вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2882/25
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", м. Хмельницький
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави
Суддя Крижний О.М.
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" про стягнення коштів у розмірі 19944,60 грн, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:09:314:0004 та витрати по сплаті судового збору.
До подання позовної заяви Дніпровською міською радою було подано заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" (ідентифікаційний код 40369943), що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Святогірська, буд.2, а саме: будівлю операторської автозаправної станції з автомийкою - А-1, А'-1, А"-1; ганки - а, а'; навіс - Б; живильну яму - В; вбиральню - Г; бензоколонки - № 1-3; резервуари для бензину - № 4-6; мостіння - І, водопровідний колодязь - 7 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1201853012101) та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" (ідентифікаційний код 40369943), в межах суми стягнення в розмірі 19944,60 грн, до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 заяву про забезпечення позову до подачі позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Святогірська, буд.2, а саме: будівлю операторської автозаправної станції з автомийкою - А-1, А'-1, А"-1; ганки - а, а'; навіс - Б; живильну яму - В; вбиральню - Г; бензоколонки - № 1-3; резервуари для бензину - № 4-6; мостіння - І, водопровідний колодязь - 7 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1201853012101) та на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", в межах суми у розмірі 19944,60 грн.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.06.2025, у якій запропоновано останньому в п'ятнадцятиденний строк з дати отримання даної ухвали подати до суду відзив на позов доставлена до його електронного кабінету 17.06.25 23:00 год., що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідно до п.2,5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі 18.06.2025, відповідно останній день строку на подання відзиву є 03.07.2025.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин користування відповідачем земельною ділянкою комунальної форми власності по вул. Святогірська, буд.2 у м. Дніпрі баз достатньої правової підстави, наявність/підсудність підстав для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Матеріалами справи підтверджується, що Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Святогірська, 2 (кадастровий номер 1210100000:09:314:0004), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 23.05.2025 за №0269.
Зазначеним актом встановлено, що: доступ до земельної ділянки вільний; земельна ділянка знаходиться по фактичному розміщенню автозаправної станції; на земельній ділянці розташована одноповерхова капітальна будівля операторської з автомийкою поділеної на два бокси; металеві підземні ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів; інформаційний стенд; перед будівлею встановлено металевий навіс на металевих опорах під яким розміщено 2 паливнороздавальні колонки на технологічних бетонних майданчиках; покриття земельної ділянки - асфальт, частково - ґрунт; ростуть дерева, кущі, трава. Заїзд на територію земельної ділянки здійснюється зі сторони вул. Святогірської. На момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів не здійснювалась. Площа земельної ділянки орієнтовно становить 0,1321 га.
Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна (автозаправної станції) розташованого за адресою: вул. Святогірська, 2 у м. Дніпро, з 17.03.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл".
Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:314:0004, оскільки на ній з 17.03.2017 знаходяться належні відповідачу на праві власності об'єкти нерухомості. При цьому позивач вказує, що між ним та відповідачем не існує договірних правовідносин щодо даної земельної ділянки, а отже відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави. У зв'язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 19944,60 грн за період з 25.10.2024 по 29.05.2025.
На підтвердження саме такої суми, позивач надав розрахунок, затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні, земельних ділянок №6 від 29.05.2025 року суми орендної плати, яка не сплачена відповідачем за відповідний період.
Вказаний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі:
- акту Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 23.05.2025, складеного за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:314:0004 з додатками;
- витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку №НВ-9947482142024 за 2024 рік, №НВ-9958353692025 за 2025 рік;
- інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 №22249/5/04-36-04-05-12.
Отже, при здійсненні розрахунку Комісією було враховано цільове призначення земельної ділянки, її розмір, ставки орендної плати за відповідні періоди.
Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 №22249/5/04-36-04-05-12 надана інформація про нараховані та фактично сплачені відповідачем кошти за користування землею, які, як зазначає позивач, були враховані під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів.
Позивач зазначає, що відповідач у добровільному порядку та у повному обсязі не сплатив кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 19944,60 грн за період з 25.10.2024 по 29.05.2025.
30.05.2025 позивач звертався до відповідача із вимогою №1/5-183 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею достатньої правової підстави. Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.
На підтвердження своїх доводів позивачем надані наступні докази (копії):
- лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 №22249/5/04-36-04-05-12 з додатком;
- акт Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 23.05.2025, складеного за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:314:0004 з додатками;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл"
- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9964290032025 від 23.05.2025 з додатками;
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №428205335 від 22.05.2025;
- звіт щодо визначення конфігурації меж, площі та розрахунку НГО земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади;
- витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку №НВ-9947482142024 за 2024 рік, №НВ-9958353692025 за 2025 рік;
- інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку;
- лист комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок №1/5-168 від 27.05.2025 з доказами надсилання ТОВ "Вертікс-Молл";
- розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею достатньої правової підстави;
- протокол комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок №6 від 29.05.2025 з додатком;
- вимога щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею достатньої правової підстави №1/5-183 від 30.05.2025 з доказами надсилання ТОВ "Вертікс-Молл";
- лист Департаменту економіки, фінансів а міського бюджету №3/13-156 від 06.06.2025 про надання інформації.
Вказане і стало причиною виникнення спору.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 ст. 93 і ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст.96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою ( п. п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг ( заощадив ) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 р. у справі № 925/230/17.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Судами встановлено, що об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належать Відповідачеві розташовані на земельній ділянці, яка є сформованою та має чітко визначені межі.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у Відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є власником нерухомого майна і відповідно користується земельною ділянкою, на якій воно розташоване, у спірний період з 25.10.2024 по 29.05.2025 за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою.
При цьому, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:314:0004 на якій розташований об'єкт нерухомості, що належить відповідачу є позивач. Вказане сторонами не заперечується.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондиційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Згідно із частинами 1 - 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 р. у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 р. у справі № 922/3463/19.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою ст. 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період ). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель ( пункт 1 розділу II Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489 ). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої ( базової ) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів ( пункти 7, 9, 10 Порядку № 489 ).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 ст. 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Як зазначено вище, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Святогірська,2 (кадастровий номер 1210100000:09:314:0004), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 23.05.2025 за №0269.
Зазначеним актом встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовано автозаправну станцію, в'їзд та виїзд до якої здійснюється зі сторони вулиці Святогірська. Доступ до земельної ділянки вільний. На земельній ділянці розташована одноповерхова капітальна будівля операторської з автомийкою поділеної на два бокси; металеві підземні ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів; інформаційний стенд; перед будівлею встановлено металевий навіс на металевих опорах під яким розміщено 2 паливнороздавальні колонки на технологічних бетонних майданчиках; покриття земельної ділянки - асфальт, частково - ґрунт; ростуть дерева, кущі, трава. Згідно з інформації про земельну ділянку згідно державних реєстрів, земельна ділянка сформована та має кадастровий номер 1210100000:09:314:0004.
Отримана з офіційних джерел інформація та акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель від 23.05.2025 за №0269, за твердженням позивача стали підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді (далі - Комісія) при використанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:314:0004.
За результатами звернення, Комісія розглянула наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" за земельну ділянку по вул. Святогірська, 2, м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:09:314:0004).
Згідно з долученим до позовної заяви розрахунку Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Святогірська, 2, кадастровий номер 1210100000:09:314:0004, без достатньої правової підстави за період з 25.10.2024 по 29.05.2025, загальна сума коштів складає 19944,60 грн, з якої 856,06 грн за період з 25.10.2024 по 31.12.2024, 19088,54 грн за період з 01.01.2025 по 29.05.2025.
Отже, виходячи з розрахунку Комісії, він здійснений виходячи з цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру, ставок орендної плати за відповідні періоди.
Як встановлено судом, на спірній земельній ділянці розташоване майно відповідача, а саме автозаправна станція.
Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" установлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій: - автозаправних станцій, авто-заправних комплексів (крім державної та комунальної власності) у розмірі 7% нормативної грошової оцінки.
У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 №3/24 вносилися зміни до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині зменшення розміру ставок земельного податку у зв'язку із введенням воєнного стану. Однак, для коду цільового призначення 12.08 (який визначений для даної земельної ділянки) вказаним рішенням ставка земельного податку не змінилася.
Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 7% нормативної грошової оцінки на рік.
Матеріали справи містять інформацію щодо часткової сплати відповідачем земельного податку до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Проте, у наданій інформації зазначена загальна сума оплати по усім земельним ділянкам, яких на території м. Дніпра в у відповідача 4.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Тож надати інформацію щодо сплати плати за користування окремою земельною ділянкою органи податкової служби не мають можливості.
Ураховуючи викладене, суму коштів, які сплатив відповідач за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:09:314:0004 у 2024 та 2025 році було розраховано шляхом обчислення середньозваженого значення, яке враховує різні значення елементів.
Середнє зважене використовується в разі, якщо окремі значення мають різну вагу, яку слід призначити кожному значенню.
Таким чином, вирахувавши так звану "питому вагу" кожної земельної ділянки, можливо визначити яку саме суму було сплачено відповідачем за кожну земельну ділянку окремо.
Для обчислення "питомої ваги" окремої земельної ділянки необхідно суму коштів, яку задекларовано підприємством по цій земельній ділянці розділити на загальну суму коштів, яку задекларував відповідач за усіма земельними ділянками.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Перевіривши вказаний розрахунок, враховуючи, що в процесі розгляду справи, відповідачем не було подано контррозрахунку безпідставно збережених коштів, а також не спростовано доказів позивача, суд доходить висновку, що подані позивачем докази на підтвердження наявності боргу відповідача перед позивачем є більш вірогідними.
Проведений позивачем розрахунок є правильним.
Таким чином, позовні вимоги про коштів, збережених без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою підлягають задоволенню у розмірі 19944,60 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4239,20 грн (з урахуванням судового збору за забезпечення позову у суді 1 інстанції (1211,20) поданої до суду в електронній формі).
Оскільки позивачем при зверненні із заявою про забезпечення позову до суду надмірно сплачений судовий збір (сплачено у розмірі 1514,00 грн, в той час, як заяву подано в електронній формі та з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8 розмір судового збору становить 1211,20 грн), то надмірно сплачений судовий збір у розмірі 302,80 грн (1514-1211,20) може бути повернутий з державного бюджету за клопотання позивача. На час прийняття рішення клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.
Даний спір розглянутий за правилами виключної підсудності відповідно до ч.3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, розташованого у м. Дніпрі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" (29017, м.Хмельницький, вул. Зарічанська, 5, ідентифікаційний код 40369943) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514) 19944,60 грн - коштів, збережених без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою та 4239,20 грн - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.08.2025
Суддя О.М. Крижний