вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"05" серпня 2025 р. Справа № 910/3222/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - Сібілєв М.А.;
відповідача - Підлипенський Д.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп'про ухвалення додаткового рішення,
подану за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025
у справі №910/3222/25 (суддя - Привалов А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про стягнення грошових коштів.
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення грошових коштів у сумі 684000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №910/3222/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 апеляційну скаргу у справі №910/3222/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3222/25, призначено її до розгляду на 08.07.2025, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву.
До суду 17.06.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» просило залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
У відзиві позивач також навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат і детальний опис робіт та вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 43100,00 грн. На підтвердження судових витрат надано копії договору про надання правової допомоги №17.10-1 від 17.10.2023 та додаткової угоди №04/02-2 від 04.02.2025. Інші докази, зокрема акт приймання-передачі, позивач мав намір подати до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення відповідно до ст. 129 ГПК України.
За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №910/3222/25 залишено без змін.
11.07.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 43100,00 грн. До заяви додано копію акта приймання-передачі №08/07 від 08.07.2025 на вказану суму.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.07.2025 та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» строк на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
До суду 21.07.2025 від представника відповідача надійшла заява із запереченнями щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» просить залишити її без задоволення, а в разі ухвалення додаткового рішення - зменшити розмір витрат позивача на 99% у зв'язку з їх неспівмірністю.
Аргументи відповідача зводяться до наступного:
- сторона позивача до закінчення судових дебатів на стадії апеляційного провадження не заявляла про намір подання доказів понесення судових витрат після проголошення апеляційним судом постанови у зв'язку із наявністю поважних причин, які перешкоджають подачі доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомоги до закінчення судових дебатів, а тому відсутні передбачені ст. ст. 129 та 221 ГПК України підстави для ухвалення додаткового рішення;
- серед наданих позивачем доказів надано копії договору №17.10-1 від 17.10.2023 і додаткової угоди №04/02-2 від 04.02.2025, з яких не вбачається виникнення у позивача обов'язку з оплати будь яких коштів на користь адвокатського об'єднання, а також копію акту приймання передачі №08/07 від 08.07.2025, який має бути залишений без розгляду у зв'язку із порушенням визначеного процесуальним законом порядку подання і який також не зумовлює виникнення у позивача обов'язку оплати вартості отриманих послуг. Будь які інші докази понесення чи виникнення у позивача обов'язку з понесення у майбутньому судових витрат не надавались до суду;
- Адвокатським об'єднанням «Синегор» надавалась професійна правнича допомога позивачу в аналогічних чи подібних справах, зокрема у справах №№910/2929/25, 910/18350/23, 910/18620/23, 910/11352/24 та інших з приводу виконання банківських гарантій та/або стягнення коштів, отриманих бенефіціарами в результаті виконання гарантами таких банківських гарантій. Обізнаність із обставинами справи адвокатів та наявність вже готових текстових документів та узгоджених із клієнтом правових позицій по суті правовідносин, а також відносно стала судова практика в подібних правовідносинах безпосередньо свідчать про відсутність необхідності значних часових витрат представника(-ів) позивача на супровід цієї справи в цілому;
- за результатами аналізу судових рішень господарських судів за ключовою фразою «за одну годину роботи адвоката» (37 судових рішень за період з 01.01.2025 по 16.07.2025) середньозважена ставка гонорару адвоката в м. Києві складає 1500 грн за годину (здебільшого від 1000 до 3000 грн);
- акт приймання передачі наданих послуг містить інформацію про подвійне надання одних і тих же послуг. Так, формування правової позиції, її погодження з клієнтом та направлення документів по суті спору не може розглядатись як окремі послуги, оскільки такі дії є складовою процесу подачі відзиву на апеляційну скаргу, тим більше з урахуванням наявності попередніх та паралельних судових процесів по дослідженому судом у цій справі договору №4600006339 від 08.07.2022 і аналогічних;
- як наслідок, відповідач наполягає на неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката до складності справи та виконаних адвокатом робіт, у зв'язку з чим, у разі відхилення аргументів про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
22.07.2025 розгляд справи №910/3222/25 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці.
Після усунення вказаної обставини ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 справу призначено до розгляду на 05.08.2025.
У призначене засідання суду 05.08.2025 з'явилися представники сторін та надали пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43100,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
У своїй заяві з запереченнями щодо ухвалення додаткового рішення відповідач зазначає, що позивач до закінчення судових дебатів на стадії апеляційного провадження не заявляв про намір подання доказів понесення судових витрат після проголошення апеляційним судом постанови у зв'язку із наявністю поважних причин, які перешкоджають подачі доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомоги до закінчення судових дебатів, а тому відсутні передбачені ст. ст. 129 та 221 ГПК України підстави для ухвалення додаткового рішення.
Проте, апеляційний суд відхиляє вказані аргументи з огляду на наступне.
Апеляційним судом встановлено, що на виконання вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України позивач у відзиві на апеляційну скаргу надав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат і детальний опис робіт та вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 43100,00 грн. На підтвердження судових витрат надано копії наявних у позивача на той момент доказів, а саме договору про надання правової допомоги №17.10-1 від 17.10.2023 та додаткової угоди №04/02-2 від 04.02.2025. Інші докази, зокрема акт приймання-передачі, позивач мав намір подати до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення відповідно до ст. 129 ГПК України.
Як визначено в ч. 8 ст. 129 ГПК України, докази на підтвердження понесення судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Надалі, позивач в порядку, визначеному процесуальним законом, звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої надав єдиний доказ, що був відсутній станом на час ухвалення постанови - копію акту приймання-передачі №08/07 від 08.07.2025. При цьому, позивач у заяві вказав, що він не мав змоги подати повний комплект документів на підтвердження суми судових витрат, у тому числі акт приймання-передачі №08/07 від 08.07.2025, у зв'язку з тим, що вказаний акт було підписано між сторонами після ухвалення судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів вказує на те, що відповідач виконав вимоги процесуального закону, а саме навів попередній розрахунок судових витрат і зробив відповідну заяву про подання доказів у порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України, у відзиві на апеляційну скаргу, а також обґрунтував поважність причин неподання акту приймання-передачі №08/07 від 08.07.2025 до закінчення судових дебатів.
Як наслідок, аргументи відповідача в цій частині щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення колегією суддів відхиляються.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення процесуального закону, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та 12.01.2023 у справі №910/8342/21.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Цей закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги №17.10-1 від 17.10.2023, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Синегор» та позивачем, об'єднання зобов'язується надати клієнту правову (професійну правничу) допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти надану правову допомогу і оплатити її на погоджених сторонами умовах.
Згідно з п. 1.2 договору обсяг і вид правової допомоги за цим договором складає представництво клієнта у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справах за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення грошових коштів внаслідок неправомірного стягнення суми банківських гарантій. Конкретні спори, в рамках яких клієнту надається правова допомога, визначаються у додатках (додаткових угодах) до цього договору.
Додатковою угодою №04/02-2 від 04.02.2025 сторонами узгоджено, що адвокатське об'єднання надає клієнту правову допомогу за підготовку, подачу процесуальних документів, підбір судової практики та участь у судових засіданнях у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення грошових коштів у сумі 684000,00 грн, що були отримані в якості забезпечення виконання договору за договором №4600006339 від 08.07.2022.
Вартість правової допомоги та її розрахунок в суді апеляційної інстанції є наступним:
- подача апеляційної скарги (у разі ухвалення рішення, яке може спричинити негативні наслідки для клієнта), подача відзиву на апеляційну скаргу (у разі подання апеляційної скарги з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»), вироблення правової позиції та погодження її з клієнтом - 22800,00 грн;
- формування та направлення документів по суті спору, представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді - 20300,00 грн.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, відсутність рахунків та доказів оплати позивачем наданих послуг не свідчить про те, що такі послуги не надавалися, та те, що витрати позивача не підлягають розподілу між сторонами.
Актом приймання-передачі №08/07 від 08.07.2025 підтверджується надання позивачу правової допомоги відповідно до умов додаткової угоди №04/02-2 від 04.02.2025 на суму 43100,00 грн. Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений відповідними печатками.
Позивач у запереченнях на заяву відповідача посилається, зокрема на те, що Адвокатським об'єднанням «Синегор» надавалась професійна правнича допомога позивачу в аналогічних чи подібних справах, зокрема у справах №№910/2929/25, 910/18350/23, 910/18620/23, 910/11352/24 та інших з приводу виконання банківських гарантій та/або стягнення коштів, отриманих бенефіціарами в результаті виконання гарантами таких банківських гарантій. Обізнаність із обставинами справи адвокатів та наявність вже готових текстових документів та узгоджених із клієнтом правових позицій по суті правовідносин, а також відносно стала судова практика в подібних правовідносинах безпосередньо свідчать про відсутність необхідності значних часових витрат представника(-ів) позивача на супровід цієї справи в цілому. Така обставина додатково вказує на відсутність потреби у значних часових витратах на надання професійної правничої допомоги у цій справі та неспівмірність заявленого до розподілу розміру гонорару. Як наслідок, відповідач наполягає на неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката до складності справи та виконаних адвокатом робіт, у зв'язку з чим просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Апеляційний суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат з огляду на наступне.
На переконання колегії суддів, вартість послуг з подачі відзиву на апеляційну скаргу, вироблення правової позиції та погодження її з клієнтом, формування та направлення документів по суті спору, представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді є дійсно завищеною, з огляду на наявність значної кількості аналогічних чи подібних справах, про які зазначав відповідач, де представництво інтересів позивача здійснювалося це ж саме адвокатське об'єднання.
Відзив позивача на апеляційну скаргу є незначним за своїм обсягом та базується на наявній судовій практиці, яка детально описана у постанові Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025. Отже, дана справа не є унікальною з огляду на наявність значної кількості аналогічних справ, що перебувають та перебували на розгляді у судах всіх інстанцій, а правова позиція позивача не змінилася. Як наслідок, наявні в матеріалах справи докази також є типовими для такої категорії справ, а заяви позивача по суті спору кардинально не відрізняються від заяв, поданих під час розгляду інших подібних спорів.
Окрім цього, суд вважає завищеним розмір витрат позивача на участь у судовому розгляді даної справи, оскільки в апеляційному суді відбулося лише одне судове засідання, яке фактично тривало 10 хвилин та розпочалося в призначений час без запізнень.
Насамкінець, апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що предметом спору є стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 684000,00 грн, а тому стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 43100,00 грн не є співмірним з предметом спору та складністю справи.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та складності справи, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, наявності відповідних заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності, суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму витрат за надану позивачу в суді апеляційної інстанції правничу допомогу у справі №910/3222/25 до 20000,00 грн.
Оскільки судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 20000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3222/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (03150, місто Київ, вул. Тютюнника Василя, будинок 53, офіс 1133, ідентифікаційний код 40228402) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 20000 (двадцять тисяч),00 грн.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 13.08.2025.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов