Справа № 909/362/25
13.08.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,
розглянувши у справі за позовом: Громадської організації "Братство демократичної української молоді" (вул. С. Бандери, буд.34, кв.21, м. Бурштин (пн), Івано-Франківська обл., 77111),
до відповідачів: ТОВ "Стиль", вул. Міцкевича, 49А, м. Бурштин, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77111;
Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю. В., вул. Липова-Осада, 22, с. Загвіздя, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77450,
про визнання недійсним у цілому, з моменту прийняття, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Стиль", яке оформлене нотаріальним протоколом загальних зборів учасників товариства за № 1-24 від 20.12.2023, що посвідчене нотаріально 26.02.2024 та зареєстроване в реєстрі за № 283 (нотаріальний бланк НТА 225647), скасування реєстраційної дії державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю. В. щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу за № 1001061070021000462, які внесені до ЄДРЮОФОП від 02.04.2024 о 11:28:41 год. а саме: про зміну керівника, розміру статутного капіталу, складу засновників юридичної особи, заяву про забезпечення доказів шляхом витребування в порядку ст. 81 ГПК України від відповідача по справі ТОВ "Стиль" усі інші нотаріально оформлені протоколи загальних зборів ТОВ "Стиль" датовані 20.12.2023,
встановив, що ГО "Братство демократичної української молоді" звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Стиль", Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю. В. про визнання недійсним у цілому, з моменту прийняття, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Стиль", яке оформлене нотаріальним протоколом загальних зборів учасників товариства за № 1-24 від 20.12.2023, що посвідчене нотаріально 26.02.2024 та зареєстроване в реєстрі за № 283 (нотаріальний бланк НТА 225647), скасування реєстраційної дії державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю. В. щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу за № 1001061070021000462, які внесені до ЄДРЮОФОП від 02.04.2024 о 11:28:41 год. а саме: про зміну керівника, розміру статутного капіталу, складу засновників юридичної особи.
За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання, яке неодноразово відкладалось.
19.05.2025, позивач подав заяву про забезпечення доказів шляхом витребування в порядку ст. 81 ГПК України від відповідача по справі ТОВ "Стиль" усі інші нотаріально оформлені протоколи загальних зборів ТОВ "Стиль" датовані 20.12.2023.
В обґрунтування послався на вимоги ст. 14, 42, 73, 76, 81, 177 ГПК України та на те, що враховуючи ту обставину, що існує множинність нотаріальних протоколів зборів оформлених за наслідками умовного рішення загальних зборів ТОВ «Стиль» від 20.12.2023 року, рішення якого є предметом даного судового провадження, справедливий судовий розгляд справи судом буде не можливий без дослідження судом усіх оформлених нотаріально протоколів зборів товариства від 20.12.2023 року, оскільки залишається не встановленим, що саме було прийнято товариством 20.12.2023 року та у який спосіб.
В підтвердження викладеного долучив копії: витягу з ЄДР щодо позивача, квитанцію про сплату №15KD-L7KR-82TE від 18.05.2025, квитанції №3482314, 3482315, 3482316.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування в порядку ст. 81 ГПК України від відповідача по справі ТОВ "Стиль" усі інші нотаріально оформлені протоколи загальних зборів ТОВ "Стиль" датовані 20.12.2023 слід відмовити.
При цьому суд врахував наступне.
Метою такого процесуального інституту, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів, відповідно до ч. 2 ст. 110 ГПК України, є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Отже, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.
З аналізу вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавчо встановлений механізм забезпечення доказів у справі може бути застосований виключно у випадку необхідності одночасного запобігання ймовірній втраті таких доказів у майбутньому і наявного обґрунтованого ризику такої втрати, який повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
При цьому забезпечення доказів може вживатися судом з конкретною законодавчо встановленою метою збереження доказу, на який посилається учасник справи та запобіганню неможливим або утрудненим подання учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції.
Підставою для забезпечення доказів є обґрунтовані побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що такі докази будуть втрачені або подання потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Здійснюючи розгляд такої заяви по суті, суд досліджує, зокрема, зміст наведеного обґрунтування необхідності забезпечення доказів, встановлює наявність або відсутність підстав для забезпечення доказів.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений в постановах від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.
Суд наголошує, що для розгляду заяви про забезпечення доказів Господарським процесуальним кодексом України передбачений спеціальний порядок, який закріплений статтею 112 ГПК України.
При розгляді такої заяви суд повинен встановити наявність або відсутність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Разом з цим, таку процесуальну дію як забезпечення доказів (ст. 110 ГПК України) не можна ототожнювати з процесуальною дії щодо витребування доказів (ст. 81 ГПК України).
Так, відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, забезпечення доказів способом їх витребування хоча і спрямоване на забезпечення права учасника процесу належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний характер від витребування доказів в порядку ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такого учасника процесу підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими вимоги чинного законодавства пов'язують можливість забезпечення доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 112 ГПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 110, 112, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів шляхом витребування в порядку ст. 81 ГПК України від відповідача по справі ТОВ "Стиль" усі інші нотаріально оформлені протоколи загальних зборів ТОВ "Стиль" датовані 20.12.2023 (вх. №4294/25 від 19.05.2025) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановленні ст. ст. 255-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І. М. Скапровська