вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1247/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до Димерського комбінату комунальних підприємств, Київська обл., Вишгородський р-н., смт. Димер
про стягнення 11019809,60 грн.
секретар судового засідання: Самусь В.С.
За участю представників:
від позивача: Піун С.П. (довіреність № 142 від 12.12.2024 р.);
від відповідача: Льовін С.В. (самопредставництво).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Димерського комбінату комунальних підприємств про стягнення 11019809,60 грн боргу.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем природного газу за період листопад 2022 р. - березень 2023 р. у строк, встановлений п. 5.1 Договору № 3576-ПСО(ТКЕ)-17 від 11.10.2022 р. постачання природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 11019809,60 грн., яку позивач просить стягнути, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.05.2025 р.
20.05.2025 р. та 02.06.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» та засобами поштового зв'язку відповідно від відповідача надійшли однакові відзиви на позовну заяву, в яких він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» він має отримати від держави компенсацію в якості різниці між фактичними затратами на виробництво і постачання теплової енергії населенню, та тарифами, згідно з якими населення забезпечується теплом по сьогоднішній день, що були чинними на 24.02.2022 року. Відповідач посилається на те, що по сьогоднішній день він не отримав жодної компенсації різниці між фактичною собівартістю виробництва і постачання населенню теплової енергії впродовж опалювальних періодів та тарифами, за якими держава зобов'язала виробників теплової енергії забезпечити постачання тепла населенню, починаючи з дати введення воєнного стану в країні. За таких обставин відповідач зазначає, що позбавлений можливості своєчасно розраховуватися за спожиті енергоресурси для виробництва і постачання теплової енергії споживачам у Димерській селищній територіальній громаді. Відповідач також посилається на неналежне виконання споживачами своїх зобов'язань з оплати спожитих послуг та на те, що всі ресурси під час опалювальних сезонів він вимушений спрямувати на оплату не тільки енергоресурсів, а й персоналу, який забезпечує роботу об'єктів теплової енергетики.
27.05.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач зазначає, що для врегулювання заборгованості за договором повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу за поставлений природний газ, або зміни зобов'язання за договором на інше зобов'язання, встановлене Договором про проведення взаєморозрахунків згідно з ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Договором про реструктуризації заборгованості згідно з ст. 5 вказаного Закону. Позивач посилається на те, що саме лише затвердження суми різниці в тарифах не призводить до автоматичного врегулювання такої заборгованості, і, як наслідок, до відсутності заборгованості за договором.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2025 р.
Судове засідання, призначене на 08.07.2025 р., не відбулося у зв'язку із відсутністю електропостачання в приміщенні господарського суду Київської області, що підтверджується актом господарського суду Київської області від 08.07.2025 р., що унеможливлювало здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2025 р. судове засідання призначено на 17.07.2025 р.
У судовому засіданні 17.07.2025 р. судом оголошено перерву до 24.07.2025 р.
Представник позивача у підготовчих засіданнях та судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у жодне підготовче засідання не з'явився, а у судових засіданнях суму боргу визнав, проте проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
11.10.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Димерським комбінатом комунальних підприємств (споживач) було укладено договір № 3576-ПСО(ТКЕ)-17 постачання природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1) пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно), в кількості 1980,000 тис. куб. метрів.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві y відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлені у розділі 4 договору.
Відповідно до п. 5.1 договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання-передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до п. 5.4 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором.
Підпунктом 4 п. 6.2 договору визначено, що споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором та використовувати його відповідно до умов пп. 2.2.1 цього договору.
Відповідно до п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності), а в частині зобов'язань постачальника щодо передачі природного газу відповідно до п. 2.1 договору - після настання відкладальних обставин згідно зі ст. 212 Цивільного кодексу України.
Договір діє до 31.03.2023 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе лише за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, в т.ч. з урахуванням п. 13.6 цього договору, крім випадків, зазначених у пунктах 13.4 та 13.5 цього договору (п. 13.3 договору).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Димерським комбінатом комунальних підприємств були укладені додаткові угоди до договору постачання природного газу від 11.10.2022 р. № 3576-ПСО(ТКЕ)-17, а саме: додаткова угода № 1 від 27.12.2022 р., додаткова угода № 2 від 27.12.2022 р., додаткова угода № 3 від 24.02.2023 р. та додаткова угода № 4 від 05.04.2023 р.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
На виконання умов договору № 3576-ПСО(ТКЕ)-17 від 11.10.2022 р. постачання природного газу позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ за період з листопада 2022 р. по березень 2023 р. на загальну суму 11019809,60 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу у загальній кількості 10 штук, з яких 2 акта від 30.11.2022 р., 2 акта від 31.12.2022 р., 2 акта від 31.01.2023 р., 2 акта від 28.02.2023 р. та 2 акта від 31.03.2023 р.
Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Димерського комбінату комунальних підприємств, та скріплені печатками.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 5.1 договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання-передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На момент звернення позивача із даним позовом до суду строк оплати за поставлений позивачем відповідачу природний газ за період з листопада 2022 р. по березень 2023 р. на загальну суму 11019809,60 грн настав.
Відповідач не сплатив позивачу 11019809,60 грн за поставлений природний газ за період з листопада 2022 р. по березень 2023 р. за договором № 3576-ПСО(ТКЕ)-17 від 11.10.2022 р.
Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема посилається на те, що відповідно до положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» він має отримати від держави компенсацію в якості різниці між фактичними затратами на виробництво і постачання теплової енергії населенню, та тарифами, згідно з якими населення забезпечується теплом по сьогоднішній день, що були чинними на 24.02.2022 року. Відповідач зазначає, що по сьогоднішній день він не отримав жодної компенсації різниці у тарифах, з огляду на що позбавлений можливості своєчасно розраховуватися за спожиті енергоресурси.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за поставлений природний газ за договором № 3576-ПСО(ТКЕ)-17 від 11.10.2022 р. постачання природного газу.
Відповідачем не укладався договір про проведення взаєморозрахунків згідно зі ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VІІІ від 03.11.2016 р. (зі змінами) або договір про реструктуризацію заборгованості згідно зі ст. 5 вказаного закону.
Навіть у випадку затвердження суми різниці в тарифах, без укладання вищезазначених договорів, це не призведе до автоматичного врегулювання заборгованості, а тому заперечення відповідача не спростовують наявності його зобов'язання зі сплати боргу.
Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за договором № 3576-ПСО(ТКЕ)-17 від 11.10.2022 р. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 11019809,60 грн підлягає задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Димерського комбінату комунальних підприємств (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, селище міського типу Димер, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 18, код 03803567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код 42399676) 11019809,60 грн (одинадцять мільйонів дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'ять грн 60 коп.) боргу та 132237,71 грн (сто тридцять дві тисячі двісті тридцять сім грн 71 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 13.08.2025 р.
Суддя О.О. Рябцева