Рішення від 06.08.2025 по справі 910/13798/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2025Справа № 910/13798/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до за участю проОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» (02230, АДРЕСА_2, Ідентифікаційний код юридичної особи 40603500) Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 6» (02068, місто Київ, ВУЛИЦЯ Г.АХМАТОВОЇ, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 32590026) 2. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «УКРАЇНКИ 7А» (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 7А, Ідентифікаційний код юридичної особи 45660888) визнання недійсним рішення установчих зборів та ліквідацію юридичної особи

Представники:

від Позивача: Дуднік М.А. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Попченко Г.В. (представник в порядку самопредставництва);

Князєв С.В. (представник на підставі ордеру);

від Третіх осіб: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсним рішення установчих зборів та ліквідацію юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсними рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року, що оформлене протоколом установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; ліквідації юридичної особи - ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» (ЄДРПОУ: 40603500)

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» про визнання недійсним рішення установчих зборів та ліквідацію юридичної особи залишено без руху.

13.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 року відкрито провадження у справі №910/13798/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.12.2024 року.

04.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 6» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про витребування доказів, витребувано у Печерської районної в місті Києві державної адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД», задоволено клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 08.01.2025 року.

16.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 6» надійшли пояснення по справі.

17.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.12.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД».

19.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.

23.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «УКРАЇНКИ 7А» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи.

26.12.2024 року через систему «Електронний суд» від МУЗАЛЕКС СЕРВІСІЗ ЛІМІТЕД надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи.

27.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 року призначено підготовче судове засідання, яке не відбулось 08.01.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 15.01.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача ТОВ "Рада 6", залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача ОСББ "Українки 7А", відмовлено Музалекс сервіс Лімітед у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача, зобов'язано Позивача направити на адресу Третіх осіб копію всіх заяв по суті позовних вимог із доданими до них документами, у строк не пізніше 5 днів з 16.01.2025, докази чого надати суду, зобов'язано Відповідача направити на адресу Третіх осіб копію всіх заяв по суті позовних вимог із доданими до них документами, у строк не пізніше 5 днів з 16.01.2025, докази чого надати суду, зобов'язано Відповідача надати суду у строк до 05.02.2025 року належним чином завірені докази на підтвердження права власності співвласників квартир та нежитлових приміщень Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» станом на 10.06.2016 року; інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень станом на 10.06.2016 року з наданням відповідних належним чином завірених доказів, зобов'язано Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача ТОВ "Рада 6" надати суду у строк до 05.02.2025 року інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень станом на 10.06.2016 року з наданням відповідних належним чином завірених доказів, задоволено клопотання Позивача про поновлення пропущених процесуальних строків, долучено до матеріалів справи письмові пояснення Позивача з доданими до них документами, відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про огляд договору представника Відповідача про надання правової допомоги, відкладено підготовче судове засідання на 19.02.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 року витребувано від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» належним чином завірені докази на підтвердження права власності співвласників квартир та нежитлових приміщень Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» станом на 10.06.2016 року; інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень станом на 10.06.2016 року з наданням відповідних належним чином завірених доказів. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень станом на 10.06.2016 року з наданням відповідних належним чином завірених доказів.

16.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

17.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

17.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Третьої особи - 1 надійшли пояснення по справі.

20.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Третьої особи - 1 надійшли пояснення по справі.

22.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

04.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Третьої особи - 1 надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

06.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду.

18.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, витребувано інформацію по справі, задоволено клопотання відповідача, відкладено розгляд справи на 19.03.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 року витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4в) інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, що не є місцями загального користування та/або допоміжними приміщеннями будинку за адресою: 02230, АДРЕСА_2 станом на 10.06.2016 року з наданням відповідних належним чином завірених доказів на підтвердження права власності співвласників квартир та нежитлових приміщень за адресою: 02230, АДРЕСА_2 станом на 10.06.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача, відкладено розгляд справи на 19.03.2025 року.

24.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення.

17.03.2025 року через систему «Електронний суд» від Третьої особи - 1 надійшли заперечення на додаткові пояснення.

18.03.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" надійшла інформація по справі.

19.03.2025 року через систему «Електронний суд» від Третьої особи - 1 надійшло клопотання про виправлення описки в поясненнях.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 року відкладено підготовче судове засідання, яке не відбулось 19.03.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному, на 16.04.2025.

26.03.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

14.04.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення на клопотання Позивача про долучення доказів.

15.04.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, задоволено клопотання Відповідача про відкладення підготовчого судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 14.05.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 року відкладено підготовче судове засідання, яке не відбулось 14.05.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 04.06.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено Позивачу пропущений процесуальний строк для долучення доказів до матеріалів справи, долучено письмові докази до матеріалів справи, долучено до матеріалів справи витяг з ЄДР про скасування реєстрації створення ОСББ "Українки 7А", закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви Позивача про закриття провадження у справі №910/13798/24, відкладено розгляд заяви Відповідача про визнання позовних вимог в частині, зобов'язано Відповідача надати документи, що підтверджують повноваження представників у строк до 21.07.2025 року, відкладено розгляд справи на 06.08.2025 року.

06.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло повідомлення про припинення повноважень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні заяви Попченко Г.В. про припинення представництва інтересів ОСББ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» адвокатом Князєвим С.В. та допущено до участі у справі в якості представника Відповідача Князєва С.В.

В судовому засіданні 06 серпня 2025 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача Попченко Г.В. визнала позов у повному обсязі. Представник Відповідача Князєв С.В. заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В судове засідання представники Третіх осіб не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 02.07.2025 р., повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Третьої особи-2,

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Треті особи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про ліквідацію ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» від 01.07.2025 року, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД», оформленим протоколом №14/06/25 від 26.06.2025 року, вирішено ліквідувати ОСББ «БУЛЬВАР ТРОЯНД».

Згідно з ч.5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд звертає увагу, що станом на момент розгляду даної справи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про перебування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» в процесі припинення, запис про припиненню даної юридичної особи відсутній, а тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про ліквідацію ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про ліквідацію ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» від 01.07.2025 року задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги, що Треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Третіх осіб не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 06 серпня 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2016 року було проведено установчі збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» та письмові опитування співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформлені протоколом №1 від 10.06.2016 року. (т.1 а.с.159-202)

Згідно із протоколом установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформленим протоколом №1 від 10.06.2016 року, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 24721,60 кв.м., загальна кількість приміщень у будинку складає 214 квартир та нежитлових приміщень, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку з урахуванням приміщень, що знаходяться у спільній частковій власності та власності декількох приміщень складає 204 особи, в зборах взяли участь 139 співвласників, які володіють приміщеннями загальною площею 14901 кв.м., що складає 60,28% від загальної площі всіх житлових та нежитлових приміщень.

Порядок денний установчих зборів: 1. Вибори голови зборів; 2. Створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , затвердження назви ОССБ та його Статуту; 3. Обрання правління та ревізора ОСББ.

По першому питанню: "Вибори голови зборів", пропозиція на голосування: «Обрати головою зборів ОСОБА_4 ». Підсумки голосування: "За" - 126 співвласників, загальна площа яких становить 13304,5 кв.м., 53,82%; "Проти" - 13 співвласників, загальна площа яких становить 1596,5 кв.м., 6,46%. Рішення прийнято.

По другому питанню: "Створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , затвердження назви ОССБ та його Статуту", пропозиція на голосування: «створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Затвердити назву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД». Затвердити статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД». Підсумки голосування: "За" - 126 співвласників, загальна площа яких становить 13304,5 кв.м., 53,82%; "Проти" - 13 співвласників, загальна площа яких становить 1596,5 кв.м., 6,46%. Рішення прийнято;

По третьому питанню: "Обрання правління та ревізора ОСББ", пропозиція на голосування: «Обрати правління: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Обрати ревізора ОСББ: ОСОБА_7 . Надати всі необхідні повноваження ОСОБА_6 підписати та подати документи для державної реєстрації ОСББ, а для всіх інших необхідний дій внести в ЄДР ОСОБА_6 до осіб, що має право вчиняти дії від імені юридичної особи без її довіреності». Підсумки голосування: "За" - 126 співвласників, загальна площа яких становить 13304,5 кв.м., 53,82%; "Проти" - 13 співвласників, загальна площа яких становить 1596,5 кв.м., 6,46%. Рішення прийнято.

Відповідно до п.1 розділу І Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД», затвердженим рішенням установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформленим протоколом №1 від 10.06.2016 року, об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» (далі - об?єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку». (т.1 а.с.10-15)

Згідно з п.1 розділу ІІ Статуту метою створення об?єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов?язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 29.06.2016 року державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації проведена державна реєстрація Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» та внесено запис №10701020000063825.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що рішення установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформлене протоколом №1 від 10.06.2016 року, є недійсним, оскільки про проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року, порядок денний Позивача повідомлено не було, рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року про створення ОСББ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» було прийняте особами, що не є співвласниками Будинку, кількість голосів була недостатньою для прийняття рішення щодо питань порядку денного. Також члени правління ОСББ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» всупереч положенням Статуту та ревізор не є співвласниками багатоквартирного будинку та не були ними станом на дату прийняття оскаржуваного рішення. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року, що оформлене протоколом установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; ліквідувати юридичну особу - ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» (ЄДРПОУ: 40603500)

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що усі законодавчі вимоги до процедури створення відповідача були дотримані та не спростовані позивачем. Крім того, заявлено про застосування загального строку позовної давності до вимог Позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

За ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання.

За ч. ч. 17 - 19 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Згідно із протоколом установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформленим протоколом №1 від 10.06.2016 року, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 24721,60 кв.м., загальна кількість приміщень у будинку складає 214 квартир та нежитлових приміщень, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку з урахуванням приміщень, що знаходяться у спільній частковій власності та власності декількох приміщень складає 204 особи, в зборах взяли участь 139 співвласників, які володіють приміщеннями загальною площею 14 901 кв.м., що складає 60,28% від загальної площі всіх житлових та нежитлових приміщень.

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог Законом покладено на Позивача.

У постанові від 25.04.2018 у справі № 904/6965/17 Верховний Суд зазначив, що господарські суди правильно виходили з того, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, є порушенням вимог закону та статуту Товариства, порушує права позивача, як учасника Товариства, на участь в управлінні справами Товариства.

Встановивши обставини відсутності повідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, суди приймають рішення про задоволення позову з підстав порушення прав позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах.

Суд звертає увагу на те, що Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначав, що рішення установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформлене протоколом №1 від 10.06.2016 року, є недійсним, оскільки про проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року, порядок денний Позивача повідомлено не було, рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року про створення ОСББ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» було прийняте особами, що не є співвласниками Будинку, кількість голосів була недостатньою для прийняття рішення щодо питань порядку денного. Також члени правління ОСББ «БУЛЬВАР ТРОЯНД» всупереч положенням Статуту та ревізор не є співвласниками багатоквартирного будинку та не були ними станом на дату прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції на момент проведення оскаржуваних загальних зборів) об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" ( 417-19 ).

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація змін до статуту об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Установчі документи об'єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

У разі створення об'єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках голосування співвласників щодо створення такого об'єднання проводиться у порядку, передбаченому цією статтею, за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку.

Колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.

Згідно з ч.8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції на момент проведення оскаржуваних загальних зборів) якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Згідно із протоколом установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2, оформленим протоколом №1 від 10.06.2016 року, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 24721,60 кв.м., загальна кількість приміщень у будинку складає 214 квартир та нежитлових приміщень, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку з урахуванням приміщень, що знаходяться у спільній частковій власності та власності декількох приміщень складає 204 особи, в зборах взяли участь 139 співвласників, які володіють приміщеннями загальною площею 14901 кв.м., що складає 60,28% від загальної площі всіх житлових та нежитлових приміщень.

Згідно з Актом готовності об'єкта «Будівництво житлового будинку з комплексом об'єктів громадського обслуговування та критими автостоянками на АДРЕСА_2 з включенням до складу проекту будівництво житлового будинку з підземним паркінгом на АДРЕСА_4 (Друга черга будівництва). Перший пусковий комплекс» до експлуатації від 12.12.2011 року загальна площа квартир за результатами технічної інвентаризації 23 216,9 кв.м. (т.1 а.с.99-102)

На виконання вимог ухвали суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» надало інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень станом на 10.06.2016 року, що становить 11206,10 кв.м. (т.2 а.с.101-102)

На виконання вимог ухвали суду Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" у листі №062/14-2500 від 06.03.2025 року повідомило про неможливість виконання вимог ухвали суду.

За наведених обставин встановити дійсну загальну загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, що не є місцями загального користування та/або допоміжними приміщеннями будинку за адресою: 02230, АДРЕСА_2 станом на 10.06.2016 року за даними технічної інвентаризації неможливо.

В той же час, Позивачем наведено власний розрахунок загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень за адресою: 02230, АДРЕСА_2 станом на 10.06.2016 року, а саме останньою консолідовано інформацію щодо права власності співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень відповідно до відомостей з ЄДРРПНМ становить 26686,1 м2. (т.1 а.с.241-248) Крім того, Позивач зазначив, що мінімум 66 осіб з тих, хто голосував «ЗА» з кожного питання порядку денного, загальна площа яких становить 6982,8 м2, ніколи не були власниками квартир або нежитлових приміщень будинку, а тому не мали права голосувати на оскаржуваних зборах. Вказані дані підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 06.11.2024 року, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, свідоцтв про право власності. (т.1 а.с.31-72, а.с.252-254, т.2 зворотна частина а.с.29-54, 155-250, т.3 а.с.1-181)

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Проте, Суд зазначає, що в порушення вищезазначених норм чинного законодавства України Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на спростування інформації, наданої Позивачем щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень за адресою: 02230, АДРЕСА_2 станом на 10.06.2016 року та дійсних власних квартир та нежитлових приміщень, які мали право приймати участь в установчих зборах співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 10.06.2016 року. А тому Суд приймає до уваги, що загальна площі всіх квартир та нежитлових приміщень за адресою: 02230, АДРЕСА_2 станом на 10.06.2016 року становила 26 686,1 кв.м., а участь у спірних загальних зборах прийняли власники квартир та нежитлових приміщень загальної кількості 14 901 кв.м.

В той же час, відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції на момент проведення оскаржуваних загальних зборів) рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Проте, Суд звертає увагу, що рішення за порядком денних на установчих зборах співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформлених протоколом №1 від 10.06.2016 року, були прийняті 126 співвласниками, загальна площа яких становить 13 304,5 кв.м., що становить менше половини загальної кількості усіх співвласників із розрахунку 26 686,1 кв.м., що свідчить про прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів. Вказані вище обставини є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону.

В той же час, Суд звертає увагу, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

Так, зазначені вище норми права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, зокрема порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, тоді як при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами.

Як способи захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Отже, право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним з позовом у справі з метою (прагненням) ліквідувати / припинити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД», як юридичну особу для того, щоб здійснювати управління будинком у інший спосіб, у т.ч. шляхом створення нового об'єднання. Отже, вимоги позову в частині визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року, оформленого протоколом установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , спрямована на позбавлення таких рішень юридичної сили як підстави виникнення відповідних правових наслідків у вигляді набуття таким об'єднанням цивільної дієздатності юридичної особи.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно зі ст. 1, ч. ч. 1, 4 ст. 4 цього Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Згідно зі ст. ст. 6, 28 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Для створення об'єднання скликаються установчі збори.

Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Об'єднання (асоціація) вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Об'єднання ліквідується у разі, зокрема: прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.

У разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності.

При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.

Загальна процедура ліквідації юридичної особи, визначена у ст. 111 ЦК України, також передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо, а ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 15, ч. ч. 10, 13 ст. 17, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам, зокрема рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи: 1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.

Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

- документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

- судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, шляхом ліквідації, яка, як встановлена законом процедура, передбачає низку обов'язкових послідовних дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо, лише в результаті вчинення яких і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи.

Судом встановлено, що оспорювані ОСОБА_1 рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року, оформлені протоколом установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , безпосередньо стосуються питань створення Об'єднання як юридичної особи і фактично остаточною метою позову є ліквідація Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД», оскільки лише у такий спосіб, на думку позивача, можуть бути захищені його права та охоронювані законом інтереси ( ОСОБА_1 обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування Об'єднання порушенням своїх прав при створенні ОСББ).

Верховний Суд у постановах від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19, від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20, від 10.11.2022 у справі №925/524/21 послідовно висновував, що:

- позовні вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (про створення такого об'єднання як юридичної особи) спрямовано на припинення вже створеного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а не на захист прав та / або охоронюваних інтересів позивача;

- вимоги позивача в частині визнання недійсними рішень щодо створення ОСББ спрямовано не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а на скасування юридичної підстави створення ОСББ, тобто, на припинення ОСББ у спосіб, який не відповідає законодавству;

- звертаючись до суду з таким позовом та посилаючись у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, позивач фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування такої юридичної особи, що вказує на відсутність підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку про створення у багатоквартирному будинку такого об'єднання.

У постановах від 07.09.2022 у справі №910/8311/20, від 10.11.2022 у справі №925/524/21 Верховний Суд виснував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку, а тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, Суд приходить до висновку, що посилаючись на порушення своїх прав при створенні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД», ОСОБА_1 фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, а тому вимоги про визнання недійсними рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2016 року, що оформлене протоколом установчих зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , є такими, що не відповідають належному та ефективному способу захисту, оскільки їх спрямовано на скасування юридичної підстави створення ОСББ, тобто на припинення ОСББ у спосіб, який не відповідає законодавству.

Висновуючи вказане вище, Суд враховує останню (актуальну) правову позицію Верховного Суду, за якою не підлягають задоволенню позовні вимоги, спрямовані на припинення юридичної особи всупереч законодавчо встановленій процедурі, що відповідає ст. 236 ГПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Водночас ці норми не забороняють скликаним і проведеним зборам співвласників одразу перейти до вирішення питання про створення об'єднання співвласників за процедурою, передбаченою Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Суд зазначає, що у цій справі відповідачем є Об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, а отже таке, що вважається утвореним (ст. 6 Закону України «Про ОСББ») і більшість членів якого не оспорюють його створення.

В силу Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» всі власники житлових і нежитлових приміщень у будинку за адресою: АДРЕСА_2 є учасниками Об'єднання як колективного утворення для здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Всі співвласники є учасниками загальних зборів Об'єднання як його вищого органу управління.

А отже позивач не позбавлений права в порядку, визначеному Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» разом з іншими співвласниками (ініціативна група) ініціювати скликання загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» і обговорення всіх спірних питань, що виникли під час утворення Об'єднання та його подальшої діяльності, серед яких зокрема:

- зміна персонального складу органів управління;

- внесення змін до Статуту Об'єднання;

- вибір форми управління Об'єднанням;

- вибір управителя;

- ліквідація Об'єднання тощо.

Суб'єктивна позиція Позивача щодо нелегітимності установчих зборів та створення юридичної особи не спростовує реєстрацію та легітимне існування ОСББ, яке може бути припинено лише у передбаченому законом порядку, наведеному судом вище, позаяк лише визнання недійсним або скасування судом рішення установчих зборів не є тотожною самій ліквідації юридичної особи і не призведе до припинення ОСББ з огляду на приписи Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Визнання недійсними або скасування оскаржуваних рішень установчих зборів призведе лише до правової невизначеності в діяльності ОСББ за період з дати створення ОСББ і до дати ухвалення відповідного судового рішення, що фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ поза межами передбаченого законом порядку.

Крім того, обрання позивачем такого способу захисту його прав, який спрямований не на вирішення спору з його опонентом, а на ліквідацію самого опонента, порушує межі здійснення прав визначені ст. 13 ЦК України, а також порушує принцип пропорційності, що визначається як загальний принцип права, який спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються (висновки Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі №917/559/21).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, а також у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №916/1940/19, від 09.11.2020 у справі №922/178/20, від 03.12.2020 у справі №910/1643/20).

Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» про визнання недійсним рішення установчих зборів та ліквідацію юридичної особи є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 , Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням наведеного, оскільки суд відмовляє Позивачу у позові по суті в зв'язку з безпідставністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР ТРОЯНД» про визнання недійсним рішення установчих зборів та ліквідацію юридичної особи - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 серпня 2025 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ

129492081

Наступний документ

129492083

Інформація про рішення:

№ рішення:	129492082
№ справи:	910/13798/24
Дата рішення:	06.08.2025
Дата публікації:	14.08.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до суду касаційної інстанції (19.03.2026)
Дата надходження:	08.11.2024
Предмет позову:	визнати недійсними рішення установчих зборів

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

04.12.2024 11:40	Господарський суд міста Києва
15.01.2025 12:40	Господарський суд міста Києва
19.02.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
19.03.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
16.04.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
14.05.2025 11:50	Господарський суд міста Києва
04.06.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
02.07.2025 11:10	Господарський суд міста Києва
06.08.2025 11:10	Господарський суд міста Києва
07.10.2025 11:50	Північний апеляційний господарський суд
11.11.2025 10:30	Північний апеляційний господарський суд
09.12.2025 09:50	Північний апеляційний господарський суд