Кіровоградської області
вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,
тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
13 серпня 2025 рокуСправа № 912/1015/25
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянувши матеріали заяви від 08.08.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ", б. Гавела Вацлава, 4, м. Київ, 03124
про грошові вимоги кредитора до боржника у справі №912/1015/25
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Ухвалою від 23.05.2025 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів боржника, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. Призначив попереднє засідання суду.
26.05.2025 (номер публікації: 76172, дата публікації 26.05.2025 12:39) в установленому законодавством порядку оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
08.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника на загальну суму 25 130,00 грн.
Розглянувши подану заяву кредитора, суд встановив, що вона не відповідає приписам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), з огляду на таке.
Згідно ч. 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Приписами частини першої статті 46 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 45 КУзПБ заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У відповідності до ст. 58 ГПК України, представниками у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Тобто, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Як вказано Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Отже, діяти від імені юридичної особи у господарських судах можуть: представники - адвокати або в порядку самопредставництва - керівник чи інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), повноваження якої на самопредставництво мають підтверджуватись документами, з яких вбачається належність такої особи до керівника або суб'єкта, якому надано право на самопредставництво положеннями закону, або статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Зокрема такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі № 910/3850/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15.
Заяву з грошовими вимогами до боржника від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" підписано та подано адвокатом - Руденком К.В., на підтвердження своїх повноважень додано довіреність від 03.06.2024.
Разом з тим, довіреність від 03.06.2024 не містить відомостей про наявність у адвоката Руденка К.В. повноважень на вчинення дій від імені заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" на підписання та подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника.
Інші документи, які б підтверджували вказані повноваження адвоката, до заяви не додано.
Заяву з грошовими вимогами не можна прирівняти до позовної заяви, право на подачу якої в тому числі передбачено довіреністю від 03.06.2024, оскільки вони відрізняються за правовим статусом, змістом та порядком подання. "Заява з грошовими вимогами" зазвичай означає звернення кредитора в рамках процедури банкрутства або іншого провадження, тоді як "позовна заява" є первинним зверненням особи до суду для захисту своїх прав, що тягне за собою початок судового процесу.
Позовна заява є основою для судового процесу, а заява з грошовими вимогами є частиною певного судового провадження (наприклад, у справі про банкрутство).
Метою позовної заяви є порушення цивільного або господарського провадження для вирішення спору, тоді як заява з грошовими вимогами спрямована на заявлення права вимоги до боржника в рамках вже порушеної справи.
Ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви кредитора з грошовими вимогами є різними, що підтверджує їхню нетотожність, згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Хоча обидва документи містять грошові вимоги, позовна заява повинна містити повне обґрунтування суті спору та позовних вимог, тоді як заява кредитора фокусується на обґрунтуванні суми боргу та доданих до нього документів для його підтвердження.
Отже, ці документи мають різне призначення та правове значення, і їх не можна вважати аналогічними.
Отже, заявником не надано до заяви з грошовими вимогами до боржника доказів на підтвердження наявності у адвоката Руденка К.В. повноважень на вчинення дій від імені заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ", зокрема, на підписання та подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника в якості адвоката відповідно до ст. 60 ГПК України (довіреності, ордеру), або документів, визначених ч. 3 ст. 56 ГПК України (статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо), які б підтверджували наявність у адвоката Руденка К.В. повноважень, на вчинення дій від імені заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" в порядку самопредставництва.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, заява про грошові вимоги до боржника підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).
З урахуванням надходження матеріалів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" про грошові вимоги та доданих до неї документів через систему "Електронний суд", суд фактично не повертає такі матеріали.
Керуючись ст. 2, 45-46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 10, 12, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути заяву від 08.08.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" про грошові вимоги кредитора до боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" (код ЄДР 41466388) до електронного кабінету.
Суддя В.Г. Кабакова