СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4857/25
ун. № 759/17421/25
08 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року за № 12025100080002534, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який здобув загальну середню освіту, студент 2 курсу КПІ (денна форма навчання), не працює, не одружений, пільг та утриманців не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року за № 12025100080002534, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 не маючи постійного джерела доходів, ніде не працюючи, з метою покращення свого матеріального становища, вирішив здійснювати збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконний збут психотропної речовини, діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.08.2025, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку в подальшому розпочав незаконно зберігати з метою подальшого збуту.
Так, 06.08.2025, 17 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, вул. Петра Дорошенка, поблизу буд. 22, працівниками поліції був виявлений ОСОБА_4 , який зберігав при собі особливо небезпечною психотропною речовиною, з метою подальшого її збуту.
В подальшому, 06.08.2025, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, в ході чого, під час проведення особистого обшуку у останнього було виявлено та вилучено, зокрема: 2 згортки з поліетиленовим пакетом з кристалоподібною речовиною.
Відповідно до висновку експерта від 07.08.2025 №СЕ-19/111-25/48618-НЗПРАП: надані на дослідження кристалоподібні речовини світло-бежевого та світло-фіолетового кольорів містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині світло-бежевого кольору становить 0,457 г. Маса PVP в речовині світло-фіолетового кольору становить 0,486 г.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою подальшого її збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
06.08.2025, о 17:00, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 07.08.2025, повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке останньому повідомлено в порядку діючого КПК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції від 06.08.2025 року; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК від 06.08.2025; протоколом обшуку від 06.08.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , під час проведення якого було виявлено та вилучено: 95 згортків з пазовими поліетиленовими пакетами, які було поміщено до спец. пакету NPU 1517856 та пластикове відро темного кольору з залишками гіпсу, поміщено до спец. пакету NPU 5671293; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; висновками експертизи матеріалів, речовин та виробів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені та не обґрунтовані, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язви, харектеризується виключно позитивно, навчається на другому курсі КПІ (денна форма навчання). Крім того, ОСОБА_4 співпрацює зі слідством, бажає давати покази. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою а саме у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють. При цьому, до наданих доказів обґрунтованості підозри не висувається таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
В ході судового розгляду встановлено, що Святошинського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року за № 12025100080002534 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.08.2025, о 17:00, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 07.08.2025, повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке останньому повідомлено в порядку діючого КПК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції від 06.08.2025 року; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК від 06.08.2025; протоколом обшуку від 06.08.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , під час проведення якого було виявлено та вилучено: 95 згортків з пазовими поліетиленовими пакетами, які було поміщено до спец. пакету NPU 1517856 та пластикове відро темного кольору з залишками гіпсу, поміщено до спец. пакету NPU 5671293; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; висновками експертизи матеріалів, речовин та виробів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність підозрюваної до вчинення злочину, підозра у якій йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , а також обставини, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, який раніше не судимий, має місце реєстрації та постійне місце проживання, навчається на другому курсі КПІ (денна форма навчання), є особою юного віку, має міцні соціальні зв'язки, характеризується позититвно.
За встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від органів досудового розслідування.
Щодо існування інших, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, та є припущенням з боку органу досудового розслідування, що не доведено і прокурором в судовому засіданні.
При цьому, слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом з тим, прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_4 , не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, з огляду на встановлені обставини та особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до стійкого переконання про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арештуз носінням електронного засобу контролю в межах строку досудового розслідування, що на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Також, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 206, 208, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого відмовити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України запобіжний захід у цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 в межах строків досудового розслідування, тобто до 07 жовтня 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 07 жовтня 2025 року, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити о 17 год. 30 хв. 11 серпня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1