21.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3534/24 (904/2143/23)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Ревта Д.Л. (в залі суду);
арбітражний керуючий: Чичва О.С. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 (суддя Мартинюк С.В., повний текст якої підписаний 04.03.2025), постановлену за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" про поворот виконання рішення суду від 02.08.2023 у справі № 904/3534/24(904/2143/23)
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальному розмірі 22 490 968,54 грн.
в межах справи №904/3534/24
за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін", м. Дніпро
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 у справі №904/3534/24(904/2143/23) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАІН» (вх.№4223/24 від 29.01.2025) про поворот виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/3534/24 (904/2143/23) - задоволено.
Здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/3534/24 (904/2143/23) та стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАІН» заборгованість в розмірі 10 000 000, 00 грн.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Дніпровська міська рада, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що підставами для повороту виконання рішення суду є постановлення судом рішення за результатами розгляду справи по суті, при новому розгляді при здійсненні господарського судочинства, а не залишення позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, яке є по своїй природі окремою процедурою.
Тобто, така підстава залишення позовної заяви без розгляду має на меті процесуальну економію, з метою недопущення розгляду в рамках справи про банкрутство тих самих вимог, заявлених одночасно в позовному провадженні за правилами ГПК України та як кредиторські вимоги згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Така форма залишення позовної заяви без розгляду має іншу правову природу та мету, ніж підстави для залишення позовної заяви без розгляду, встановлені Господарським процесуальним кодексом України. Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України до процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, застосовуються до таких процедур обмежено, у даному випадку норми ст. 333 Господарського процесуального кодексу України не підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 6 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Однак, вказана сума (10 000 000,00 грн) не стягувалась в рамках виконавчого провадження взагалі, відповідно стверджувати про наявність факту «стягнення» в розумінні норм розділу V Господарського процесуального кодексу України, у даному випадку неможливо.
Боржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаін", у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Зазначив, що твердження скаржника про те, що у випадку залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із заявленням кредиторських вимог не вбачається можливість повороту виконання рішення у такій справі, є помилковими та не відповідають положенням ані ГПК України, ані Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 2 ст. 333 ГПК України визначено, що суд вирішує питання про поворот виконання після виконання рішення, яке в подальшому залишене без розгляду. Тобто, вказана норма процесуального законодавства не конкретизує та не ставить в залежність поворот виконання саме з примусовим списанням грошових коштів державним чи приватним виконавцем.
Таким чином, твердження апелянта, що поворот виконання може мати місце лише коли відносини потребують саме примусового виконання, не відповідає дійсності та спростовуються практикою Верховного Суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.03.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів розгляду заяви на час надходження скарги, ухвалою суду від 10.03.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/3534/24(904/2143/23) із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
14.03.2025 матеріали заяви у справі №904/3534/24(904/2143/23) надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2025 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 у справі №904/3534/24(904/2143/23); судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 19.05.2025.
В судовому зсіданні 19.05.2025 оголошено перерву до 21.05.2025.
В судовому засіданні 21.05.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
У квітні 2023 року Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальному розмірі 22 490 968,54 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ "Фаін" на користь Дніпровської міської ради 22 376 137, 09 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 03.04.2017 по 31.12.2022 та 335 642, 06 грн. частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Фаін" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі № 904/2143/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі № 904/2143/23 залишено без змін.
29.04.2024 згідно платіжної інструкції №201, ТОВ “Фаін» було перераховано Дніпровській міській раді 10 000 000, 00 грн. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 по справі №904/2143/23 ТОВ “ФАІН».
30.04.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024, які набрали законної сили 01.04.2024 було видано наказ.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича від 30.04.2024 відкрито виконавче провадження ВП №74889288 з примусового виконання наказу у справі № 904/2143/23 від 30.04.2024.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича від 30.04.2024 по виконавчому провадженню ВП №74889288 стягнуто з ТОВ “Фаін» основну винагороду приватного виконавця.
Від ТОВ "Фаін" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. суду № 21421/24 від 30.04.2024), в якій заявник просив суд визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 у справі № 904/2143/23 таким, що не підлягає виконанню в частині добровільно сплаченої суми у розмірі 10 000 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду (суддя Фещенко Ю.В.) від 06.05.2024 заяву ТОВ "Фаін" про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 у справі № 904/2143/23 таким, що не підлягає виконанню в частині вимог було задоволено, а саме: визнано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 у справі №904/2143/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін" на користь Дніпровської міської ради 22 376 137, 09 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 03.04.2017 по 31.12.2022 та 335 642, 06 грн. частини витрат по сплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню в частині суми 10 000 000 грн. 00 коп., у зв'язку з добровільним виконанням боржником.
11.06.2024 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі № 904/2143/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду від 08.07.2024 (суддя Кеся Н.Б.) прийнято справу №904/2143/23 до розгляду та призначено підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду від 24.10.2024 (суддя Кеся Н.Б.) справу №904/2143/23 постановлено передати господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №904/3534/24 про банкрутство ТОВ "Фаін".
Розпорядженням керівника Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 №503 у справі №904/2143/23 відповідно до положень ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №904/2143/23 передані до провадження судді Мартинюку С.В.
Ухвалою господарського суду від 01.11.2024 прийнято до свого провадження справу №904/2143/23 за позовом Дніпровської міської ради до ТОВ "Фаін" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальному розмірі 22 490 968,54 грн. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 позовну заяву по справі №904/3534/24 (904/2143/23) за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаін» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальному розмірі 22 490 968,54 грн. в межах справи №904/3534/24 за заявою Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Інгосстрах» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаін» про визнання банкрутом залишено без розгляду.
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області набрала законної сили 02.12.2024.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №904/3534/24 (904/2143/23) апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі №904/3534/24 (904/2143/23) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 у справі №904/3534/24 (904/2143/23) залишено без змін.
29.01.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ "ФАІН" надійшла заява про поворот виконання рішення суду (вх. №4223/25 від 29.01.2025), в якій заявник просить в поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/2143/23, стягнути з Дніпровської міської ради грошові кошти у сумі 10 000 000, 00 грн. та видати відповідний наказ.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ “ФАІН» зазначає, що 29.04.2024 згідно платіжної інструкції №201 ТОВ “Фаін» було перераховано Дніпровській міській раді 10 000 000, 00 грн. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 р. по справі №904/2143/23 ТОВ “ФАІН». В подальшому це рішення суду було скасоване, та позовну заяву по справі №904/3534/24 (904/2143/23) за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаін» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальному розмірі 22 490 968,54 грн. » до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаін» про визнання банкрутом залишено без розгляду.
Оскаржувана ухвала від 03.03.2025, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАІН» про поворот виконання рішення господарського суду, мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується, що 29.04.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/2143/23, ТОВ “ФАІН» сплатило кошти у розмірі 10 000 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №201 від 29.04.2024. В подальшому це рішення суду було скасоване, та позовну заяву залишено без розгляду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 2 ст. 333 ГПК України передбачено, що якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Частинами 1, 5 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. У випадках, передбачених цим Кодексом або Кодексом України з процедур банкрутства, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.
Згідно з нормами частини дев'ятої статті 333 Господарського процесуального кодексу України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини п'ятої статті 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Згідно з частиною шостою статті 333 Господарського процесуального кодексу України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Матеріалами справи підтверджується, що 29.04.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/2143/23, ТОВ “ФАІН» сплатило кошти у розмірі 10 000 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №201 від 29.04.2024.
В подальшому ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2024 позовну заяву по справі №904/3534/24 (904/2143/23) за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаін» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальному розмірі 22 490 968,54 грн. в межах справи №904/3534/24 за заявою Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Інгосстрах» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаін» про визнання банкрутом залишено без розгляду.
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області набрала законної сили 02.12.2024.
Відповідно до частини десятої статті 333 Господарського процесуального кодексу України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Враховуючи викладене, строк для подання заяви про поворот виконання рішення не було пропущено.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/2143/23, на виконання якого ТОВ “ФАІН» сплатило кошти у розмірі 10 000 000, 00 грн скасовано, та позовну заяву залишено без розгляду, господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість заяви про поворот виконання рішення, наявність правових підстав для її задоволення та стягнення з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАІН» суму у розмірі 10 000 000, 00 грн.
Згідно положень ч. 4 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
Частиною 2 ст. 226 ГПК України визначено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
З дотриманням вказаних положень чинного законодавства судом першої інстанції постановлено в розумінні 1 ст. 232 ГПК України судове рішенням, а саме ухвалу від 02.12.2024, якою позовну заяву по справі №904/3534/24 (904/2143/23) за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаін» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави у загальному розмірі 22 490 968,54 грн. залишено без розгляду.
Зважаючи на викладене, судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права, законно та обґрунтовано прийнято оскаржувану ухвалу, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАІН» про поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/3534/24 (904/2143/23) та здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі № 904/3534/24 (904/2143/23) та стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАІН» заборгованість в розмірі 10 000 000, 00 грн.
Таким чином, твердження скаржника про те, що у випадку залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із заявленням кредиторських вимог не вбачається можливість повороту виконання рішення у такій справі, є помилковими та не відповідають положенням ані ГПК України, ані Кодексу України з процедур банкрутства.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що вказана сума (10 000 000,00 грн) не стягувалась в рамках виконавчого провадження взагалі, відповідно стверджувати про наявність факту «стягнення» в розумінні норм розділу V Господарського процесуального кодексу України, у даному випадку неможливо, є передчасними з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 333 ГПК України визначено, що суд вирішує питання про поворот виконання після виконання рішення, яке в подальшому залишене без розгляду.
Тобто, вказана норма процесуального законодавства не конкретизує та не ставить в залежність поворот виконання саме з примусовим списанням грошових коштів державним чи приватним виконавцем.
Помилковість вищенаведених доводів заявника апеляційної скарги підтверджує також та обставина, що не у всіх випадках відбувається примусове виконання судових рішень про стягнення грошових коштів. Наприклад, якщо за виконавчим документом боржником є міська рада, то виконання судового рішення відбувається не через виконавчу службу чи приватного виконавця, а через Державну казначейську службу України, шляхом добровільної сплати коштів.
Крім того, в аналогічній справі Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (постанова від 28.04.2020 № 904/164/19) зазначає наступне:
« 80. Зважаючи на те, що за наслідками розгляду касаційної скарги скасовується постанова суду апеляційної інстанції, а також, враховуючи надане Відповідачем платіжне доручення від 30.072019 № 600024779 про добровільну сплату орендної плати - 225 27561 гри. пені - 39 950,06 грн. Верховний Суд здійснює поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі № 904/164/19, шляхом повернення Відповідачу 265 225,67грн».
Аналогічна правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду міститься і в постанові від 27.02.2024 у справі № 922/2258/23:
« 3.2. Залізниця 06.02.2024 подала до касаційного суду заяву про поворот виконання постанови апеляційного сулу. У вказаній заяві позивач зазначає, що він у добровільному порядку виконав постанову апеляційного суд та сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги.
9.5. Заява Залізниці про поворот виконання судового рішення у справі підлягає задоволенню, з огляду на таке.
9.6. Статтею 333 ГПК України врегульовано питання повороту виконання рішення, постанови.
9.7. Відповідно до положень частин п'ятої - шостої статті 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
9.8. З урахуванням того, що за наслідками розгляду касаційної скарги скасовується постанова суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що наданими позивачем документами (наказ господарського суду Харківської області від 26.12.2023, виданий на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 та платіжна інструкція банківської установи від 04.01.2024 № 1638 про списання коштів з призначенням платежу: ".відшкодування витрат за подання апеляційної скарги на користь ТОВ "Центр променевої діагностики") підтверджується стягнення з позивача на користь відповідача 40 371,84 грн судового збору за подання апеляційної скарги, Верховний Суд здійснює поворот виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 шляхом стягнення з ТОВ "Центр променевої діагностики" на користь Залізниці 40 371,84 грн. судового збору за перегляд справи апеляційною інстанцією».
Таким чином, твердження апелянта, що поворот виконання може мати місце лише коли відносини потребують саме примусового виконання, не відповідає дійсності та спростовуються практикою Верховного Суду.
В цей же час, матеріали справи мають підтвердження, що грошові кошти у розмірі 10 000 000,00 грн. були сплачені саме на виконання судових рішень, які в подальшому були скасовані.
Колегія суддів звертає увагу, що 10 000 000,00 грн. було сплачено ТОВ "ФАІН" на рахунок Дніпровської міської ради згідно платіжного доручення № 201 від 29.04.2024, із зазначенням призначення платежу « 101 33639753; Виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 р. по справі №904/2143/23 ТОВ "ФАІН", Дніпровська міська рада».
Отже, мова йде про сплату вказаної суми Позивачеві у справі саме на виконання рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, правильно встановлених судом першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду Апелянтом не надано.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Отже, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суд обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
У даній справі судом апеляційної інстанції скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 у справі №904/3534/24(904/2143/23) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 у справі №904/3534/24(904/2143/23) - залишити без змін.
Судові витрати Дніпровської міської ради за подання апеляційної скарги на ухвали суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з п.2 ч.1 ст.287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.08.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков