12.08.2025 року м.Дніпро Справа № 908/611/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фем-Запоріжжя» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 (суддя Корсун В.Л., повний текст якої підписаний 10.06.2025) у справі № 908/611/25
за позовною заявою: Запорізької міської ради м. Запоріжжя
до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд» м. Запоріжжя;
до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю “Фем-Запоріжжя» м.Запоріжжя
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/611/25 відмовлено керівнику відповідача 2 (його представнику) у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку).
Відмовлено представнику відповідача 1 у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку).
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Фем-Запоріжжя», в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким поновити відповідачу-2 строк для подання доказів у справі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що, наведені суду першої інстанції причини пропуску строку на подання доказу є поважними та підтверджують, що відповідачем 2 велись активні дії щодо доведення тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своєї позиції у справі, з використанням наданих процесуальним законом прав.
Судом допущено надмірний формалізм при вирішенні питання щодо поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів.
Позивач у відзиві просить апеляційну скаргу, подану директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фем-Запоріжжя» - Лазько Русланом Сергійовичем на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі №908/611/25 - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі №908/611/25 залишити без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 25.06.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
03.07.2025 матеріали справи №908/611/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/611/25 за позовною заявою Запорізької міської ради до ТОВ “ТВП Капітал-Буд», відповідач-1 та до ТОВ “Фем-Запоріжжя», відповідач 2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.24, укладений між ТОВ “ТВП Капітал-Буд» та ТОВ “Фем-Запоріжжя», посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І, зареєстрований в реєстрі за № 5117.
29.05.2025 до суду в системі “Електронний суд» від керівника відповідача 2 (його представника) надійшло клопотання, в якому останній просив суд визнати поважними причинами пропуску строку для подачі доказів, поновити його та долучити до матеріалів справи: звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості з супровідним листом від 12.05.2025.
30.05.2025 до суду в системі “Електронний суд» від представника відповідача 1 надійшло клопотання, в якому викладено прохання до суду визнати поважними причинами пропуску строку для подачі доказів, поновити його та долучити до матеріалів справи: платіжні інструкції від 23.10.2024 №№ 921, 922, від 30.12.24 № 952, 953; виписки з ЄДР по юридичним особам; копію протоколу від 22.07.2024 про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20240707-08570 з роздруківкою про учасників торгів; копію протоколу про проведення електронного аукціону (торгів) від 18.07.2024 № 616273 зі скріншотами про учасників торгів; копію протоколу про проведення електронного аукціону (торгів) від 18.07.2024 № 616309 зі скріншотами про учасників торгів; копію протоколу про проведення електронного аукціону (торгів) від 15.07.2024 № 616044 зі скріншотами про учасників торгів; роздруківку з Автоматизованої системи виконавчих проваджень; довідку про наявні основні засоби від 13.05.25 у відповідача 1.
В обґрунтування вказаних клопотань заявниками зазначено наступне.
Відповідачем 2 (його представник) дослівно: “…Ухвалою суду від 14.05.2025 р. вирішено відмовити представнику відповідача-2 у задоволенні клопотання викладеного в прохальній частині відзиву (сформованого в системі “Електронний суд» 14.05.25) на позову заяву та усного клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
До відзиву були долучені наступні докази: звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості із супровідним листом від 12.05.2025 р.
Вважаємо дані докази є важливими з точки зору можливості встановлення всіх обставин справи, що є передумовою для прийняття законного та обґрунтованого рішення за наслідками розгляду даного спору.
Так, як було зазначено у позовній заяві, на думку Позивача як одна із причин необхідності визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2024 року (з підстав саме фраудаторності) є його ціна. Як доказ "заниженої " вартості об'єктів, Позивачем було надано інформацію із відкритого джерела мережі Інтернет (сайту з проведення аукціонів setam.net.ua), де опубліковані оголошення по ніби то схожим об'єктам нерухомого майна із початковою вартістю більшою, ніж зазначені в оспорюваного договорі купівлі-продажу.
У клопотанні від 06.05.2025 р. представником Відповідача-2 було повідомлено, що після відкриття провадження у даній справі, з метою спростування доводів Позивача, Відповідачем-2 11.04.2025 р. було здійснено замовлення на проведення професійної оцінки нерухомого майна сертифікованому суб'єкту оціночної діяльності.
Цей доказ спростує наведені у позовній заяві доводи Позивача з приводу вартості майна, які ґрунтуються лише на ототожненні його із майном на території інших областей України. Та саме на цьому доказі, окрім іншого, будується правова позиція Відповідача-2 щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Відтак, ціна нерухового майна, яке є предметом оспорюваного договору, серед іншого, має бути встановлена під час розгляду даної справи. …
Як було зазначено вище, 11.04.2024 р. Відповідачем-2 було здійснено замовлення на проведення професійної оцінки нерухомого майна сертифікованому суб'єкту оціночної діяльності, який надав відповідний звіт 12.05.2025 р.
Відзив на позовну заяву, до якого було долучено відповідний доказ, було сформовано в системі “Електронний суд» 14.05.2025 р., тобто вже через день після його отримання.
Звідси можна виснувати, що Відповідач-2 не зволікав із подачею доказів до суду, проте у встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк, не міг їх подати через об'єктивну неможливість, оскільки вони ще не існували в об'єктивній дійсності.
Що стосується супровідного листа від 12.05.2025 р., то з нього можна встановити час звернення Відповідача-2 до суб'єкта оціночної діяльності про проведення оцінки та дату надання відповідного висновку. …»
Відповідачем 1 (його представником) дослівно: “…30.05.2025р. представником Відповідача 1 було подано до суду додаткові пояснення у справі, у зв'язку із неприйняттям судом відзиву на позовну через пропущення строку на вчинення процесуальної дії, з метою правильного вирішення спору по справі, адже наведені Відповідачем 1 обставини та пояснення спростовують підстави для задоволення позовних вимог.
Разом з цим оскільки відзив не було прийнято судом до розгляду, то, відповідно, і долучені до нього докази на підтвердження заявлених Відповідачем 1 фактичних обставин також не було долучено судом до матеріалів справи.
Вважаємо, що неприйняття цих документів призведе до неправильного прийняття рішення по справі та суд має надати оцінку наступним доказам:
1) Платіжні інструкції, за якими суд зможе встановити, що отримані кошти від продажу майна було спрямовано на погашення іншої заборгованості, що спростовує помилкове міркування Позивача про те, що оскаржуваний ним продаж мав на меті ухилення від виконання грошового забезпечення.
2) Виписки з ЄДР по юридичним особам, які містять інформацію про те, що окрім Відповідачів за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 3, зареєстровано ще 6 суб'єктів господарювання та таким чином реєстрація Відповідачів за однією адресою жодним чином не може свідчити про їхню пов'язаність.
3) Копії протоколів за результатами проведених електронних торгів / аукціонів та скріншоти щодо учасників, якими підтверджується, що виставленні лоти, на які посилався Позивач, не були реалізовані з точки зору їх завищеної ціни, оскільки вказані об'єкти нерухомості не були продані на відповідних торгах з причини відсутності учасників.
4) Роздруківка з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, яка має пряме відношення до цієї справи, адже за інформацією з системи виконавче провадження є відритим та примусове виконання рішення ще не завершено, що є доказом передчасного звернення Позивача до суду.
5) Довідка про наявні основні засоби від 13.05.2025 р., за змістом якої у Відповідача 1 наявне інше нерухоме майно, яке може бути звернуто стягнення у рамках виконавчого провадження. …»
В заяві на клопотання представників відповідачів 1 та 2 про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку) у справі № 908/611/25, представник позивача заперечила проти їх задоволення.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/611/25 відмовлено керівнику відповідача 2 (його представнику) у задоволенні клопотання (сформованого в системі “Електронний суд» 29.05.2025) про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку).
Відмовлено представнику відповідача 1 у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку).
Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.
Відмова у задоволенні клопотань про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та його поновлення мотивована відсутністю об'єктивних підстав для поновлення відповідного строку.
Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції з наступних мотивів.
12.03.2025 Запорізька міська рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Капітал-Буд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фем-Запоріжжя» (далі - Відповідач-2) про визнання недійсним договору купівлі- продажу нерухомого майна №5117 від 20.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2025 відкрито провадження по справі №908/611/2; розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.30 годину 15.04.2025.
Як вбачається з програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвала суду від 17.03.2025 надійшла до електронних кабінетів сторін 18.03.2025 о 16:58 годині, а відтак, строк на подання сторонами процесуальних документів по справі, розпочався з 19.03.2025 та мав закінчитися 03.04.2025.
Частиною 4 ст.80 ГПК України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Враховуючи зазначене, відповідачі-1,2 в разі неможливості подати певні докази в строк, зазначений в ухвалі від 17.03.2025 про відкриття провадження у справі №908/611/25, зобов'язані були в строк до 03.04.2025 включно звернутись до Господарського суду Запорізької області з клопотанням про продовження такого строку. Доказів звернення з відповідним клопотанням матеріали справи не містять.
14.04.2025 представником відповідача-1 - адвокатом Вишняковою І.О., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 14.04.2025 серії АР №1234059, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.09.2015 серії ЗП №001095 подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи. Причиною відкладення є участь адвоката в іншій справі.
Будь-якого клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов, встановленого ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2025 адвокатом подано не було. Також не було заявлено клопотання про продовження строку на подання письмових доказів по справі.
Згідно долученої до клопотання сканкопії Ордеру, Договір про надання правничої допомоги між адвокатом Вишняковою І.О. та ТОВ «ТВП Капітал-Буд» було укладено ще 21.03.2025, а відтак адвокат мала достатньо часу до 03.04.2025 задля того, щоб подати до суду відзив на позовну заяву.
14.04.2025 представником відповідача-2 - адвокатом Бурцевою І.Ю., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 14.04.2025 серії АР №1216499, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2018 серії ЗП №001630 подано клопотання про вступ у справу в якості представника та надання доступу до електронної справи. Клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов, встановленого ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2025 адвокатом подано не було. Також не заявлено клопотання про продовження строку на подання письмових доказів по справі.
Поміж інншим клопотання не містить посилання на те, що відповідач-2 звернувся до суб'єкта оціночної діяльності з метою встановлення ринкової ціни об'єкту нерухомості, придбаного за спірним договором купівлі- продажу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 16.06.2025 включно; відкладено підготовче засідання у справі №908/611/25 на 11.00 годину 06 травня 2025 року.
05.05.2025 представником відповідача-2 - адвокатом Бурцевою І.Ю. подано клопотання про продовження строку надання відзиву на позовну заяву, яке обґрунтовано тим, що існує необхідність у наданні додаткових доказів, а саме: надання до матеріалів справи звіту про проведену оцінку ринкової вартості майна, проведену суб'єктом оціночної діяльності. Відповідач-2 уклав договір на проведення оцінки із суб'єктом оціночної діяльності, але станом на дату подання вказаного клопотання, звіт про оцінку не було сформовано у письмовому вигляді.
Доказів на обґрунтування вищевказаного клопотання суду не надано.
06.05.2025 представником відповідача-1 - адвокатом Вишняковою І.О. подано клопотання про відкладення розгляду справи, з причин неможливості прибути в судове засідання, оскільки перебуває за межами Запорізької області.
06.05.2025 ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі до 10.30 години 14.05.2025.
13.05.2025 представником відповідача-1 - адвокатом Вишняковою І.О. подано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача-1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
Також, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.2025 відмовлено представнику відповідача-2 в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
Крім того, 14.05.2025 ухвалою відмовлено представнику відповідача-2 у задоволенні клопотання (сформованого в системі «Електронний суд» 05.05.2025) про продовження строку надання відзиву на позовну заяву.
14.05.2025 представником відповідача-2 - адвокатом Бурцевою І.Ю. подано додаткові пояснення по справі та відзив на позовну заяву.
29.05.2025 представником відповідача-2 - директором ТОВ «Фем-Запоріжжя Лазько Р.С. та представником відповідача-1 - адвокатом Вишняковою І.О. подані клопотання про долучення доказів, в яких останні просили визнати поважними причинами пропуску строку для подачі доказів та поновити його; долучити до матеріалів справи: звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості з супровідним листом від 12.05.2025.
30.05.2025 представником відповідача-1 - адвокатом Вишняковою І.О. подано додаткові пояснення по справі.
09.06.2025 представником відповідача-2 директором ТОВ «Фем-Запоріжжя» - Лазько Р.С. подано заяву з процесуальних питань.
10.06.2025 ухвалою Господарського суду Запорізької області відмовлено керівнику відповідача-2 (його представнику) у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку). Відмовлено представнику Відповідача-1 у задоволенні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі доказів та поновлення його (строку).
Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст.43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2).
Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ч.ч. 1,3,4,8 та 10 ст.80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно- комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 та 4 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Так, судом при розгляді поданих сторонами процесуальних документів враховано, що відповідно до вимог ч.8 ст.165 ГПК України, відзив подається у строк встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
За приписами ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так, Господарським судом в ухвалі від 17.03.2025 про відкриття провадження у справі №908/611/25, відповідачам (кожному окремо) було визначено строк для подання «... відзиву на позов ... протягом 15 днів від дня вручення вказаної ухвали; ... заперечень на відповідь на відзив із документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (листом з описом вкладення). Роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем (чами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами».
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, які перебувають в матеріалах справи, ухвала про відкриття провадження у справі №908/611/25 від 17.03.2025 була надіслана судом відповідачам-1,2 в електронному вигляді та отримана останніми 18.03.2025 о 16:58 годині.
Згідно із п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відлік процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву Відповідачів-1,2, встановлений ухвалою про відкриття провадження розпочався з 19.03.2025.
З огляду на зазначене вище, суд вірно прийшов до висновку, що строк для подання відзиву відповідачами-1,2 сплинув 03.04.2025 після 23:59 години.
Відповідно до ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1).
За змістом ст.119 ГПК України, пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько- процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (постанова Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Як вбачається з матеріалів справи, ціна майна, яке є предметом договору купівлі-продажу №5117 від 20.09.2024, укладеного між відповідачами є однією з підстав, за якою позивач просить визнати вказаний Договір фраудаторним, відповідачу-2 було відомо ще при поданні до суду заперечень на заяву про забезпечення позову (13.03.2025), а так само з моменту отримання копії позову з додатками в електронному кабінеті (12.03.2025). Тому, відповідач-2 жодним чином не був позбавлений можливості саме у вказаний період звернутись до суб'єкта оціночної діяльності з відповідним запитом про проведення оцінки вартості спірного майна.
З огляду на вказане, відповідач-2 не був позбавлений можливості надати вказаний висновок у строк, визначений ухвалою суду, оскільки був обізнаним про наявність зазначеної справи та про хід її розгляду.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із заявою чи клопотанням, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Положення ГПК України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №873/56/22).
Представником відповідача-2 до клопотання не було надано доказів того: чи дійсно відповідач-2 звернувся до суб'єкта оціночної діяльності з відповідним питанням; коли відбулося вказане звернення; орієнтовні строки виготовлення такого звіту, тощо.
Відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку, необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 585/2494/18).
Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19).
Отримавши 18.03.2025 ухвалу суду про відкриття провадження у справі, відповідач-2 мав достатньо часу подати відзив на позов до спливу строку на його подання, встановленого ухвалою суду.
При цьому, в поданих до суду відповідачем-2 документах, а саме: запереченнях на заяву про забезпечення позову, клопотання про вступ у справі в якості представника відповідача-2, не вказувалося, що готується відзив на позов, не просилося суд встановити чи продовжити йому строк на звернення із відзивом на позов, не повідомлялося про обставини, які заважають звернутися із відзивом в межах строків, встановлених процесуальним законом та ухвалою суду.
Посилання представника відповідача-2 на надання часу для отримання в паперовому вигляді оцінки спірного майна, як на підставу для продовження строку на подання відзиву є необґрунтованим, оскільки не може бути поважною причиною пропуску строку в розумінні ст.119 ГПК України.
Вказані відповідачем-2 доводи в обґрунтування поважності пропуску строку подання письмових доказів, які наводяться адвокатом у клопотанні могли бути зазначені у відповідній заяві про продовження строку визначеного судом для таких доказів, поданому виключно в період дії, встановленого ухвалою господарського суду строку (з 18.03.2025 по 03.04.2025).
Втім, така заява/клопотання не було подане відповідачем-2.
Відповідач-2 не вказував про інші обставини, які перешкоджали б йому подати вказані документи в межах процесуальних строків.
Крім того, господарський суд при постановленні ухвали від 17.03.2025 про відкриття провадження по справі №908/611/25 повністю роз'яснив учасникам справи їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, хоча процесуальний закон не зобов'язує суд при постановленні ухвали про відкриття провадження у справі зазначати усі процесуальні права, які належать учаснику справи та роз'яснювати доцільність вчинення певних процесуальних дій учасникам (заявлення певних клопотань, заяв, тощо).
Згідно правових висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 10.09.2024 у справі №909/916/23 від 12.12.2024 у справі №907/439/22) у тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності
Право суду на продовження встановленого ним строку не є абсолютним та реалізується в порядку забезпечення завдань судочинства, адже, як зазначалось вище, Відповідач-2 пропустив строк, встановлений законом, який підлягає продовженню лише на підставі поданої ним заяви/клопотання про продовження такого строку.
Однак, відповідач-2 не звертався до суду з клопотанням про продовження пропущеного строку на подання письмових доказів, у зв'язку з чим суд не повинен був поновлювати такий строк самостійно.
Пунктом 34 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 по справі №910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61- 11706св21), відповідно до якої Верховний Суд виходив із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд - є правом, його реалізація покладає на учасників справи і певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вказане, сторони у справі, а також їх представники зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фем-Запоріжжя» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/611/25- залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/611/25- залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю “Фем-Запоріжжя» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до положень п.2 ч.1 ст.287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 12.08.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков