ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.08.2025Справа № 910/7493/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" про стягнення 96 013,36 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У червні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (далі - Товариство) 96 013,36 грн, з яких: 48 428,62 грн - основна заборгованість, 37 904,51 грн - інфляційні втрати, 9 680,23 грн - три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих Компанією послуг за договором на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 16 березня 2016 року № 15072/9-07.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2025 року відкрито провадження у справі № 910/7493/25. Цією ж ухвалою суду в задоволенні клопотання позивача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, вказаною ухвалою суду було визначено строк відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки на час прийняття вищевказаної ухвали суду відомості про наявність у відповідача електронного кабінету були відсутні, з метою повідомлення останнього про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 16 червня 2025 року про відкриття провадження у справі № 910/7493/25 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 45-А/4, офісне приміщення 34.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом встановлено, що поштовий конверт із копією ухвали від 16 червня 2025 року був повернутий підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Товариству в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 16 червня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Жодних інших заяв чи клопотань, зокрема, по суті спору, від сторін справи не надходило.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16 березня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке змінило своє найменування на Компанію, і Товариством було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 15072/9-07.
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками вказаних юридичних осіб, а також скріплений їх печатками.
За змістом пункту 1.1 договору постачальник зобов'язався надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва, а споживач, у свою чергу, здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 1 грудня 2017 року № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 жовтня 2011 року № 1879 (у подальшому - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з пунктом 2.1.1. вказаного правочину кількість поставленої споживачу води визначається за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. За наявності в абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем.
Зняття показів засобу(-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника споживача в строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента зі стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м3 із незначним коливанням) зняття показів з лічильника може здійснюватися постачальником щоквартально. При цьому, останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Покази засобу обліку за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальника від абонента в письмовому вигляді або в інший спосіб. У разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (пункт 2.1.2. цієї угоди).
Згідно з пунктом 2.1.3. договору, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття обліку постачальником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців, кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 діб. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини постачальника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.
Пунктом 2.1.4. наведеного правочину встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування.
Відповідно до пункту 2.1.6. договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. У разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.
Згідно з пунктом 2.2.1. зазначеної угоди постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації міста Києва відповідно до встановлених тарифів. Постачальник може оформлювати і передавати споживачу розрахункові документи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до даного договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Відповідно до пунктів 2.2.2., 2.2.3. договору в розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечить чинному законодавству України. У разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, може зараховуватися постачальником в погашення боргу. У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.
Пунктом 2.2.4. даного правочину передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
Згідно з пунктом 7.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 28 січня 2019 року.
Як зазначав позивач у своєму позові, після закінчення терміну дії вищевказаного правочину відповідач продовжував користування послугами Компанії з водопостачання та водовідведення. Фактичне припинення надання послуг за договором відбулося у листопаді 2019 року на підставі листа Товариства від 7 жовтня 2019 року № 7089, у зв'язку з чим позивачем було проведено остаточні нарахування за показаннями приладів обліку води, зафіксованими в складеному та підписаному між представниками сторін та об'єднання співвласників "Паркове місто 45" без заперечень і зауважень акті від 1 листопада 2019 року фіксації лічильників холодного та гарячого водопостачання, розташованих за адресою: вулиця Вишгородська, будинок 45. Належні копії вищевказаного листа Товариства та акта від 1 листопада 2019 року наявні в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення у спірний період свідчить також відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення постачальником своїх зобов'язань за цією угодою.
Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що Товариство належним чином взятих на себе зобов'язань з оплати наданих йому послуг у період з 1 березня 2017 року по 30 листопада 2019 року не виконало, сплативши Компанії лише 237 614,50 грн, заборгувавши таким чином позивачу 48 428,62 грн (з урахуванням перерахунків на підставі листів Товариства від 18 жовтня 2017 року № 4590 та від 26 вересня 2017 року № 4560 на суму 58 724,56 грн та пільг/субсидій відповідача згідно переліку організацій Солом'янського району міста Києва, яким перераховано кошти по субсидіях по водопостачанню Компанії в березня 2018 року на суму 57,05 грн).
На підтвердження зазначених обставин Компанія надала суду, зокрема, копії: актів опломбування приладів обліку від 10 квітня 2017 року №№ м0046173, м0046175, м0057595, м0057596, м0057597, м0057598, м0057599, м0057600, м0056652, м0057648, м0057601, м0057604; актів про зняття показань з приладу обліку за період з березня 2017 року по жовтень 2019 року; розпоряджень на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття особового рахунку; розрахунків (основних нарахувань, перерахунків) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об'єктах Товариства за період з 11 липня 2019 року по 5 листопада 2019 року; розшифровок рахунків Товариства за період з березня 2017 року по липень 2019 року; довідки Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" від 24 липня 2024 року вих. № 56/14-26-870 з реєстрами дебетових повідомлень, що надсилалися на адресу Товариства за періоди: з 1 березня 2017 року по 1 березня 2018 року, з 1 січня 2018 року по 5 жовтня 2020 року; реєстру надходження грошових коштів від Товариства за період з 1 березня 2017 року по 1 липня 2024 року.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження направлення до постачальника письмового звіту по обсягам наданих послуг та проведення з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги з 1 березня 2017 року по 30 листопада 2019 року та доказів направлення абонентом письмового повідомлення постачальнику з наданням обґрунтовуючих документів у зв'язку з його незгодою щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахункових документах, суд дійшов висновку про те, що кількість та вартість наданих Компанією послуг з водопостачання та водовідведення за спірний період у силу пунктів 2.1.6., 2.2.4. договору вважаються прийнятими абонентом, а відтак підлягають оплаті.
Листом від 11 березня 2025 року № 2675/12/8/02-25 Компанія зверталася до відповідача з вимогою про погашення наявної у Товариства заборгованості. Однак, ця вимога залишена відповідачем без відповіді й задоволення.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 48 428,62 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Компанії до Товариства про стягнення вказаної суми боргу. У зв'язку з чим дана позовна вимога підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладених на нього грошових зобов'язань, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у загальному розмірі 9 680,23 грн, нарахованих на прострочені суми основного боргу за кожним спірним місяцем окремо за загальний період прострочення з 6 квітня 2017 року по 31 серпня 2024 року, а також 37 904,51 грн інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведені суми заборгованості протягом вказаного періоду згідно з наданим Компанією розрахунком.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки розміри нарахованих позивачем компенсаційних виплат відповідають вищезазначеним приписам законодавства, а відповідачем контррозрахунку цих сум чи обґрунтованих заперечень проти їх стягнення надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Компанії про стягнення з відповідача вказаних сум, у зв'язку з чим такі вимоги також підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Компанії підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 45-А/4, офісне приміщення 34; ідентифікаційний код 35429115) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 48 428 (сорок вісім тисяч чотириста двадцять вісім) грн 62 коп. основної заборгованості, 37 904 (тридцять сім тисяч дев'ятсот чотири) грн 51 коп. інфляційних втрат, 9 680 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн 23 коп. трьох процентів річних та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 13 серпня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко