Справа №:755/1185/25
Провадження №: 2/755/2674/25
"12" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі головуючого судді Яровенко Н.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шинкаренко Сергій Олександрович про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк», від імені і в інтересах якого діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк», від імені і в інтересах якого діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної внаслідок кримінального правопорушення.
До суду через підсистему «Електронний суд» 10.07.2025 року надійшла заява про відвід судді Яровенко Н.О., яка передана судді лише 12.08.2025 року. Заява обґрунтована наступним. Додаткова обставина, що викликає сумнів (обґрунтовану підозру) в упередженості судді Яровенко Н.О., з'явилась лише після 08.07.2025р. (Лише 08.07.2025р. до системи Електронного суду було надіслано «Журнал судового засідання від 02.07.2025р.», - в якому зафіксовано процесуальне рішення судді Яровенко Н.О., яке додатково підтвердило її упередженість проти відповідача ОСОБА_1 ). По-перше, підставою для позову заявлено таке: «позивачем було пред'явлено позов у цій справі до ОСОБА_1 , як особи винної у заподіянні ПАТ «Інтеграл банк» шкоди (збитків), внаслідок вчиненого нею кримінального правопорушення.» Заявивши таку підставу, Позивач не сплатив судовий збір (відповідно, і не надав доказів сплати), пославшись на те, що з таких підстав позивач звільняється від сплати судового збору. Хоча доказів звільнення від сплати судового збору Позивач не надав. (Згідно ст.62 Конституції України єдино можливим доказом, який би підтверджував вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, є лише «обвинувальний вирок суду».) Тобто, Позивач не надав Суду жодних обвинувальних вироків, якими б встановлювалась вина ОСОБА_1 у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень. Тобто, суддя Яровенко Н.О. достовірно знаючи, що Позивач не надав доказів винуватості ОСОБА_1 - і тим самим не є таким, що має право на звільнення від сплати судового збору в силу п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (і, відповідно, Позов не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України) - все одно прийняла процесуальне рішення так, нібито вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджена належним чином. Отже, суддя Яровенко Н.О. прийняла офіційний судовий акт - процесуальне рішення у формі Ухвали про відкриття провадження від 03.02.2025р. - де зафіксувала свою позицію про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто, застосувала наслідки винуватості до особи, яка вважається невинуватою - тим самим порушивши і ст.62 Конституції України, і ст.6 Конвенції з прав людини. 02.07.2025р. суддя Яровенко Н.О. розглянула «Клопотання ОСОБА_1 про витребування у Позивача доказів сплати судового збору». ( ОСОБА_1 заявляв, що порушення вимог законодавства в питанні справляння судового збору, автоматично порушить засади законності (верховенства права) при розгляді Позовної заяви по суті. І що цей недолік необхідно усунути до призначення судового розгляду по суті.). Позивач заперечував, наполягаючи що не сплачував судовий збір - так як має право на звільнення від сплати судового збору. Ухвалою від 02.07.2025р. - без виходу в нарадчу кімнату, зафіксованою в Журналі судового засідання - суддя ОСОБА_2 відмовила в задоволенні «Клопотання ОСОБА_1 про витребування у Позивача доказів сплати судового збору». Тобто, суддя Яровенко Н.О. погодилась з тим, що Позивач все ще має підстави для звільнення від сплати судового збору в силу п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Тобто, суддя Яровенко Н.О. достовірно знаючи, що Позивач не надав доказів винуватості ОСОБА_1 - і тим самим не є таким, що має право на звільнення від сплати судового збору в силу п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» - все одно прийняла процесуальне рішення так, нібито вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджена належним чином. По-третє, Періодично проявляються й інші, дрібніші, ознаки порушення суддею ЯровенкоН.О. презумпції невинуватості по відношенню до ОСОБА_1 : - суддя Яровенко Н.О. не присікає образи ОСОБА_1 з боку представників Позивача. Які періодично називають Лазанчука В.А. особою, яка вчинила злочин; - суддя Яровенко Н.О. відмовила в задоволенні Клопотання про забезпечення суд.витрат Відповідача. (Вказавши мотивом відмови, що не доведено неплатежездатність Позивача. Цей мотив виглядає абсурдно, так як Позивач сам не заперечує, що перебуває в стані ліквідації в зв'язку з неплатежездатністю). Скоріше всього, суддя Яровенко Н.О. вже наперед сформувала думку, що їй не доведеться приймати рішення про відшкодування витрат Відповідача - бо вона доведе до завершення свій намір на порушення презумпції невинуватості відносно ОСОБА_1 - і задовольнить позовні вимоги Позивача. Тому, Суддя Яровенко Н.О., не випадково чи помилково, а умисно і свідомо порушує презумпцію невинуватості (тобто, порушує і ст.62 Конституції України, і ст.6 Конвенції з прав людини.) відносно відповідача ОСОБА_1 . При вирішенні питань, які стосуються ОСОБА_1 , керується не законною, а власною суб'єктивною позицією про його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Вчиняє так, ймовірно, з мотивів упередженості проти ОСОБА_1 та з метою сприяння Позивачу. Зокрема, сприяння суддею Яровенко Н.О. Позивачу вже призвело до того, що Позивач отримав можливість не сплачувати до бюджету 1 059 800грн. судового збору за розгляд його Позовної заяви. Тобто, суддя Яровенко Н.О. діє не як нейтральний арбітр між сторонами, а як спільник Позивача проти відповідача ОСОБА_1 . Так як суддя Яровенко Н.О. вже двічі своїми процесуальними рішеннями порушила презумпцію невинуватості щодо ОСОБА_1 - застосувавши наслідки винуватості до невинуватої особи - то очевидно, що вона доведе свій умисел до остаточного завершення і при розгляді позову по суті. Тобто, суддя Яровенко Н.О. застосує до НЕвинуватої особи наслідки винуватості - у формі стягнення з ОСОБА_3 компенсації за припускаєму шкоду внаслідок нібито вчинення ним кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Цивільного процесуального кодексу України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
Перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки фактично позивачем заявлено відвід судді з причин незгоди з процесуальними рішеннями суду. Жодна з наведених в законі підстав для відводу судді не знайшла свого підтвердження, заявником не доведено, що суддя сприяє позивачу.
Крім того, підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб'єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004 (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003 (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02))
З огляду на приписи ч. 3 ст. 40 ЦПК України заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шинкаренко Сергій Олександрович про відвід судді слід передати для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
Визнати заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шинкаренко Сергій Олександрович про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк», від імені і в інтересах якого діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної внаслідок кримінального правопорушення необґрунтованою.
Передати заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шинкаренко Сергій Олександрович про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк», від імені і в інтересах якого діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної внаслідок кримінального правопорушеннядля її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.О.Яровенко