06.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1305/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
За участю:
Представник позивача: Ярмош В.О (в залі суду) - самопредставництво
Представник відповідача: Гуцол Р.В. (поза межами, з використанням власних технічних засобів)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (вх.№41440 від 08.10.2024) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 (повний текст рішення складено 13.06.2024, суддя Васильєв О.Ю.) у справі №904/1305/24
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь», м. Одеса
про стягнення 9 137 676,94 грн.,
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ “Автомагістраль-Південь» (відповідач) про стягнення 9 137 676,94 грн. пені за несвоєчасне погашення отриманого авансу за договором № Б-В-1 від 19.07.23р. на виконання робіт по об'єкту “Нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024, у даній справі, в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати по справі покладено на позивача.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, через систему “Електронний суд», Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№39898 від 03.07.2024), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 03.07.2024, у даній справі, визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/1305/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1305/24.
12.07.2024 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2024 апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/1305/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 повернуто апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області (вх.№39898 від 03.07.2024) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/1305/24 скаржнику без розгляду.
08.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду, засобом поштового зв'язку, надійшла апеляційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (вх.№41440 від 08.10.2024) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/1305/24, в якій просить: визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити його; прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі №904/1305/24; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1305/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги апелянта в повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафних санкцій (пені) у розмірі 9 137 676,94 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 137 065,15 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено та неправильно застосовано норми як процесуального так і матеріального права, а також неповно та упереджено з'ясовано фактичні обставини справи, виходячи з наступного.
Так, ухвалюючи спірне рішення суд виходив з того, що відповідачем по справі надано відповідні докази стосовно своєчасного та цільового використання ними отриманого від позивача авансу в загальному розмірі 1 956 504 600,00 грн. саме відповідно до умов договору № Б-В-1 від 19.07.23 р., та ці обставини визнаються та не спростовані позивачем. Але вказаний висновок помилковим та не відповідає дійсності.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем, долучено докази на підтвердження того, що Товариство у встановлений Договором строк (3 місяці) використав отримані від Служби суми авансу та придбав у ТОВ «Шляховик-97» матеріали та обладнання необхідне для виконання Договору №Б-В-1. Тобто Відповідач доводить той факт, що отримані ними кошти авансу були використані та спрямовані (витрачені) саме на цілі виконання умов Договору і дійсно, вказані обставини Позивачем не оспорювалися та не піддавалися сумніву.
Однак Служба, категорично не погоджується з висновком суду в частині того, що Підрядником не порушено строків погашення отриманого авансу, оскільки умовами Договору (п.12.11, з урахуванням змін визначених ДУ №1 від 19.07.2023 р.), які були досліджені судом під час розгляду справи, чітко визначено порядок та алгоритм дій щодо погашення використаного авансу та визначено наслідки, які настають у разі не підтвердження використання суми авансу у визначені терміни.
Зокрема п. 12.11 Договору (з урахуванням змін за ДУ №1) визначено, що використаний аванс погашається на підставі «Актів здачі приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт» та «Актів приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості» (форма КБ-2в(УПВ) додаток 31.1 до Настанови п. 6.1)) та «Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат» (форма КБ-3 Додаток 37 до Настанови п. 6.1), підписаних уповноваженими представниками Сторін. По закінченню зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з подальшим перерахуванням до відповідного бюджету, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2.
Проте судом безпідставно не прийняті до уваги визначені умови Договору та не враховані наведені аргументи і доводи позивача з даних підстав.
Крім того, аргументуючи свій висновок при ухвалені спірного рішення, суд виходив з того, що достатньою підставою для застосування виду відповідальністю визначеного за умовами договору укладеного між сторонами, є одночасна наявність двох факторів невикористання суми авансу (тобто не спрямування її на оплату закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання обов'язків за договором) та таке невикористання авансу у строки, передбачені умовами договору, тому за відсутності хоча б одного із цих факторів така відповідальність не наступає. Проте, враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства України, Позивач критично оцінює такий висновок суду та вважає помилковою його позицію обрану при вирішення даного спору, огляду на наступне.
Так між сторонами укладено Договір №Б-В-1 від 19.07.2023 р. та Додаткову Угоду №1 до нього від 19.07.2023 р. При укладанні вказаного Договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а також взяли на себе певні зобов'язання один перед одним.
Апелянт наголошує на тому, що Підрядником порушено саме строки погашення використаного авансу перед Замовником (термін яких обумовлений сторонами тривалістю у три та два місяці відповідно), а також порядок якого чітко визначений умовами Договору (п.12.11, з урахуванням змін визначених ДУ №1 від 19.07.2023 р.) та регулюється відповідними підзаконними актами, зокрема настановою з визначенням вартості будівництва (п. 6.1) кошторисних норм України у будівництві, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 р., умовами якої визначено, що взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі (щомісячно, за етап тощо) та при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єкту будівництва застосовуються первинні облікові документи «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3), які наведено у додатку 36 та додатку 37 вказаної Настанови, та при твердій договірній ціні за укрупненими показниками вартості - «Звіт про виконання робіт за контрактом на об'єкті будівництва за період (місяць/рік)», «Підсумковий звіт про вартість виконаних робіт за контрактом на об'єкті 50 будівництва за період» та «Акт здавання - приймання виконаних будівельних робіт», які наведено у додатках 38, 39 та 40 цієї Настанови.
Також, Апелянт наголошує на тому, що п. 12.11 Договору (з урахуванням змін визначених ДУ №1 від 19.07.2023 р.) передбачено, що генпідрядник зобов'язується використовувати отриманий аванс та відзвітувати за його використання у строк не більше трьох календарних місяців з моменту отримання авансу актами приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ- 2в), актами вартості устаткування, що придбається виконавцем робіт і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Також, Відповідно до умов Договору замовник здійснює оплату на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ- 2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3) та актів вартості устаткування, що придбається, які складаються генпідрядником по мірі готовності окремих робіт. Тобто сторони у Договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання ТОВ «Автомагістраль-Південь» суми отриманого авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання-виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3. Однак підрядник у чітко визначені терміни жодних актів приймання-виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт Замовнику не надав, чим порушив умови Договору, оскільки використання авансу в обумовлені строки є фактично не підтвердженим (аналогічна позиції щодо порушення вказаних правовідносин підтверджена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі №922/1119/18, від 07.12.2018 у справі №910/23196/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18 та від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, у яких суд дійшов висновку, що належними / допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» у строки визначені умовами договору).
У свою чергу, позивач неодноразово звертався до Відповідача з відповідними листами та претензіями, щодо ходу використання отриманого авансу, проте останні жодним чином не реагували та будь-якої інформації на запити не надавали, тим самим порушуючи право замовника у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (таке право закріплене ст. 849 ЦК України).
Ухвалюючи спірне рішення, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги наведені обставинними та проігнорував норми чинного законодавства наведені Позивачем при обґрунтуванні своїх позовних вимог, тим самим допустив наявність невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також порушення норми процесуального права та неправильно застосувавши норми матеріального права, що є підставами для скасування такого рішення судом апеляційної інстанції в розумінні ч.І ст. 277 ГПК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу судувід 08.10.2024, у даній справі, визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 14.10.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/1305/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
16.10.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (вх.№41440 від 08.10.2024) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1305/24 - залишено без руху. Апелянту надано строк, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати Центральному апеляційному господарському суду докази оплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 205 597,72 грн.
07.11.2024 від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, якою просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги №6642 від 05.11.2024 на суму 205 597,72 грн.; прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі № 904/1305/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2024 задоволено клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1305/24 та поновити зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (вх.№41440 від 08.10.2024) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1305/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 09.04.2025 о 11:00 год.
02.04.2025 від відповідача/ТОВ Автомагістраль-Південь» до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заначено про те, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а викладені Службою в апеляційній скарзі обставини не відповідають дійсності та є безпідставними, а вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль - Південь» (далі - Товариство) під час розгляду справи судом першої інстанції було надано докази, що підтверджують факт своєчасного використання отриманих сум авансу.
Так, 03.08.2023 Службою на рахунок Товариства було перераховано грошову суму (аванс) у розмірі 513 820 000,00 грн., який було використано протягом 3 (трьох) місяців, що відповідає умовам Договору №Б-В-1 від 19.07.2023 , а саме пункту 12.11 в редакції з урахуванням Додаткової угоди №1 від 19.07.2023.
03.10.2023 Службою на рахунок Товариства для попередньої оплати №UA798201720355979000000702575, відкритий в органах Казначейства, було перераховано аванс у розмірі 1 442 684 600, 00 грн., який було використано протягом 2 (двох) місяців, тобто з дотриманням умов Договору№Б-В-1 від 19.07.2023, що діяли на момент отримання вказаної суми (Додаткова угода №4 від 02.10.2023).
Слід зазначити, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що Служба визнає факт використання Товариством авансу у встановлений Договором строк та на цілі виконання його умов, зазначивши про те, що ці обставини не оспорювалися та не піддавались сумніву.
Твердження Служби про те, що умовами Договору передбачено наслідки, які настають у разі не підтвердження використання суми авансу у визначені строки не підтверджується умовами Договору №Б-В-1 від 19.07.2023, оскільки ним передбачено строки використання авансу та наслідки їх недотримання, а не строки підтвердження використання авансу та наслідки не підтвердження його використання.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги Апелянт зазначає, що Товариством порушено саме строки погашення використаного авансу перед Замовником (термін яких обумовлено сторонами тривалістю у три та два місяці відповідно).
Однак, таке твердження не підтверджується умовами Договору та є безпідставним, оскільки як уже було зазначено вище Договір не передбачає граничні строки погашення використаного авансу, на відміну від використання авансу. Так, аванс має бути використаний протягом трьох (Додаткова угода №1)/двох (Додаткова угода №4) місяців.
Додатково зазначає, що аналіз положення пункту 12.11 Договору №Б-В-1 від 19.07.2023 дає підстави для висновку, що поняття «використання авансу» та «погашення використаного авансу» не є тотожними з огляду на таке:
По-перше, погашенню підлягає саме використаний аванс, тобто використання авансу передує його погашенню.
По-друге, Договір передбачає відповідальність саме за невикористання у встановлений строк авансу. При цьому, відповідальність за порушення строків непогашення використаного авансу не встановлена і не могла бути встановлена з огляду на те, що строки погашення використаного авансу не встановлені;
По-третє, Договором передбачено документи, які надаються для погашення використаного авансу, однак не передбачено, що вказаними документами підтверджується факт та дата використання авансу. Крім того, договором не передбачено строків надання документів на погашення використаного авансу.
Товариством було надано акт виконаних робіт КБ-2 від 05.12.2023 року. Вказаний акт був підписаний Службою без застережень, що свідчить про відсутність зауважень, зокрема й щодо строків їх надання та відповідно погашення авансу.
Отже, пунктом 12.11 Договору передбачено лише документи, які надаються Службі для погашення використаного авансу, однак не встановлено механізму та строків такого підтвердження.
Просить залишити апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/1305/24 - без змін.
09.04.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Дарміна М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 розгляд апеляційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/1305/24, призначено у судовому засіданні на 06.08.2025 о 11: 00 год.
У судовому засіданні 06.08.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області (замовник) та ТОВ «Автомагістраль-Південь» (підрядник) укладено договір №Б-В-1 на закупівлю робіт: Нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
За умовами цього договору підрядник своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій зобов'язується виконати роботи : Нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область (ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь). Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість (п.1.1.) Місце розташування об'єкта: Дніпропетровська область, Криворізький район, магістральний водогін р. Інгулець - Південне водосховище (п.1.2)
Строки, початок та закінчення робіт, види, послідовність та етапи виконання робіт визначаються графіком виконання робіт (п.2.1.) Загальний термін виконання робіт - до 31.12.24 р. у відповідності до графіку виконаних робіт (п.2.6.) Відповідно до п.2.24. замовник у будь-який час може ознайомитися з порядком ведення документації.
Ціна договору становить 5 320 000 000,00 грн. Обсяг фінансування 2023 р. складає 577 327 000,00 грн., у 2024р. -4 742 673,00 грн. (п.3.1.) Фінансування робіт проводиться відповідно до плану фінансування, що є додатком до цього договору ( п.3.6.) Оплата робіт підрядника за виконані роботи проводиться в межах виділеного фінансування по фактично виконаних обсягах робіт згідно з актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт та витрат шляхом поетапної оплати протягом 30 календарних днів у разі надходження відповідних коштів на рахунок замовника (п.12.10). Можливе здійснення попередньої оплати (аванс) відповідно до Постанови КМУ від 06.06.23 р. № 566 ( п.12.11).
В розділі 16 договору встановлена відповідальність сторін за порушення зобов'язань, так підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором: за порушення строків виконання робіт; за порушення зобов'язань щодо якості робіт; за порушення строків усунення недоліків (п.16.2.) За не підтвердження цільового використання отриманої попередньої оплати підрядник зобов'язаний повернути суму попередньої оплати у визначені строки та сплатити замовнику 5% від суми несвоєчасно використаних/повернутих коштів за кожен день затримки/неповернення (п.16.18.) За користування підрядником коштами ,наданими у якості попередньої оплати, у випадку їх несвоєчасного використання /повернення, підрядник сплачує замовнику 5% від суми несвоєчасно використаних/повернутих коштів за кожен день такої затримки (п.16.19.) (а.с.21-29)
19.07.2023 сторони також уклали додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору про наступне - пункт 12.11. договору доповнили наступним абзацом: попередня оплата здійснюється на підставі Постанови КМУ від 06.06.23р. № 566, Наказу Державного агентства відновлення інфраструктури України від 14.07.23р. № Н-306/08-02 в межах, що не перевищує 90% від річної вартості робіт, в межах ліміту бюджетних асигнувань за КЕКВ 3210 , встановленого планом використання бюджетних коштів за КПКВК 3111340, на строк не більше трьох місяців. Використаний аванс погашається на підставі «Актів здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт» та «Актів приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості» (форма №КБ-2в(УПВ), додаток 31.1. до Настанови п.6.1.) та «Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат» (форма КБ-3, додаток 37 до Настанови п.6.1.), підписаних уповноваженими представниками сторін. По закінченню зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з подальшим перерахуванням до відповідного бюджету, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2» (а.с.30)
На виконання умов договору Службою відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області (замовник) за погодженням головного розпорядника коштів (Наказ № Н-306/08-02 від 14.07.23р.) в межах ліміту бюджетних асигнувань 03.08.23р. було перераховано на користь ТОВ «Автомагістраль-Південь» (підрядник) аванс у розмірі 513 820 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 367 (а.с.31). Термін, на який було надано цю попередню оплату, становив 3 місяці, а кінцевий строк його використання становив 03.11.23 р.
Окрім того, 03.10.2023 Службою відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області (замовник) за погодженням головного розпорядника коштів (Наказ № Н-306/08-02 від 14.07.23р. ) та у відповідності до вимог абз.3 п.9 Порядку реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів, в межах ліміту бюджетних асигнувань було перераховано на користь ТОВ «Автомагістраль-Південь» (підрядник) аванс у розмірі 1 442 684 600, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 480 (а.с.32). Термін, на який було надано цю попередню оплату, становив 2 місяці, а кінцевий строк його використання становив 03.12.23р.
Як стверджує позивач, ТОВ «Автомагістраль-Південь» в порушення умов договору у визначені строки до 03.11.23 р. та до 03.12.23р.) не підтвердило використання коштів авансу та не повернуло суми попередньої оплати; а в рахунок погашення сум авансу підрядником наданий акт виконаних робіт від 05.12.23р. на суму 1 956 513 342,95 грн. У зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач відповідно до п.12.11. договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 19.07.23 р.) повинен сплатити на його користь штрафні санкції - пеню в розмірі облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2 в розмірі 9 137 6576,94 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виснував, що достатньою підставою для застосування заявленого позивачем виду відповідальності за Договором є одночасна наявність двох факторів: невикористання суми авансу (тобто не спрямування її на оплату закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання обов'язків за Договором) та таке невикористання авансу у строки, передбачені умовами Договору. Відповідачем надано відповідні докази стосовно своєчасного та цільового використання ним авансу відповідно до умов Договору, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності на підставі пункту 12.11 Договору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу. Інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 12.11 Договору №Б-В-1 від 19.07.2023 передбачено можливе здійснення попередньої оплати (аванс) відповідно до Постанови КМУ від 06.06.2023 № 566. Попередня оплата здійснюється за рішенням головного розпорядника коштів».
Додатковою угодою №1 від 19.07.2023 вказаний пункт Договору доповнено наступним абзацом:
«Попередня оплата здійснюється на підставі до Постанови КМУ від 06.06.2023 № 566, Наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 14.07.2023 № Н-306/08-02 в межах, що не перевищує 90% від річної вартості робіт, в межах ліміту бюджетних асигнувань за КЕКВ 3210, встановленого планом використання бюджетних коштів за КПКВК 3111340, на строк не більше трьох місяців. Використаний аванс погашається на підставі «Актів здачі-приймання виконаних проєктних, вишукувальних та додаткових робіт» та «Актів приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості» (форма КБ-2в(УПВ) додаток 31.1 до Настанови п.6.1)) та «Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат» (форма КБ-3 Додаток 37 до Настанови п.6.1), підписаних уповноваженими представниками Сторін. По закінченню зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з подальшим перерахуванням до відповідного бюджету, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2».
Таким чином, укладений сторонами договір передбачає обов'язок повернення попередньої оплати у разі її невикористання у встановлені договором строки.
Підставою для повернення попередньої оплати сторони визначили невиконання підрядником зобов'язань у розмірі одержаної від замовника попередньої оплати.
При цьому, використання авансу (погашення) підтверджується - Актами здачі приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт та Актами приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форма КБ-2в (УПВ) додаток 31.1 до Настанови п. 6.1)) та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-З Додаток 37 до Настанови п.6.1), підписаних уповноваженими представниками Сторін.
Аргументуючи наявність підстав для повернення відповідачем позивачу частини невикористаної попередньої оплати, позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині підтвердження відповідачем (підрядником) використання частини попередньої оплати.
Поряд з цим, на переконання відповідача єдиними належними доказами на підтвердження використання вказаних грошових коштів є підписані сторонами акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3. (а.с. 96-102 т 1)
Колегією суддів встановлено, що сторони у договорі чітко визначили вимоги щодо документів, на підставі яких замовник здійснює контроль за використанням підрядником отриманих від замовника авансових платежів за договором, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, тобто документи, які складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи та відповідно в яких зафіксовано виконання підрядником зобов'язань у розмірі одержаної від замовника попередньої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були надані наступні докази:
- стосовно використання авансу в розмірі 513 820 000, 00 грн. (перерахованого платіжною інструкцією № 367 від 03.08.23р.): на підставі договору поставки № 1/2016 від 03.05.16р., укладеного між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (покупець) та ТОВ «Шляховик-97» (постачальник), відповідач в період з 04.08.23 р. по 20.10.23р. перерахував на користь постачальника грошові кошти в загальному розмірі 575 366 827,01 грн. за придбання ТМЦ (а.с.107-135) Згідно з видатковою накладною № 5076 від 09.09.23р. на підставі договору поставки № 1/2016 від 03.05.16р. ТОВ «Шляховик-97» поставив ТОВ «Автомагістраль-Південь» товар - труби різні, дошка обрізна, дошка загальною вартістю 528 137 816,56 грн. (а.с.136). Згідно з актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023р., підписаним сторонами 05.12.23р., загальна вартість робіт та матеріалів зав ним складає 513 828 453,58 грн. (а.с.97-99)
- стосовно використання авансу в розмірі 1 442 684 600, 00 грн. (перерахованого платіжною інструкцією № 480 від 03.10.23р.): відповідно до умов договору (з урахуванням додаткової угоди №4 від 02.10.23р.) попередня оплата здійснюється на не бюджетні рахунки, відкриті на ім'я підрядника в органах Казначейства на строк не більше двох місяців. Крім того, відповідно до «Порядку реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів» (затвердженого Постановою КМУ №566 від 06.06.23р.), попередня оплата головним розпорядником , одержувачем бюджетних коштів здійснюється шляхом спрямування цих коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг на не бюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів,робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Казначейства для здійснення платежів. На виконання вищенаведених вимог ТОВ «Автомагістраль-Південь» було відкрито в Державній казначейській службі України на своє ім'я не бюджетний рахунок UA798201720355979000000702575, на який 03.10.23р. Службою відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області було перераховано аванс в розмірі 1 442 684 600, 00 грн., який станом на 11.10.23р. був перерахований ТОВ «Автомагістраль-Південь» на користь ТОВ «Шляховик-97» із призначенням : «Оплата за буд. мат. зг.дог.№1/2016 від 03.05.2016р. вид. накл. № 5332 від 04.10.23 р. на вик.дог.№ Б-В-1 від 19.07.23р.». Зазначені обставини підтверджуються виписками по рахунку на 03.10.23 р. та на 11.10.23р., наданими Державною казначейською службою України (а.с.137,138) та платіжною інструкцією №1 від 04.10.23р., за якою ТОВ «Автомагістраль-Південь» перерахувало на користь ТОВ «Шляховик-97» 1 442 684 600,00 грн., вказавши вищенаведене призначення платежу (а.с.95) Здійснення законності та обґрунтованості такої операції відповідно до вимог чинного бюджетного законодавства України перевірялося органом Державної казначейської служби на підставі наданих платником первинних документів.
Факт використання цього авансового платежу підтверджується актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023р., підписаним сторонами 05.12.23р., загальна вартість робіт та матеріалів за яким складає 1 442 684 889,37 грн. (а.с.100-102) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023р., підписаною сторонами 05.12.23р., згідно з якою вартість устаткування та виконаних будівельних робіт за договором № Б-В-1 від 19.07.23 р. складає 1 956 513 342,95 грн. (а.с.46).
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано відповідні докази стосовно своєчасного та цільового використання ним отриманого від позивача авансу в загальному розмірі 1 956 504 600,00 грн. саме відповідно до умов договору № Б-В-1 від 19.07.23р., та ці обставини визнаються та не спростовані позивачем.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як встановлено ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначалося судом вище, умовами додаткової угоди №1 від 19.07.2023 до договору передбачена відповідальність виконавця за порушення строків погашення авансу у вигляді повернення замовнику невикористані суми авансу з подальшим перерахуванням до відповідного бюджету, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2. Позивач наполягає на обґрунтованості своїх позовних вимог про стягнення з відповідача пені на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що достатньою підставою для застосування такого виду відповідальністю за цим договором є одночасна наявність двох факторів: невикористання суми авансу (тобто не спрямування її на оплату закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання обов'язків за договором) та таке невикористання авансу у строки, передбачені умовами договору. За відсутності одного із цих факторів така відповідальність не наступає.
Позивач не надав суду належних доказів не використання суми авансу в строк встановлений договором, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності на підставі п.12.11 Договору.
Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів, враховуючи засади добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у позові Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» про стягнення пені за несвоєчасне погашення отриманого авансу за договором № Б-В-1 від 19.07.23р. у розмірі 9 137 676,94 грн.
Щодо наведених Службою/позивачем в апеляційній скарзі правових позицій Верховного суду, колегія суддів зазначає, що жодна з них не підлягає застосування до спірних правовідносин у справі № 904/1305/24, оскільки судами були встановлені обставини, відмінні від обставин у цій справі.
Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1305/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1305/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 13.08.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін