена інформація з Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, опис меж економіко-планувальних зон м. Харкова; значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко-планувальних зон. Також зазначено, що відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Рішенням 32 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19 затверджено Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 вводиться в дію з 01.01.2020.
Проект рішення Харківської міської ради «Про порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» було опубліковано у газеті «Харьквовские известия» від 16.12.2019 №117 та розміщено в Єдиному міському реєстрі актів (https://doc.city.kharkiv.ua/uk/profile/document/view/id/683327).
Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим №6310137500:10:001:0166 станом на 02.02.2022 становить 3611629,00 грн.
Натомість відповідач не сплачував орендну плату в новому розмірі.
Головне управління ДПС у Харківській області у листі №2513/5/20-40-04-07-12 від 06.02.2025 вказало, що ТОВ фірмою "Рівлад, ЛТД" задекларовано та сплачено за 11 місяців 2020 року - 58241,72 грн, за 2021 рік - 63536,43 грн, за січень-лютий 2022 року - 11648,34 грн.
Таким чином, за відповідачем виникла заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 відповідно до договору оренди землі від 04.10.2013 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 у сумі 367828,73 грн, а також за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у сумі 221573,05 грн та за період з 01.01.2024 по 30.03.2024 у сумі 58218,31 грн.
11.07.2025 між ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу (далі - договір купівлі-продажу), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. за реєстраційним номером 3524, за яким продавець передає, а покупець приймає у власність нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 9 кв м, №1, 2 - огорожа, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і зобов'язується сплатити за неї обговорену грошову суму. Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,1142 га, кадастровий номер 6310137500:10:001:0143.
Відповідно до п. 2.1 договору продаж здійснено за 30000,00 грн.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав інд.№435162129 від 11.07.2025 нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 9 кв м, №1, 2 - огорожа, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_1 на праві власності з 11.07.2025 16:57:46.
Як убачається з витягу Державного реєстру речових прав інд.№43516202 від 11.07.2025 земельна ділянка кадастровий номер 6310137500:10:001:0143 площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_1 на праві оренди з 27.12.2013.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.08.2025 о 11:12:13 проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за її рішенням (номер запису: 2004800060001258150).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статей 93, 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою виникає на підставі договору оренди землі, емфітетевзиса, суперфіція.
За змістом ч. 9 ст. 93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Доказів сплати відповідачем заборгованості за період з 01.01.2023 по 31.03.2024 суду не надано.
Згідно зі ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зауважує, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Положеннями п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»).
Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Таким чином, з моменту набрання чинності рішеннями позивача про затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач мав сплачувати орендну плату в новому розмірі. Внесення будь-яких змін до договору оренди не потребується.
У пункті 51 постанови Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 зазначено, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зроблено висновок, що у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас, судом враховується висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 де зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі. При цьому, у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.
Позивач у позові зазначив, що однією з підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки є істотне порушення умов договору орендарем, у зв'язку з чим у якості правових підстав позову просив врахувати вимоги ч. 2 ст. 651 ЦК України. При цьому, факт погашення орендарем заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не має правового значення для вирішення позову про розірвання договору оренди.
Суд враховує, що подальше погашення невчасно сплаченої орендної плати не спростовує факт несплати орендарем орендної плати та не впливає на можливість пред'явлення і задоволення судом позову про розірвання договору.
Отже, той факт, що на момент розгляду справи орендар погасив заборгованість за період 2020 - 2022 роки, не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення).
У контексті частини другої статті 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості.
При цьому, незважаючи на той факт, що відповідач погасив заборгованість за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та просив закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості, під час судового розгляду справи останній наполягав, що відсутні підстави для здійснення сплати орендної плати у розмірі 3% від оновленої нормативної грошової оцінки.
Вищезазначена суперечлива поведінка відповідача підтверджує посилання представника позивача щодо ненадійності контрагента та невпевненості у належному виконанні відповідачем договору в майбутньому.
Укладаючи договір оренди землі від 04.10.2013, Харківська міська рада врахувала, що нормативна грошова оцінка землі змінюється не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, як це унормовано вимогами ст. 18 Закону України «Про оцінку земель». Саме тому у п. 5 спірного договору оренди землі сторони погодили, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки.
Проведення нової нормативної грошової оцінки пов'язано з забезпеченням ефективного та раціонального використання земель комунальної власності, збільшення надходжень від орендної плати до місцевого бюджету.
Харківська міська рада зазначає, що вона розраховувала на отримання орендної плати у розмірі 3% від оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але через недоплату відповідачем протягом 2020 - 2024 років орендної плати на 73,78%, тобто сплати тільки майже 1/3 розміру орендної плати, вона значною мірою була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору.
Несплата та недоплата відповідачем орендної плати, на яку розраховувала міська рада, очевидно, завдає збитки місцевій громаді, адже остання недоотримує грошові кошти, на які вона має право. Хоча поняття «істотність» має оціночний характер, однак в цьому випадку суд вважає, що недоотримання орендної плати місцевою громадою носить істотний характер, адже: 1) є наповнення місцевого бюджету задля виконання міський програм; 2) недоотримання грошових коштів місцевою громадою може мати наслідком зменшення/скорочення місцевих пільг для інших осіб.
Суд враховує, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
При цьому, після закриття провадження у справі, 11.07.2025 ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" відчужило за договором купівлі-продажу вищевказану нежитлову будівлю на користь ОСОБА_1 .
Як зазначалося вище, ухвалою від 21.07.2025 суд замінив відповідача у справі №922/898/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД" (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, 21) на його правонаступника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Ідент. код НОМЕР_1 ) в частині розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 №б/н щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
У статті 377 ЦК України зазначено, що до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
Стаття 520 ЦК України визначає, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Натомість вказаною вище нормою Земельного кодексу України згоди орендодавця на заміну орендаря не вимагається, а передбачено автоматичне універсальне правонаступництво орендаря за договором оренди земельної ділянки у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди.
Відтак, у зв'язку з продажем відповідачем ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 11.07.2025, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О. за рег. №3524, нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 9 кв м, №1, 2 - огорожа, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та розташована на земельній ділянці площею 0,1142 га, кадастровий номер 6310137500:10:001:0143, до останньої автоматично перейшло право оренди земельної ділянки площею 0,1142 га, кадастровий номер 6310137500:10:001:0143 за договором оренди землі від 04.10.2013 та всі обов'язки.
Таким чином, відбулося універсальне правонаступництво ОСОБА_1 всіх прав та обов'язків ТОВ фірми "Рівлад, ЛТД" за договором оренди землі від 04.10.2013 та відповідно до ст. 52 ГПК України - процесуальне правонаступництво.
Відповідно до інформації з безкоштовного запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснила державну реєстрацію 18.05.2021 (номер запису: 2004800000000258150).
04.08.2025 о 11:12:13 проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за її рішенням (номер запису: 2004800060001258150).
Отже, на час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна у ТОВ фірми «Рівлад, ЛТД» ОСОБА_1 була суб'єктом підприємницької діяльності, а відтак і на час заміни судом відповідача ТОВ фірми "Рівлад, ЛТД" нею як правонаступником.
Таким чином, спір підвідомчий господарському суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18, від 05 червня 2019 року у справі №904/1083/18).
За змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Такого висновку дійшла Палата Верховного Суду України, який викладений у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №127/23144/18.
Суд вважає, що представник відповідача ОСОБА_1, який представляв також інтереси ТОВ фірми "Рівлад, ЛТД", не сприяв встановленню фактичних обставин справи, оскільки з метою закриття провадження у справі надав відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо попередньої державної реєстрації ФОП ОСОБА_1, відповідно до якої припинення державної реєстрації за рішенням фізичної особи-підприємця було здійснено 22.12.2016.
Вказані дії відповідача ОСОБА_1, яка припинила свою підриємницьку діяльність 04.08.2025 о 11:12:13, тобто на стадії ухвалення судового рішення та в день його оголошення, жодним чином не підтверджують доводи про намагання зберегти орендні правовідносини, а навпаки підтверджують доводи позивача щодо ненадійності контрагента та вчинення під час судового розгляду справи дій направлених на уникнення розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Посилання відповідача на те, що права позивача не були порушені та про їх порушення позивач не заявляв, оскільки про існування заборгованості викликаною недоплатою орендної плати позивач не повідомляв, є безпідставними, оскільки повідомлення орендаря про наявність заборгованості не передбачено законодавством для стягнення заборгованості з орендної плати.
Суд також відхиляє посилання ТОВ фірми "Рівлад, ЛТД" щодо необхідності укладання додаткової угоди до договору оренди внаслідок зміни нормативної грошової оцінки, оскільки пунктом 13 договору оренди землі від 18.04.2012 сторони передбачили, що у разі зміни нормативної грошової оцінки переглядається РОЗМІР орендної плати, а не СУМА орендної плати, як помилково вважає відповідач. Пунктом 9 договору сторони погодили, що РОЗМІР орендної плати за земельну ділянку на рік становить 3% від нормативної грошової оцінки. Матеріали справи не містять доказів щодо зміни розміру (3%) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Факт публікації рішень Харківської міської ради 25 сесії ХМР 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» та 32 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» в офіційних джерелах масової інформації свідчить про доведеність їх до відома відповідача.
Наявність спору між сторонами в адміністративній справі №520/35638/24 свідчить про обізнаність відповідача про зміну позивачем нормативної грошової оцінки землі з 01.01.2020, а відтак і про необхідність її застосування для визначення суми орендної плати.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків та доказів належної та своєчасної сплати заборгованості за договором оренди землі від 04.10.2013 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) за період з 01.01.2023 по 31.03.2024 у сумі 279791,36 грн.
За таких обставин та враховуючи, що відповідач систематично не сплачував орендну плату в повному обсязі, під час розгляду справи заперечував щодо визначення розміру орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки, посилання позивача на ненадійність контрагента, суд прийшов до висновку про істотне порушення відповідачем умов договору, а відтак і про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 04.10.2013 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) та про зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає решту позовних вимог обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 377, 520, 611, 614, 651, 762, 783, 785, 792 ЦК України, ст. 3, 93, 120 ЗК України, ст. 2, 15, 21, 24, 25 Закону України «Про оренду землі», ст. 13, 18, 20 Закону України «Про оцінку земель», ст. 13, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 237, 238 ГПК України,
Решту позову задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди землі від 04.10.2013 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143).
Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Ідент. код НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку загальною площею 0,1142 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143) до земель запасу міста Харкова.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7. Код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у сумі 6056,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "12" серпня 2025 р.
Суддя В.І. Ольшанченко