65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3191/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., розглянувши заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65000, м. Одеса, вул. Краснова, 10) за вх.суду№2-1289/25 від 11.08.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» (65122, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, код ЄДРПОУ 43975154) про забезпечення позову
Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» в якому просить:
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 197,7кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 2071069051101;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради земельною ділянкою за адресою м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, площею 202,8кв.м шляхом її звільнення та знесення об'єкту самочинного будівництва - нежитлової будівлі загальною площею 197,7кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2071069051101), що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення права власності територіальної громади міста Одеси на спірну земельну ділянку під об'єктом будівництва.
Разом із позовом прокурор звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій просить:
- заборонити ТОВ «Капітан плюс» (код ЄДРПОУ: 43975154) проведення будь-яких будівельних робіт (реконструкції, знесення тощо) на самовільно зайнятій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 122/1;
- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 197,7 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2071069051101).
В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що позовна заява обґрунтована тим, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення від 17.04.2020, індексний номер 52005530 (з відкриттям розділу 2071069051101) про реєстрацію права власності за Шелковніковим М.Г. на об'єкт нерухомого майна - господарську будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 41,8кв.м. Підставою для реєстрації права власності на вказану господарську будівлю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Державному реєстрі прав) державним реєстратором зазначені наступні документи: - довідка б/н від 10.04.2020, виготовлена ФОП Михайленко В.Ф. - технічний паспорт б/н від 10.04.2020, виготовлений ФОП Михайленко В.Ф. Інші документи, які б могли посвідчувати право власності або які є підставою для набуття Шелковніковим М.Г. права власності на вказану будівлю, у реєстрі відсутні. Відповідно до технічного паспорту серія та номер б/н від 10.04.2020, виданого ФОП Михайленко В.Ф., об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 складається із господарської будівлі, площею 41,8кв.м, площа забудови - 47,2кв.м. Інвентаризаційна справа №бн. В графі «рік спорудження» будівлі зазначено 1991. У примітці до «схеми розташування будівлі» зазначено, що господарська будівлі літ. «А» побудована до 05.08.1992 та вона не є самочинним будівництвом. При цьому, технічний паспорт на підставі якого зареєстровано право власності, не підтверджує право власності на зареєстрований об'єкт нерухомості та не дає можливості встановити підстави набуття права власності Шелковнікова М.Г. на вищевказаний об'єкт нерухомості. В довідці б/н від 10.04.2020, виготовленій ФОП Михайленко В.Ф. зазначено, що під час проведення технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що Шелковніковим М.Г. за вказаною адресою побудовано у 1991 році господарську будівлю літ. «А», загальною площею 41,8кв.м. На думку інженера з інвентаризації нерухомого майна Циклінського С.В., у зв'язку з тим, що господарська будівля літ. «А» побудована до 05.08.1992, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 за №127, вона не є самочинним будівництвом та не підлягає введенню в експлуатацію.
Прокурор вказує, що у подальшому, рішенням державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С., індексний номер 52722557 від 18.06.2020, внесено зміни до розділу № 2071069051101, а саме: змінено тип об'єкта з господарської будівлі на нежитлову; змінено загальну площу об'єкта з 41,8кв.м на 197,7кв.м. Підставою для реєстрації права власності на вказану господарську будівлю у Державному реєстрі прав державним реєстратором зазначені наступні документи: - висновок, серія та номер 01365 від 09.06.2020, виданий ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна»; - технічний паспорт б/н від 06.06.2020, виготовлений ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна». Відповідно до технічного паспорту б/н від 06.06.2020, виданого ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», об'єкт нерухомого майна складається вже з 3 (трьох) основних та 3 (трьох) підсобних приміщень загальною площею 197,7кв.м, площа забудови - 221,2кв.м. В висновку №01365 від 09.06.2020, виданому ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» зазначено, що під час технічної інвентаризації встановлено, що об'єкт нерухомого майна використовується Власником - ОСОБА_1 як об'єкт нерухомості у вигляді нежитлової будівлі. Вказана нежитлова будівля на момент технічної інвентаризації складається в цілому з «нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 197,7кв.м. На думку інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 , зміна призначення об'єкту під нежитлову будівлю не передбачає проведення робіт, після закінчення яких об'єкт підлягає прийняттю в експлуатацію, відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406 (із змінами та доповненнями), об'єкт інвентаризація якого проведена, за набором приміщень, площею, наявністю інсоляції в приміщеннях відповідає вимогам, як нежитлова будівля. Загальна площа об'єкту нерухомого майна збільшена до 197,7кв.м за рахунок проведення робіт що не потребують документів; які дають право на їх виконання відповідно до «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право па їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406(із змінами та доповненнями).
Як зазначає прокурор, за таких обставин, об'єкт нерухомого майна, належний на праві приватної власності ОСОБА_1 , може використовуватись як об'єкт нежитлової нерухомості у вигляді нежитлової будівлі розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 197,7 кв.м. Отже, рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького О.С., індексний номер 52722557 від 18.06.2020, яким внесено зміни щодо типу об'єкта з господарської будівлі на нежитлову та загальної площі об'єкта з 41,8кв.м на 197,7кв.м, що фактично свідчить про добудову частини приміщення, площею 155,9кв.м, прийнято за відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та документу на земельну ділянку під ним. Разом з цим, рішенням державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Марінової К.А. від 19.11.2020, індексний номер 55228451, на підставі акту прийому-передачі майна, серія та номер 1450, 1451 від 11.11.2020, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луб І.В., зареєстровано право власності на вказану вище нежитлову будівлю, площею 197,7кв.м, за ТОВ «Капітан плюс» шляхом передачі нерухомого майна до статутного капіталу. До реєстру додано протокол №1 засновників «Про утворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітан плюс» від 09.11.2020. На зборах присутні два засновники: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . По першому питанню вирішили створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітан плюс» (далі - Товариство) для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 . По другому питанню вирішили встановити статутний капітал у розмірі 2 000 000,00грн, що складається із вкладу засновників, а саме: ОСОБА_3 - вносить до статутного капіталу Товариства грошові кошти у сумі 1 000 000,00грн; ОСОБА_1 - вносить до статутного капіталу Товариства нерухоме майно на загальну суму 1 000 000,00грн, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 197,7кв.м. Розділити частки в статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_3 - 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 - 50% статутного капіталу Товариства. Засновники Товариства погодили грошову оцінку нерухомого майна, що вносить ОСОБА_1 у загальному розмірі 1 000 000,00грн. Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства від 22.11.2020 ОСОБА_1 до Товариства передано вказаний об'єкт нерухомого майна. Директор Товариства - Мазніцький Василь Іванович, приймає вищевказане майно для подальшої передачі на баланс Товариства після його державної реєстрації.
Прокурор вказує, що Київською окружною прокуратурою м. Одеси в ході з'ясування законності будівництва та реєстрації права власності на вказану нежитлову будівлю, встановлене наступне. Згідно відповіді Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради № 01-19/476 від 29.03.2024 Одеською міською радою не приймалось рішень, щодо надання у власність (користування) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, з відповіді Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за вх. №3199 від 02.05.2024 встановлено, що за інформацією відділу №5 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Одеській області відсутні відомості щодо реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Також, з відповіді Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-15/14п від 22.01.2025 встановлено, що за інформацією архіву та відділу загального листування відсутні дані щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а також відсутні відомості про отримання запитів щодо надання можливості розробки проектів землеустрою. В той же час, з відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР за вх. № 3335-24 від 08.05.2024 встановлено, що станом на 31.12.2012 інформація про зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня. У Комунальному підприємстві «БТІ» ОМР інвентаризаційно-реєстраційна справа на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , також відсутня. З інформації УДАБК Одеської міської ради (лист № 01-6/17-11Пр від 14.02.2025) в Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на будівництво об'єкту за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1. Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, державному реєстратору не подавався та в Державному реєстрі прав, відсутній. Також, з відповіді Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-15/14п від 22.01.2025 встановлено, що за інформацією архіву та відділу загального листування відсутні дані щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, а також відсутні відомості про отримання запитів щодо надання можливості розробки проектів землеустрою. З листа Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 03.06.2024 за № 1067/01-11 встановлено, що адреса: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 не присвоювалась. В той же час, з відповіді Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 26.07.2024 № 01-15/215п, встановлено, що Департаментом оформлено 2 (два) паспорти прив'язки групи тимчасових споруд замовником яких є ТОВ «Капітан Плюс» строком до 23.04.2030, а саме: - паспорт прив'язки група тимчасових пересувних літніх майданчиків (загальна площа - 82,00м.кв.), №01-08/437 від 05.05.2020, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, замовник - ТОВ «Капітан плюс»; - паспорт прив'язки група тимчасових пересувних літніх майданчиків (загальна площа - 82,50м.кв.), №01-08/438 від 05.05.2020, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, замовник - ТОВ «Капітан плюс». З відповіді Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 12.08.2024 за № 923/01-16 встановлено, що між Управлінням та ТОВ «Капітан Плюс» укладено 2 договори на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, загальною площею 82,5кв.м. та 82,0кв.м., а саме договір №ТС-1244/20 від 14.12.2020 та №ТС-12454/20 від 14.12.2020. З акту обстеження, проведеного Київською районною адміністрацією Одеської міської ради (лист від 03.06.2024 за № 1067/01-11) встановлено, що на момент обстеження вказана будівля експлуатується. Між ТОВ «Капітан Плюс» та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради наявні 2 (два) вищевказані договори №ТС-1244/20 від 14.12.2020 та № ТС-12454/20 від 14.12.2020.
Поряд з цим, як зазначає прокурор, Київською окружною прокуратурою міста Одеси здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12021160380000045 від 15.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12025162480000831 від 26.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 209 КК України. В межах кримінального провадження, слідчим 24.02.2025 проведено огляд приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 із залученням судового експерта, представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та попередньо встановлено, що тимчасові споруди за вказаною адресою відсутні, а об'єкт нерухомості загальною площею 197,7кв.м має ознаки капітальності. В ході огляду за вказаною адресою на місцях визначених в вищевказаних паспортах прив'язки тимчасових пересувних літніх майданчиків не встановлено. Нежитлова будівля використовується під станцію технічного обслуговування автомобілів. За результатом проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №05/25 від 31.03.2025 у кримінальному провадженні №12021160380000045 від 15.01.2021 встановлено, що об'єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, фактично має площу 182,7кв.м, площа забудови - 202,8кв.м. Нежитлова будівля відноситься до ІІІ групи капітальності та є об'єктом нерухомості. Таким чином, Шелковніков М.Г. шляхом самочинного будівництва господарської будівлі, реконструйованої в подальшому у нежитлову будівлю зі збільшенням площі забудови, без вихідних даних на проектування та належно затвердженого проекту будівництва, відповідних дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт, без документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно зайняв земельну ділянку комунальної форми власності площею 202,8кв.м, що є порушенням прав територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Прокурор стверджує, що Новостворене нерухоме майно було збудоване Шелковніковим М.Г. з порушенням норм чинного законодавства, оскільки використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними вважається самовільно зайнятою земельною ділянкою, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». З наведеного вбачається, що земельна ділянка під зазначеним об'єктом нерухомого майна знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, яка відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, п. «б» ч. 1 ст. 80, ст. 83 Земельного Кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділена повноваженнями власника цієї земельної ділянки, та яка не приймала рішення про передачу земельної ділянки у власність або користування з метою її забудови. Будівництво нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 проведено за рахунок земельної ділянки комунальної власності Одеської міської ради. Станом на теперішній час на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 розміщений капітальний об'єкт нерухомості, що фактично використовується як станція технічного обслуговування для автомобілів, на який у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ «Капітан плюс».
Як вказує прокурор, зважаючи на відсутність у Шелковнікова М.Г. будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, з огляду на відсутність відповідного дозволу на будівництво, введення об'єкту в експлуатацію, документа про присвоєння адреси, об'єкт нерухомості, загальною площею 197,7кв.м за вказаною адресою є об'єктом самочинного будівництва.
Прокурор наполягає, що є обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони проведення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 197,7кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, та заборони проведення будь яких будівельних робіт (реконструкції, знесення тощо) об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 197,7кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1.
Прокурор зазначає, що можливе проведення будівельних робіт з подальшим проведенням реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде постановлене на користь позивача. Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, а також зв'язок між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, можливості забудови спірної земельної ділянки, існування реального ризику зі сторони власника майна у вчиненні недобросовісних дій з перетворення, відчуження, знищення тощо спірного об'єкта нерухомості, що призведене до неможливості ефективного поновлення державних інтересів, наявні обґрунтовані доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, прокурор просить задовольнити вимоги заяви у повному обсязі, а саме: заборонити ТОВ «Капітан плюс» проведення будь-яких будівельних робіт (реконструкції, знесення тощо) на самовільно зайнятій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 122/1 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 197,7 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2071069051101).
Розглянувши заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Так, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Відповідно до ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.
Як було наведено судом вище, керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» в якому просить скасувати державну реєстрацію права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 197,7кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 2071069051101 та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради земельною ділянкою за адресою м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, площею 202,8кв.м шляхом її звільнення та знесення об'єкту самочинного будівництва - нежитлової будівлі загальною площею 197,7кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2071069051101), що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення права власності територіальної громади міста Одеси на спірну земельну ділянку під об'єктом будівництва.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як зазначає прокурор, предметом позову є вимоги немайнового характеру.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Відповідно до ч.5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Проаналізувавши наявні матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 197,7 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2071069051101).
Щодо вимоги про заборону ТОВ «Капітан плюс» проведення будь-яких будівельних робіт (реконструкції, знесення тощо) на самовільно зайнятій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 122/1, суд зазначає, що прокурором не надано доказів того, що на даний час на спірній земельній ділянці проводиться підготовка до будівельних робіт.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Тобто в даному випадку вимога прокурора про заборону ТОВ «Капітан плюс» проведення будь-яких будівельних робіт (реконструкції, знесення тощо) на самовільно зайнятій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, буд. 122/1 не є обґрунтованою вимогою та задоволенню не підлягає.
Слід також відзначити, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що ТОВ «Капітан плюс» не позбавлене права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи викладене, заява керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, підлягає задоволенню в частині вимог про заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 197,7 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2071069051101), в іншій частині заяви судом відмовлено.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65000, м. Одеса, вул. Краснова, 10) за вх.суду№2-1289/25 від 11.08.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» (65122, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, код ЄДРПОУ 43975154) про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 197,7кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2071069051101).
3. В решті вимог заяви - відмовити.
Стягувачем за даною ухвалою є: Київська окружна прокуратура міста Одеси (65000, м. Одеса, вул. Краснова, 10)
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “Капітан плюс» (65122, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 122/1, код ЄДРПОУ 43975154).
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений Законом України “Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили 12.08.2025 та підлягає оскарженню в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Степанова Людмила Валеріївна