печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36935/25-к
пр. 1-кс-31563/25
12 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, -
06 серпня 2025 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушення у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон «Redmi»; мобільний телефон «Redmi», (на момент виявлення мобільних телефонів, вони знаходяться в вимкненому стані); мобільний телефон iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 255000 грн.; грошові кошти у сумі 1700 доларів США; ноутбук iPad модель A2681; ноутбук «Lenovo» з зарядним пристроєм; зошит з чорновими записами; зошити чорного кольору з чорновими записами; мобільний телефон iPhone 16 PRO MAX; ключі від автомобіля «БМВ»; закордонний паспорт НОМЕР_2 виданого ОСОБА_6 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 15 PRO MAX IMEI: НОМЕР_3 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 14 PRO MAX IMEI: НОМЕР_4 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 14 PRO MAX IMEI: НОМЕР_5 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_6 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_1 , із забороною користування та розпорядження, з метою збереження речових доказів.
12 серпня 2025 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання за його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041710001444 від 25.12.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
В указаному кримінальному провадженні створено спільну міжнародну слідчу групу, зі складом компетентних органів Литовської Республіки, Литви та України.
Під час досудового розслідування встановлено групу осіб, які у складі злочинної організації на території м. Кам?янського Дніпропетровської області здійснюють заволодіння грошовими коштами громадян держав Європейського Союзу, або таких які там тимчасово проживають, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки через мережу Інтернет, в особливо великих розмірах, організувавши так званий «Call - центр», діяльність якого направлена на вчинення шахрайських дій відносно потерпілих.
Так, відповідно до розробленого злочинного плану, одні із учасників злочинної групи - працівники шахрайського «Call - центру» за допомогою електронно-обчислювальної техніки, мережевого обладнання, ІР-телефонії та програмного забезпечення, що забезпечує підміну номерів телефонів, здійснювли дзвінки громадянам, представляючись працівниками правоохоронних органів або банківських установ, та в ході розмови шляхом обману або зловживання довірою дізнавалися в осіб ідентифікаційні дані банківських рахунків, а також ключі доступу до особистих кабінетів «Інтернет - банкінгу».
Вчиняючи кримінальні правопорушення, у розмовах з потерпілими злочинці представляючись працівниками банківських установ або представниками правоохоронних органів тієї чи іншої іноземної держави, в подальшому під час бесіди з потенційними потерпілими попереджаючи про можливі шахрайські дії інших осіб та маючи певний перелік анкетних даних потерпілих, у тому числі дату народження, найменування банківської установи у якій ті є клієнтами, адресу проживання тощо, використовували такі дані у спілкуванні, переконуючи, що таку інформацію могли отримати тільки реально обізнані працівники банку або працівники правоохоронних органів, тим самим входячи у довіру осіб, які не підозрювали про злочинні наміри відносно них, та під різними приводами виманювали повні персональні відомості потерпілих, такі як: номери банківських карток, ключі та паролі доступу до Інтернет-банкінгу тощо.
Після отримання зазначеної інформації, відповідно до злочинної схеми вчинюваного кримінального правопорушення, вже інша особа - працівник цього ж «Call - центру», вже з потенційним потерпілим продовжує розмову, в ході якої з використанням електронно-обчислювальної техніки через мережу Інтернет здійснює виведення всіх грошових коштів потерпілого на інші підконтрольні учасникам групи банківські рахунки, відкриті в конкретній банківській установі тієї чи іншої країни Європейського Союзу.
Встановлено, що учасники злочинної організації шляхом обману та зловживання довірою здійснили незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки та заволоділи грошовими коштами 6 осіб, зокрема громадян Литовської Республіки, а також осіб які мають дозвіл на постійне проживання в Литовській республіці на загальну суму 292 500,40 євро, що відповідно до курсу Національного Банку України на момент вчинення злочину складало 11 436 765,60 грн., що в 8 522 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
06.03.2025 за вказаними фактами повідомлено про підозру ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
1. Проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями відносно всіх учасників злочинної організації, серед яких:
обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, з використанням технічних засобів аудіо -, відеоконтролю, проведеного в приміщенні шахрайського «Call -центру», а саме у приміщенні АДРЕСА_1 ;
аудіо-, відеоконтроль місця, а саме приміщення, де розміщується шахрайський «Call -центр»;
зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно комп'ютерів, за допомогою яких здійснюється злочинна діяльність співробітниками шахрайського Call -центру;
зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно учасників злочинної організації;
візуального спостереження за особою відносно всіх учасників злочинної організації;
візуального спостереження за місцем, річчю (автомобілями фігурантів);
аудіо-, відеоконтроль особи.
Разом з цим, в ході проведення зняття інформації з інформаційних систем, а саме персональних комп'ютерів, яким користуються у своїй злочинній діяльності ОСОБА_10 , ОСОБА_18 та інші на теперішній час невстановлені особи, встановлено механізм вчинення злочину, способи отримання грошових коштів потерпілих злочинним шляхом, а також підтверджено ролі учасників ОСОБА_9 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , у злочинній організації.
У той же час, проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_26 , ОСОБА_8 встановлено та підтверджено стійкий зв'язок учасників злочинної організації, її ієрархію, підпорядкування між членами організації, надання організаторами чітких вказівок щодо шляхів виведення грошових коштів потерпілих, контроль організатора за діями підлеглих виконавців, звітування підлеглих за виконану злочинну роботу, пов'язану із шахрайським заволодінням грошових коштів потерпілих.
Крім того, аудіо - та відеоконтроль осіб зафіксував дії учасників злочинної організації безпосередньо в місці вчинення кримінального правопорушення, а саме в приміщенні (офіс) № 202 шахрайського «Call - центру», розташованого у м. Кам'янське по пр. Свободи, 2а.
2. Матеріалами, отриманими від компетентних органів Литовської республіки в порядку міжнародно-правової допомоги.
3. Іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином підозра, оголошена ОСОБА_11 щодо вчинення вказаних кримінальних правопорушень є обґрунтованою.
06.03.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Redmi»; мобільний телефон «Redmi» на момент виявлення мобільних телефонів, вони знаходяться в вимкненому стані; мобільний телефон iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 255000 грн.; грошові кошти у сумі 1700 доларів США; ноутбук iPad модель A2681; ноутбук «Lenovo» з зарядним пристроєм; зошит з чорновими записами; зошити чорного кольору з чорновими записами; мобільний телефон iPhone 16 PRO MAX; ключі від автомобіля «БМВ»; закордонний паспорт НОМЕР_2 виданого ОСОБА_6 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 15 PRO MAX IMEI: НОМЕР_3 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 14 PRO MAX IMEI: НОМЕР_4 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 14 PRO MAX IMEI: НОМЕР_5 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_6 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_1 .
Так, слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України, винесено постанову про визнання речовими доказами вилучене майно в ході вищевказаного обшуку.
В ході обшуку встановлено, що вилучені речі містять на собі сліди вчиненого злочину.
Слідчий вказує, з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України, винесено постанову про визнання речовими доказами вилучене майно в ході вищевказаного обшуку.
Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон «Redmi»; мобільний телефон «Redmi», (на момент виявлення мобільних телефонів, вони знаходяться в вимкненому стані); мобільний телефон iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 255000 грн.; грошові кошти у сумі 1700 доларів США; ноутбук iPad модель A2681; ноутбук «Lenovo» з зарядним пристроєм; зошит з чорновими записами; зошити чорного кольору з чорновими записами; мобільний телефон iPhone 16 PRO MAX; ключі від автомобіля «БМВ»; закордонний паспорт НОМЕР_2 виданого ОСОБА_6 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 15 PRO MAX IMEI: НОМЕР_3 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 14 PRO MAX IMEI: НОМЕР_4 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 14 PRO MAX IMEI: НОМЕР_5 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_6 ; коробка з під мобільного телефону iPhone 16 PRO MAX IMEI: НОМЕР_1 , із забороною користування та розпорядження, з метою збереження речових доказів.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1