Справа № 761/31315/25
Провадження № 3/761/6356/2025
05 серпня 2025 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Міхєєва І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної Податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Шаболтасівка Сосницького району Чернігівської області, громадянку України, фахівця по роботі з клієнтами ПрАТ «Мультіплекс-Холдінг», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ),
за ч. 1 ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.07.2025 № 403/31-00-07-03-03-27, при проведенні фактичної перевірки закладу ресторанного господарства-бара кінотеатру «Мультиплекс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 38/вул. Богдана Хмельницького, 2, ОСОБА_1 , порушила встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме в ході перевірки 10.07.2025 під час перерахунку готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено, що у скринці реєстратора розрахункових операцій касовому з фіскальним номером 3000515483 (заводський MZ80042387) знаходилось 3836,00 грн. При цьому, відповідно до даних денного звіту PPO (х-звіту) сума проведених розрахунків готівкою складає 3120 грн. 00 коп., та повинно знаходиться у скринці 3620 грн. 00 коп. Таким чином, встановлено непроведення через реєстратор розрахункових операцій касовому з фіскальним номером 3000515483 (заводський MZ80042387) готівкових розрахунків та невидачу розрахункових операцій на суму 216 грн. 00 коп., чим порушено п. п. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнала, зазначила, що надлишок готівкових коштів в касі спричинений залишеними гостями чайовими, які не були вилучені з каси через відсутність розмінної монети, відтак просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу інкримінованого правопорушення.
Суд, заслухавши доводи ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 403/31-00-07-03-03-27 від 17.07.2025, копію Акту фактичної перевірки від 17.07.2025 № 1667/ж5/31-00-07-03-03-19/32850366, письмові пояснення ОСОБА_1 , приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Так, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, утворює склад адміністративного правопорушень, передбаченого за ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
Разом з тим, згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
В той же час особою яка складала протокол про адміністративне правопорушення не долучено до матеріалів справи жодний документів на підтвердження факту вчиненого інкримінованого ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, що саме внаслідок не проведення через реєстратор розрахункових операцій утворився вказаний надлишок грошових коштів.
Крім того, до матеріалів справи також не долучено будь яких доказів що саме ОСОБА_1 є посадовою особою відповідальною за дотримання порядку проведення розрахункових операцій.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1551, 247, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя І.М. Міхєєва