8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1913/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 13-А) в інтересах держави в особі: 1) Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 18) 2) Балаклійської міської військової адімінстрації Ізюмського району Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 18) 3) Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 18)
до 1) Вербівського ліцею Балаклійської міської ради Харківської області (64219, Харківська область, Ізюмський р-н, с. Вербівка, вул. Центральна, 68) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД" (69061, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 232)
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору
за участю :
прокурора - Комісара О.О.;
представники позивачів - не з'явились;
представники відповідачів - не з'явились,
Ізюмська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі 1) Балаклійської міської ради Харківської області; 2) Балаклійської міської військової адімінстрації Ізюмського району Харківської області; 3) Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Вербівського ліцею Балаклійської міської ради Харківської області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАР-СІСТЕМ, в якій просить суд:
- визнати недійсним Договір про закупівлю товарів за державні кошти від 26.12.2018 № 37/12, укладений між Вербівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛЕНІУМ СПОРТ";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД" на користь Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області грошові кошти у розмірі 1'854'149,66 грн, а з Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області одержані нею за рішенням суду грошові кошти у розмірі 1'854'149,66 грн стягнути в дохід держави;
Також позивач просить суд покласти на відповідача 2 судові витрати у вигляді судового збору у сумі 24'672,20 грн.
Ухвалою суду від 04.06.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; витребувано зі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2024 № 70/16-р/к у справі № 3/01-101-23 та документів, що стали підставою для його прийняття.
16.07.2025 Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало витребувані судом документи, які були досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 серпня 2025 року о 14:15.
Прокурор в судовому засіданні 06.08.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Позивачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач 2 правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив не надав. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач 2 повідомлявся належним чином, відповідно до ст.120, 121 ГПК України.
Так, з метою повідомлення відповідача 2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69061, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 232.
Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач 2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1913/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідачі своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористались, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надали, заяв та клопотань від них не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників відповідачів за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.
22.11.2018 Вербівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області (наразі Вербівський ліцей Балаклійської міської ради Харківської області) (далі - Відповідач 1, Замовник) в електронній системі публічних закупівель "ProZorro" опубліковано відомості про проведення відкритих торгів щодо закупівлі Будівництво майданчика зі штучним покриттям за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с.Вербівка, вул. Центральна, 68 (Вербівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області) (ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-22-002218-c).
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 1'876'069,20 грн.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в Торгах подані тендерні пропозиції від ТОВ "ЕСГ-Україна" з ціною 1'876'052,66 грн, ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" з ціною 1'874'149,66 грн (остаточна 1'854'149,66 грн) та ТОВ "СТРОЙТРАНСАВТО" з ціною 1'866'928,36 грн (остаточна 1'848'162,00 грн).
За результатами оцінки тендерних пропозицій автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених Замовником в Тендерній документації та шляхом застосування електронного аукціону, найбільш економічно вигідною за Торгами визначена тендерна пропозиція ТОВ "СТРОЙТРАНСАВТО".
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Замовника від 12.12.2018 № 28 тендерну пропозицію ТОВ "СТРОЙТРАНСАВТО" розглянуто та визнано такою, що не відповідає умовам тендерної документації Замовника, та було відхилено на підставі статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" (редакція від 27.01.2018).
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Замовника від 12.12.2018 № 29 розглянуто наступну тендерну пропозицію, що вважається найбільш економічно вигідною, - пропозицію ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ", яку визнано такою, що відповідає вимогам Замовника, а ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" визначено переможцем Торгів з ціновою пропозицією 1'854'149,66 грн.
На підставі зазначеного електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.
Як наслідок, 26.12.2018 між Вербівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області (Замовник) та ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (далі - Відповідач 2, Генеральний підрядник) укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 37/12 на суму 1'854'149,66 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 309'024,94 грн (далі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що Замовник - Розпорядник коштів доручає, а Генеральний підрядник забезпечує виконання робіт відповідно до Робочого проекту та у встановлений цим Договором строк по об'єкту: "Будівництво майданчика зі штучним покриттям за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с.Вербівка, вул. Центральна, 68 (Вербівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області)" (ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - Об'єкт). Замовник - Розпорядник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи по Об'єкту в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п. 2.1 Договору термін виконання робіт: 1 вересня 2019 року.
Датою закінчення робіт по Об'єкту вважається дата їх прийняття Замовником - Розпорядником коштів. Виконання робіт по Об'єкту може бути закінчено достроково тільки за згодою Замовника - Розпорядника коштів. (п.2.1.2 Договору).
Договір від 26.12.2018 № 37/12 виконаний обома сторонами в повному обсязі на суму 1'854'149,66 грн (в тому числі ПДВ 309'024,94 грн), що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю від 11.09.2019, та оплатою вказаних робіт Вербівською ЗОШ І-ІІІ ступенів на користь ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (інформація з державного веб-порталу з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів https://spending.gov.ua/new/transactions/search) транзакція №123752538 від 26.12.2018 на суму 1'000'000 грн та транзакція № 123724435 від 26.12.2018 на суму 854'149,66 грн.
У подальшому, рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2024 №70/16-р/к у справі № 3/01-101-23 (п. 13 резолютивної частини рішення) визнано ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" і ТОВ "ЕСГ-Україна" такими, що вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Вербівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області на закупівлю: "ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт (Будівництво майданчика зі штучним покриттям за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Вербівка, вул. Центральна, 68 (Вербівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області)" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro": UА-2018-11-22-002218-с).
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, на ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" накладено штраф у розмірі 11'760,00 грн та на ТОВ "ЕСГ-Україна" накладено штраф у розмірі 68'000 грн (п. 2, 3 резолютивної частини рішення від 28.03.2024 № 70/16-р/к).
Під час розгляду адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи №3/01-101-23 встановлено обставини, які свідчать про узгоджену поведінку ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" та ТОВ "ЕСГ-Україна" у торгах, що підтверджується наступним:
- наявністю поворотної фінансової допомоги між ТОВ "ЕСГ-Україна" і ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ", а також між ТОВ "ЕСГ-Україна" та пов'язаними з ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" особами (п.5.1 рішення № 70/16-р/к);
- наявністю сталих господарських взаємовідносин між ТОВ "ЕСГ Україна" і ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ", а також між ТОВ "ЕСГ Україна" та пов'язаними з ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" особами (п.5.2 рішення № 70/16-р/к);
- використанням Відповідачами під час входу до електронних банківських кабінетів для проведення фінансових операцій та під час подання податкової звітності до органів ДПС однієї і тієї ж ІР-адреси, яка належить ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (п.5.3 рішення № 70/16-р/к);
- поданням тендерної пропозиції ТОВ "ЕСГ-Україна" з ІР-адреси, що належить фізичній особі, яка пов'язана трудовими відносинами з ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (п.5.4 рішення № 70/16-р/к);
- використанням ТОВ "ЕСГ-Україна" номерів телефонів, які належать засновнику ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ", та номеру телефону, який належить особі, пов'язаною з "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (п.5.5 рішення № 70/16-р/к);
- зазначенням у документах, поданих ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" у складі тендерної пропозиції у Торгах, фізичних осіб, які є працівниками ТОВ "ЕСГ-Україна" (п.5.6 рішення № 70/16-р/к);
- перебуванням Відповідачів у договірних відносинах з однією і тією ж особою, який одночасно є працівником ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (п.5.7 рішення № 70/16-р/к);
- відсутністю забезпечення тендерної пропозиції та кошторисної документації у складі тендерної пропозиції ТОВ "ЕСГ-Україна" (п.5.8 рішення № 70/16-р/к);
- наявністю однакових властивостей електронних файлів, спільних особливостей оформлення тендерних пропозицій та спільних помилок, допущених у документах Відповідачів, завантажених у складі тендерних пропозицій у Торгах (п.5.9 рішення № 70/16-р/к).
За інформацією адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, наданою до прокуратури листом від 18.04.2025 № 70-02/2462е, рішення адміністративної колегії до суду не оскаржувалось, інформація щодо сплати ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" штрафу до Відділення не надходила.
Таким чином, рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2024 № 70/16-р/к є законним, обґрунтованим та чинним.
21.08.2024 ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" змінено місцезнаходження Товариства та визначено його за адресою: 69061, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 232, а також, змінено найменування Товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД".
Прокурор вважає, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції ТОВ "МІЛЕНІУМ" та ТОВ "ЕСГ-Україна" тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результат проведених торгів, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції", та призвели до порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі". У результаті такої узгодженої поведінки ТОВ "МІЛЕНІУМ" та ТОВ "ЕСГ-Україна" під час участі в торгах не було дотримано принципів здійснення закупівель, передбачених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії й ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Такі дії ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД"), на думку прокурора, спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку, з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
Посилаючись на ч. 3 ст. 228 ЦК України, прокурор просить визнати спірний договір недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину, які містяться в ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Вивчивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з позовною заявою, суд установив, що на виконання вимог ст. 53 ГПК України, ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора, а також зазначено органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Щодо вимоги про визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти від 26.12.2018 № 37/12 суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Абзацами 1-3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
За ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства, при створенні умов, які унеможливили конкуренцію під час закупівлі, отже суперечить інтересам держави і суспільства, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі частини 3 статті 228 ЦК України із застосуванням відповідних наслідків.
Частиною третьою статті 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Аналогічна за змістом норма міститься у частині першій статті 208 ГК України.
Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частини перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.
В частині третій статті 5 ГК України врегульовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини третьої статті 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
За визначенням статті 1 наведеного Закону, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до частини другої статті 4 Закон України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, зокрема, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Разом із тим Закон України "Про публічні закупівлі, як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 указаного Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (п. 28 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).
Тому, оголошуючи проведення закупівлі, Замовник мав на меті не просто задовольнити потребу в придбанні товару, а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20 виснував, що узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції. При цьому указане порушення прав замовника є достатньою підставою для визнання торгів недійсними (п. 5.88 постанови).
Цією ж постановою суд констатував, що встановлене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, що зумовлює недійсність, зокрема, укладеного з переможцем договору купівлі-продажу відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Вирішуючи подібний за змістом спір, у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 Верховний Суд не знайшов підстав для відступлення від своїх попередніх висновків, викладених у постановах від 15.12.2021 у справі № 922/2645/20 та від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20.
Задовольняючи касаційну скаргу прокурора, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, закріплений у ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.
У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.
Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.
Антиконкурентні узгоджені дії в силу закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб'єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.
Аналізуючи положення ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Верховний Суд зазначив, що при кваліфікації дій суб'єктів господарювання за п. 4 ч. 2 цієї статті - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.
Отже, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій та дій в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а значить спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.
При цьому Верховний Суд зауважив, що за змістом приписів ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій (зокрема, в антимонопольній справі), які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.
Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлюють прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
Норму аналогічного змісту містить у ч. 1 ст. 41 указаного Закону в редакції, чинній на цей час.
З наведених норм права вбачається, що інтерес держави у сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.
Як убачається з матеріалів справи, тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД") та ТОВ "ЕСГ-Україна", які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.
Отже, закупівлю підрядних робіт Вербівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області (наразі Вербівський ліцей Балаклійської міської ради Харківської області) проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.
Поведінка ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД") та ТОВ "ЕСГ- Україна" під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що договір від 26.12.2018 № 37/12 про закупівлю товарів за державні кошти щодо закупівлі - "ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт (Будівництво майданчика зі штучним покриттям за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Вербівка, вул. Центральна, 68 (Вербівська загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області)", укладений між Вербівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області та ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД") за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД") на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Щодо вимоги про застосування наслідків недійсності правочини, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч. 2 ст. 216 ЦК України).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
Так, згідно з ч. 3 ст. 216 ЦК України, правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.
ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД") за спірним договором № 37/12 від 26.12.2018 від Вербівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області отримано грошові кошти 1'854'149,66 грн.
Отже, ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД"), маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору підряду № 37/12 від 26.12.2018 з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого безпідставно отримало державні кошти в сумі 1'854'149,66 грн.
Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД") умислу на укладення спірного Договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.
Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ "МІЛЕНІУМ СПОРТ" (нині ТОВ "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД"), як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти у сумі 1'854'149,66 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 зазначила, що за змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у ч. 3 цієї статті Кодексу.
Відступаючи від власних висновків, викладених у п. 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі №918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Водночас ч. 3 ст. 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:
1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;
2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).
Враховуючи наведене вище Верховний Суд дійшов висновку, що "…прокурором обґрунтовано підстави для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, грошові кошти у розмірі 2'138'079,60 грн, сплачені відповідачем-1 (замовником) на виконання недійсного за рішенням суду договору поставки від 28.08.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, підлягають поверненню відповідачем-2 відповідачу-1, а останнім - до бюджету шляхом стягнення цих коштів на користь позивача.
З огляду на встановлені судом обставини та вказану вище практику Верховного Суду, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД" на користь Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області (розпорядником коштів якого був відповідач 1) грошових коштів у розмірі 1'854'149,66 грн, а з Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області одержані нею за рішенням суду грошові кошти у розмірі 1'854'149,66 грн стягнути в дохід держави.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача 2, оскільки саме з його вини виник даний спір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Договір про закупівлю товарів за державні кошти від 26.12.2018 № 37/12, укладений між Вербівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛЕНІУМ СПОРТ".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД" (69061, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 232, код ЄДРПОУ 38754631) на користь Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 18, код ЄДРПОУ 44114014) грошові кошти у розмірі 1'854'149,66 грн, а з Відділу освіти Балаклійської міської ради Харківської області одержані нею за рішенням суду грошові кошти у розмірі 1'854'149,66 грн стягнути в дохід держави.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД" (69061, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 232, код ЄДРПОУ 38754631) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у сумі 24'672,20 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Прокурор - Ізюмська окружна прокуратура Харківської області (Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 13-А).
Позивач 1 - Балаклійська міська рада Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 18).
Позивач 2 - Балаклійська міська військова адімінстрація Ізюмського району Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 18).
Позивач 3 - Відділ освіти Балаклійської міської ради Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 18).
Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАР-СІСТЕМ ТРЕЙД" (69061, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 232, код ЄДРПОУ 38754631).
Відповідач 2 - Вербівський ліцей Балаклійської міської ради Харківської області (64219, Харківська область, Ізюмський р-н., с. Вербівка, вул. Центральна, 68).
Повний текст рішення складено 13.08.2025.
Суддя І.В. Трофімов