вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/20/22
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали справи
за позовом:
1) ОСОБА_1
АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1
2) ОСОБА_2
АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське"
08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Печерська, будинки 2, 4, 6, код ЄДРПОУ 38943230
про визнання недійсними рішення загальних зборів за 2018 рік
за участі представників сторін:
позивач-1: не з'явився;
позивач-2: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 від 27.06.2023;
представник позивачів: Мачульний О.І., посвідчення адвоката України №001026 від 26.02.2021, ордер серії ЧН №115570 від 29.11.2021;
відповідача: Жорова Н.В., паспорт серії НОМЕР_4 від 22.04.2016, наказ №03-к/тр від 15.02.2023, трудовий договір з нефіксованим робочим часом №б/н від 15.02.2023;
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №4122 від 29.12.2021) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» про визнання недійсними рішення за 2018 рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час скликання та проведення загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків у 2018 році відповідачем допущений ряд порушень прав та інтересів позивачів, а рішення з питань порядку денного загальних зборів прийняті за відсутності необхідної кваліфікованої більшості голосів усіх співвласників. Позивачі також вказують, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» користується майном без здійснення державної реєстрації речових прав на таке майно, отже нарахування заборгованості на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинковою територією, що не належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» на праві власності та/або іншого речового права, є неправомірним. З огляду на те, що загальні збори співвласників ОСББ «Брест-Литовське» проведені з порушенням вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та з порушенням прав позивачів як співвласників багатоквартирного будинку, то наявні підстави для визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» (пункти 6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., 6.8., 6.9., 10.1.), оформлених протоколом від 16.12.2018.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2022 позов (вх. №4/22 від 10.01.2022) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" про визнання недійсними рішення загальних зборів за 2018 рік задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2022 у справі №911/20/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2022 у справі №911/20/22 залишене без змін.
Постановою Верховного Суду від 20.04.2023 рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано, а справу №911/20/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 справу №911/20/22 передано на розгляд судді Саванчук С.О.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.05.2023 прийнято справу №911/20/22 до свого провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 20.06.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачів надійшли додаткові пояснення (вх. №11497/23 від 12.06.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №1852/23 від 13.06.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення письмового пояснення (вх. №11713/23 від 15.06.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10705/23 від 01.06.2023).
У судове засідання 20.06.2023 з'явились представники позивачів та відповідача.
Представники сторін заявили усне клопотання про продовження строків на подання заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2023 підготовче засідання відкладено на 11.07.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачів надійшли доповнення (вх. №12176/23 від 21.06.2023) до додаткових письмових пояснень.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Верховного Суду надійшов супровідний лист (вх. №10257/23 від 25.05.2023) з додатками.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачів надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №12362/23 від 26.06.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачів надійшли додаткові заперечення на відзив на позовну заяву (вх. №12523/23 від 28.06.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №2207/23 від 11.07.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачів надійшли додаткові письмові пояснення до відповіді на відзив (вх. №13385/23 від 11.05.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №13389/23 від 11.07.2023).
У судове засідання 11.07.2023 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні представник позивачів заявив усне клопотання про витребування у відповідача для огляду у судовому засіданні оригіналів листків письмового опитування та бюлетенів співвласників, присутніх на спірних загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське", копії яких долучені до матеріалів справи, що обґрунтоване сумнівами у їх наявності та змісті.
Відповідно до частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Зважаючи на відповідність клопотання позивачів вимогам частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України та його обгрунтованістю, суд дійшов висновку про витребування у відповідача для огляду у судовому засіданні оригіналів листків письмового опитування та бюлетенів співвласників, присутніх на спірних загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське", копії яких долучені до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 11.07.2023 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 справу призначено до розгляду по суті на 08.08.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява (вх. №2405/23 від 26.07.2023) про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №2397/23 від 26.07.2023) про ознайомлення з матеріалами справи.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача-2 надійшло клопотання (вх. №14397/23 від 27.07.2023) про перевірку і визначення повноважень ОСББ "Брест-Литовське".
У судове засідання 08.08.2023 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 08.08.2023 оголошена перерва до 05.09.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачів надійшло клопотання (вх. №2591/23 від 08.08.2023).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачів надійшло клопотання (вх. №2624/23 від 10.08.2023) про ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання 05.09.2023 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 05.09.2023 розпочато стадію з'ясування обставин та дослідження доказів, у судовому засіданні оголошено перерву до 28.09.2023.
У судове засідання 28.09.2023 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 28.09.2023 продовжено стадію з'ясування обставин та дослідження доказів, зупинились на огляді прошитих оригіналів бюлетенів/листків письмового опитування, що є додатками до протоколу загальних зборів від 01.12.2018, у судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2023.
У судове засідання 26.10.2023 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 26.10.2023 продовжено стадію з'ясування обставин та дослідження доказів, зупинились на 8 пункті порядку з'ясування обставин, у судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.2023.
У судове засідання 23.11.2023 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 23.11.2023 закрито стадію з'ясування обставин та дослідження доказів, у судовому засіданні оголошено перерву до 14.12.2023.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачів надійшло клопотання (вх. №4848/23 від 27.11.2023) про ознайомлення з матеріалами справи.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача-1 надійшло клопотання (вх. №22936/23 від 12.12.2023) про долучення до матеріалів справи документів.
У судове засідання 14.12.2023 з'явились представники сторін.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд
встановив:
1. Правовідносини сторін
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_5 про право власності на нерухоме майно від 23.11.2010. Право власності на нерухоме майно зареєстровано в реєстрі 29.11.2010.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_6 про право власності на нерухоме майно від 04.10.2011. Право власності на нерухоме майно зареєстровано в реєстрі 12.10.2011.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції від 10.06.2018, що діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
21.10.2013 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (код 38943230), номер запису 13391020000009140.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (в редакції від 10.06.2018, що діяла на момент спірних правовідносин) співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (стаття 2 вказаного Закону).
Відповідно до пункту 1.1. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», в редакції, затвердженій протоколом від 01.10.2017 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_5 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
2. Аргументи позивачів
Позивачі зазначають, що під час скликання та проведення загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків у 2018 році відповідачем допущений ряд порушень прав та інтересів позивачів, а рішення з питань порядку денного загальних зборів прийняті за відсутності необхідної кваліфікованої більшості голосів усіх співвласників. Позивачі також вказують, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» користується майном без здійснення державної реєстрації речових прав на таке майно, отже нарахування заборгованості на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинковою територією, що не належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» на праві власності та/або іншого речового права, є неправомірним. З огляду на те, що загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» проведені з порушенням вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та з порушенням прав позивачів, як співвласників багатоквартирного будинку, то наявні підстави для визнання недійсними і скасування рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» (пункти 6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., 6.8., 6.9., 10.1.), оформлених протоколом від 16.12.2018.
3. Аргументи відповідача
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю і заперечує проти їх задоволення з огляду на те, що ним дотримані встановлені законом та статутом Об'єднання вимоги повідомлення співвласників про загальні збори рекомендованими листами.
Також відповідач, посилаючись на частину тринадцять статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», вважає що законодавець наділив загальні збори правом встановлювати Статутом інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Пунктом 3.6. Статуту передбачено, що на Загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» кожний співвласник має один голос, а якщо квартира належить кільком особам, вони разом мають один голос. У Загальних зборах, з урахуванням письмового опитування, взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 417 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 403,75, що дорівнює 59,37 % від загальної кількості голосів співвласників. Всі пропозиції, які були винесені на голосування, набрали кількість голосів, встановлену підпунктом 3.7.1. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», а, відтак, є прийнятими та обов'язковими до виконання всіма співвласниками, в тому числі й позивачами.
Крім того, відповідач зазначає, що повноваження всіх представників, що брали участь у голосуванні, були перевірені та підтверджені відповідними довіреностями, при цьому, відповідач вказує на те, що закон не містить вимоги, що такі довіреності на представництво інтересів співвласників мають бути посвідчені нотаріально.Також зазначає, що 21.10.2013 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (код 38943230), номер запису 13391020000009140.
4. Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Згідно з частинами першою, другою статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Частиною п'ятнадцятою статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Відповідно до частини шістнадцять статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
З огляду на віднесення позивачами питання стосовно того, яким із вищевказаних Законів регулюється проведення загальних зборів ОСББ: Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» чи Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», крім вищевказаних положень самих цих Законів, судом також враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, що викладені у постанові від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19, про те, що саме співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону № 417-VIII (Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків - Законом № 2866-III (Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
З огляду на створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" та проведення спірних загальних зборів саме вказаним Об'єднанням співвласників, проведення спірних загальних зборів співвласників та прийняття відповідних рішень мало бути здійснено згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивачів до відповідача, стосовно якої позивачі просять прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги. При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункти 81, 83, 84).
Предметом позову в цій справі є визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», які оформлені протоколом від 16.12.2018, в частині рішень за пунктами 6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., 6.8., 6.9., 10.1. протоколу.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2018 проведено Загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», на порядок денний яких винесено такі питання:
1. Організаційні питання (обрання голови та секретаря Загальних зборів, надання повноважень на підписання протоколу).
2. Про затвердження звіту Правління Об'єднання за 2017 та 2018 роки.
3. Про обрання нового складу Правління Об'єднання.
4. Про обрання нового складу Ревізійної комісії Об'єднання.
5. Про затвердження кошторису Об'єднання на 2019 рік.
6. Про визначення та затвердження розмірів внесків співвласників.
7. Про порядок сплати внесків співвласників.
8. Про затвердження Правил добросусідства в Об'єднанні.
9. Про розгляд пропозицій, які надійшли від співвласників.
10. Різне.
Рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» (далі - загальні збори) оформлені протоколом від 16.12.2018 (далі - протокол), копію якого долучено до матеріалів справи.
Позивачі заявляють про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, які оформлені протоколом, в частині прийнятих рішень, що оформлені у пунктах 6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., 6.8., 6.9. протоколу (питання №6 порядку денного: "Про визначення та затвердження розмірів внесків співвласників") та у пункті 10.1. протоколу (питання №10 порядку денного: "Різне"), а саме:
- затвердити з 01.01.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для житлових приміщень у розмірі 6,7879 грн. / кв.м загальної площі за умови відсутності несанкціонованої заборгованості (пункт 6.1. протоколу);
- затвердити з 01.01.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для нежитлових приміщень (крім паркомісць у підземному паркінгу) у розмірі 4,9770 грн./ кв.м загальної площі за умови відсутності несанкціонованої заборгованості та 5,9724 грн. / кв.м загальної площі при наявності несанкціонованої заборгованості, (пункт 6.3. протоколу);
- затвердити щомісячні обов'язкові внески на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) з 01.01.2019 у розмірі 0,47 грн. / кв.м загальної площі, які розраховані за формулою: 110,40 грн. / куб.м (тариф компанії, що здійснює вивезення сміття) х 190 куб.м (середній обсяг сміття на місяць) / 44590,2 кв.м (загальна площа квартир та нежитлових приміщень). В разі зміни тарифів компанії, що здійснює вивезення сміття, доручити правлінню Об'єднання самостійно коригувати розміри внесків на вивіз сміття (поводження з побутовими відходами) згідно з наведеною формулою (пункт 6.4. протоколу);
- затвердити на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: обов'язкові внески на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку - полив на внутрішньому дворі житлового комплексу) з розрахунку 0,099 грн. / кв.м загальної площі (пункт 6.5. протоколу);
- затвердити на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячний розмір обов'язкових внесків для всіх співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: обов'язкові внески на поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку - ремонт системи водопостачання та пожежогасіння в комплексі) з розрахунку 0,099 грн. / кв.м загальної площі (пункт 6.6. протоколу);
- затвердити, що розмір внесків на водопостачання з 01.01.2019 залишається нарівні 10,564 грн. / куб.м (пункт 6.7. протоколу);
- затвердити внески на водовідведення з 01.01.2019 у розмірі тарифу на водовідведення, встановленого ПАТ «АК «Київводоканал»; даний тариф станом на 01.12.2018 складає 9,504 грн. / куб.м У разі зміни тарифу на водовідведення для ПАТ «АК «Київводоканал», Правління Об'єднання має з дати зміни цього тарифу привести у відповідність розмір внесків на водовідведення для співвласників Об'єднання; такий перегляд розмірів внесків не потребує його затвердження Загальними зборами (пункт 6.8. протоколу);
- затвердити з 01.01.2019 порядок розрахунку вартості опалення (централізованого постачання теплової енергії), що міститься у даному підпункті (пункт 6.9. протоколу);
- до прийняття іншого рішення Загальними зборами ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством (пункт 10.1. протоколу).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.02.2022 у справі № 914/807/20, порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів. Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співвласників, які голосували за рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Отже, Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.
За приписами частин першої-третьої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Відповідно до частин першої-третьої статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Нормою статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначені лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» встановлений саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку).
На вказане звернуто увагу у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).
Позивач ОСОБА_1 брав участь у письмовому опитуванні щодо спірних рішень, що підтверджується листком письмового опитування співвласника. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не голосував за пропозиції пунктів 6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., 6.8., 6.9. питання № 6 порядку денного та пункту 10.1. питання № 10 порядку денного.
Позичав ОСОБА_2 участі у загальних зборах від 01.12.2018, у т.ч. шляхом письмового опитування, не брав.
Приписами частини четвертої статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не встановлений обов'язок ОСББ переконатись в отриманні або забезпечення отримання співвласниками направлених ним рекомендованих листів з повідомленням про скликання загальних зборів ОСББ.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше, форма повідомлення обов'язково письмова; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Судом встановлено, що позивачів повідомлено про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», що підтверджується списками №272 та №274 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, що подані у відділення поштового зв'язку 15.11.2018.
Відтак, позивачі були належним чином повідомлені про час та місце проведення загальних зборів та порядок денний цих загальних зборів.
Стосовно тверджень позивачів про невідповідність прийнятих спірних рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 №203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку», суд зазначає таке.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 203 від 25.08.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 1083/27528) відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
З огляду на системний аналіз мети Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 від 25.08.2015 та норм статті Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» суд дійшов висновку, що вказана форма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки наказ встановлює певні вимоги щодо форми протоколу співвласників тих багатоквартирних будинків, в яких не створені об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, а прийняття відповідних рішень ОСББ здійснюється згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Таким чином, посилання позивачів на те, що протокол загальних зборів від 16.12.2018 не відповідає формі, яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203, не беруться судом до уваги як підстава для визнання спірних рішень недійсними.
У частині посилання позивачів на те, що участь у письмовому опитуванні через представників взяли: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і їх голоси не повинні зараховуватися при підрахунку, оскільки відсутні довіреності на право представляти інтереси вищевказаних співвласників, суд зазначає таке.
Згідно з частиною восьмою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
Даною нормою визначено, що письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
Отже, законом не встановлено вимог про долучення до протоколу загальних зборів копій довіреностей представників співвласників, а зазначено, що до протоколу долучаються листки письмового опитування.
Судом встановлено, що листки письмового опитування, про які зазначають позивачі як про спірні з огляду на зазначення у них як особи, що брала участь у голосуванні повіреного, а не співвласника, долучені до протоколу, складені відповідно до вимог закону, а до матеріалів справи надані копії відповідних довіреностей співвласників на право участі у голосуванні осіб, які зазначені у тих листках опитування, за якими голосував не співвласник особисто.
Судом враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо форми довіреності на участь у загальних зборах ОСББ, що викладені, зокрема, у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, про необов'язковість нотаріального посвідчення довіреностей на право участі та голосування на загальних зборах.
Стосовно зауважень позивачів до форми листків опитування щодо того, що вони не заповнені особою, яка брала участь у голосуванні особисто, суд дійшов висновку про помилковість таких зауважень та відповідність порядку заповнення вказаних листків вимогам частини 8 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції Закону від 10.06.2018, що діяла у час проведення спірних загальних зборів).
Як зазначено судом вище, частина 8 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції Закону від 10.06.2018, що діяла у час проведення спірних загальних зборів) передбачала, що якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Надані до матеріалів справи листки опитування мають друкований текст із зазначенням підстав такого опитування - загальні збори 01 грудня 2018 року, порядку заповнення листка та чіткого формулювання питань, при цьому, суд наголошує, що формулювання цих відомостей кожною особою, що брала участь у голосуванні шляхом письмового опитування, особисто, суперечило б вищевикладеним вимогам частини 8 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції Закону від 10.06.2018, що діяла у час проведення спірних загальних зборів), тоді як персональні відомості та відповіді співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника заповнені особисто кожною особою, що голосувала.
Крім того, судом встановлено, що в протоколі загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», вказано, що загальна кількість співвласників за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна становить 708 осіб, з яких загальна кількість голосів становить 680.
Всього у загальних зборах взяли участь 417 осіб (у яких загальна кількість голосів становить 403,75, що дорівнює 59,37% від загальної кількості голосів співвласників), серед яких:
- особисто та/або через представників співвласники в кількості в кількості 29 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 29, що дорівнює 4,26% від загальної кількості голосів співвласників;
- у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 388 осіб, у яких загальна кількість голосів становить 374,75, що дорівнює 55,11% від загальної кількості голосів співвласників.
Згідно з протоколом загальних зборів, зокрема за оспорюваними позивачами пунктами, за прийняті рішення співвласники проголосували таким чином:
- щодо підпункту 6.1. питання 6 порядку денного: «за» - 367 співвласників (52,17% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 43 співвласників (6,18% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 7 співвласників (1,03% від загальної кількості голосів співвласників);
- щодо підпункту 6.3. питання 6 порядку денного: «за» - 357 співвласників (50,63% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 52 співвласників (7,57% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 8 співвласників (1,18% від загальної кількості голосів співвласників);
- щодо підпункту 6.4. питання 6 порядку денного: «за» - 364 співвласників (51,80% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 46 співвласників (6,54% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 7 співвласників (1,03% від загальної кількості голосів співвласників);
- щодо підпункту 6.5. питання 6 порядку денного: «за» - 359 співвласників (51,07% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 49 співвласників (6,99% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 9 співвласників (1,32% від загальної кількості голосів співвласників);
- щодо підпункту 6.6. питання 6 порядку денного: «за» - 371 співвласників (52,68% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 38 співвласників (5,51% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 8 співвласників (1,18% від загальної кількості голосів співвласників);
- щодо підпункту 6.7. питання 6 порядку денного: «за» - 377 співвласників (53,64% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 31 співвласників (4,41% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 9 співвласників (1,32% від загальної кількості голосів співвласників);
- щодо підпункту 6.8. питання 6 порядку денного: «за» - 377 співвласників (53,57% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 30 співвласників (4,34% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 10 співвласників (1,47% від загальної кількості голосів співвласників);
- щодо підпункту 6.9. питання 6 порядку денного: «за» - 357 співвласників (50,77% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 25 співвласників (3,6% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 35 співвласників (5,00% від загальної кількості голосів співвласників);
- щодо підпункту 10.1. питання 10 порядку денного: «за» - 387 співвласників (55,18% від загальної кількості голосів співвласників), «проти» - 14 співвласників (1,84% від загальної кількості голосів співвласників), «не голосували» - 16 співвласників (2,35% від загальної кількості голосів співвласників).
Згідно з пунктами 3.3.4., 3.3.7., 3.3. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» (тут і надалі по тексту рішення в редакції від 14.05.2015, що діяла на момент спірних правовідносин) судом встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема:
- питання про використання спільного майна;
- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Пунктом 3.6. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності у всіх будинках. У разі, якщо квартира або нежитлове приміщення належить кільком співвласникам, всі вони (їх представники) разом мають один голос. При цьому кожен з таких співвласників (їх представників) має кількість голосів, яка відповідає його частці у відповідній квартирі чи нежитловому приміщенні.
Пунктом 3.7.1. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» встановлено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини загальної кількості співвласників (їх представників).
Відповідно до пункту 3.8. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 3.7. цього Статуту, ініціатором зборів проводиться письмове опитування серед співвласників (їх представників), які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників (їх представників) проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Частиною п'ятнадцятою статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Суд звертає увагу, що під час проведення письмового опитування співвласників об'єднання відповідачем дотримані строки такого опитування, які визначені у пункті 3.8. Статуту та закріплені в частині п'ятнадцятій статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки спірні рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» оформлені протоколом від 16.12.2018, з огляду на проведення загальних зборів 01.12.2018 і дати листків письмового опитування у різні числа грудня 2018 року, що не перевищують 15-денного строку з дня проведення загальних зборів.
Згідно з пунктом 3.9. Статуту під час підрахунку голосів враховуються не тільки голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, але і голоси, подані під час письмового опитування.
Як зазначалось вище, пунктом 3.6. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» встановлений порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах, а саме: кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності у всіх будинках. У разі, якщо квартира або нежитлове приміщення належить кільком співвласникам, всі вони (їх представники) разом мають один голос.
Статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Таким чином, положеннями статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» встановлений інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах ніж це передбачено статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
За приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» не містить кількість голосів співвласників, яка необхідна для прийняття рішення щодо визначення розміру внесків співвласників, як і не містить положень, які б передбачали спеціальний порядок ухвалення рішень 2/3 кількості голосів щодо питань, передбачених частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Таким чином, для того, щоб рішення щодо внесків та платежів та щодо управління та користування спільним майном, вважались такими, що є прийнятими, вони повинні бути прийняті більшістю голосів.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-III, застосовувати положення Статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги ту обставину, що Статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» не передбачені спеціальні вимоги щодо кількості голосів, які необхідні для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, при прийнятті спірних рішень з питання № 6 протоколу відповідачем обґрунтовано застосовані положення Статуту, які регламентують порядок прийняття рішень загальними зборами.
Стосовно тверджень позивача, про те, що в порушення вимог закону у протоколі не зазначена кількість голосів співвласників в процентному співвідношенні до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, то як вже було зазначено, у цій справі значення має не процентне співвідношення голосів присутніх співвласників до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, а кількість голосів присутніх відносно загальної кількості голосів, відповідно до порядку голосування, визначеного статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» і зазначення таких відомостей у протоколі не є обов'язковим відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та не є підставою для визнання спірних рішень недійсними.
Крім того, суд зауважує, що позивачі не обґрунтували співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають визнати недійсними спірні рішення загальних зборів за 2018 рік, у тому числі тих співвласників, за яких участь у голосуванні брали інші особи.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/8311/20.
Суд зазначає на необхідності дотримання балансу інтересів, вважає обраний позивачами спосіб захисту їх порушених прав непропорційним, оскільки інші співвласники не оспорюють рішення загальних зборів, а позивачі використовують право «на зло» та не обґрунтовують, яким чином визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів призведе до відновлення їх прав (постанови Верховного Суду від 20.03.2023 у справі № 914/2547/21, від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, від 12.03.2019 у справі № 904/9495/16, від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21).
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Суд зазначає, що порушенням слід визнати такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Таким чином, на спростування доводів позивачів суд зазначає, що при ухваленні рішення він утримується від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішення загальних зборів, оскільки воно поза жодним сумнівом підтримане більшістю співвласників і за своїм змістом не має ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретних співвласників, які оскаржують таке рішення в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що права позивачів (співвласників ОСББ) не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, відтак, доводи та ґрунтування позивачів, викладені у поданому позові, не знайшли своє підтвердження, отже, відсутні підстави для визнання судом недійсними рішень за питанням № 6 протоколу "Про визначення та затвердження розмірів внесків співвласників".
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформлене протоколом за пунктом 10.1. питання № 10 "Різне", а саме: до прийняття іншого рішення Загальними зборами, ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством, суд враховує таке.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що діяльність об'єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації.
У статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» наведено виключний перелік питань, що належать до компетенції загальних зборів об'єднання. У зазначеній статті не передбачена можливість віднесення до компетенції загальних зборів інших питань. У зв'язку з цим внесення до порядку денного загальних зборів питань, що не входять до переліку, наведеного в статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», можливо тільки за умов, які передбачені нормами чинного законодавства України або статутом ОСББ «Брест-Литовське».
Частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Таким чином, формулювання питань, включених до порядку денного загальних зборів об'єднання, мають давати співвласникам змогу передбачити можливі рішення зборів з кожного питання. Включення до порядку денного зборів питань «Різне», «Організаційні питання» та їх еквівалентів неможливо у зв'язку з тим, що такі дії порушують права співвласників на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів об'єднання, передбачене частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Судом встановлено, що на підтвердження повідомлення позивачів про проведення загальних зборів відповідачем надано списки №272 та №274 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, які подані у відділення поштового зв'язку 15.11.2018, де відправником вказано ОСББ «Брест-Литовське», та копію повідомлення про проведення Загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», в якому зазначено, що збори скликаються правлінням ОСББ «Брест-Литовське» та вказано місце та час проведення зборів, а також проєкт порядку денного.
Отже, враховуючи надіслання позивачам повідомлення про проведення загальних зборів шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом), суд вважає, що відповідачем були дотримані вимоги частини четвертої статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та позивачів належно повідомлено про скликання Загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське» на 01.12.2018.
Одночасно судом встановлено, що як у проєкті порядку денного, який зазначений у повідомленні, так і в протоколі загальних зборів, питання №10 зазначене як «Різне» (пункт 10 порядку денного).
У частині оспорюваного пункту 10.1. питання №10 спірного протоколу вказано: до прийняття іншого рішення Загальними зборами, ОСББ «Брест-Литовське» є колективним споживачем комунальних послуг з усіма правами, що передбачені чинним законодавством.
За результатом оцінки змісту цього пункту суд дійшов висновку про приховування змісту рішення в питанні №10, яке було включено до проєкту порядку денного у повідомленні та у порядку денному протоколу зборів від 01.12.2018 як «Різне», відповідачем порушені права позивачів як співвласників будинку на прийняття участі в управлінні об'єднанням при вирішенні питань, віднесених статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до виключної компетенції загальних зборів.
З огляду на вказане, суд вважає, що таке порушення є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлено протоколом від 16.12.2018, в частині пункту 10.1. протоколу, оскільки прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18.
Інші доводи та докази оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд вказує таке.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України закріплено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Спірні рішення загальних зборів оформлені протоколом від 15.12.2018, позивачі звернулись з позовом до суду 29.12.2021.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв в Україні з 12.03.2020 по 30.06.2023, відтак, строк позовної давності у три роки з моменту прийняття спірних рішень мав сплинути 01.07.2023, отже, строк, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України у 3 роки позивачами не пропущено.
Одночасно, з огляду на відповідні доводи відповідача, судом враховані висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 08.06.2022 у справі № 908/1206/20, у подібних правовідносинах, про те, що спеціальна позовна давність в один рік до спірних правовідносин не застосовується.
6. Результати розгляду справи
Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі «Руїс Торіха проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spai№) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suomi№e№ v. Fi№la№d) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Fi№la№d) від 27.09.2001).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові збори за подання позову, апеляційної та касаційної скарги у справі, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням того, що спір у справі виник з корпоративних правовідносин, а не правовідносин щодо захисту прав споживачів, в яких Закон України "Про захист прав споживачів" звільняє споживачів від сплати судового збору, яким позивачі обгрунтовували своє звільнення від сплати судового збору при поданні позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов (вх. №4/22 від 29.12.2021) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" про визнання недійсними рішення загальних зборів за 2018 рік - задовольнити частково.
2. Визнати недійсним і скасувати пункт 10.1 рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Печерська, будинки 2, 4, 6, код ЄДРПОУ 38943230), що оформлене протоколом №б/н від 16.12.2018.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Печерська, будинки 2, 4, 6, код ЄДРПОУ 38943230) в дохід Державного бюджету України 505,00 грн. (п'ятсот п'ять гривень) судового збору за подання позову.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в дохід Державного бюджету України 2017,50 грн. (дві тисячі сімнадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору за подання позову.
6. Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в дохід Державного бюджету України 2017,50 грн. (дві тисячі сімнадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору за подання позову.
7. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Печерська, будинки 2, 4, 6, код ЄДРПОУ 38943230) 3026,65 грн. (три тисячі двадцять шість гривень шістдесят п'ять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
8. Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Печерська, будинки 2, 4, 6, код ЄДРПОУ 38943230) 3026,65 грн. (три тисячі двадцять шість гривень шістдесят п'ять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
9. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Печерська, будинки 2, 4, 6, код ЄДРПОУ 38943230) 1192,85 грн. (одна тисяча сто дев'яносто дві гривні вісімдесят п'ять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.
10. Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Печерська, будинки 2, 4, 6, код ЄДРПОУ 38943230) 1192,85 грн. (одна тисяча сто дев'яносто дві гривні вісімдесят п'ять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.
11. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 12.08.2025.
Суддя С.О. Саванчук