Справа № 186/1302/25
Провадження № 3/0186/326/25
в справі про адміністративне правопорушення
13 серпня 2025 року м. Шахтарське.
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., з участю:
захисника - адвоката - Денисова О.С.,
розглянувши матеріали? ? справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої по АДРЕСА_1 , притягнутої по ч.1 ст.130 КУпАП,
31 травня 2025 року о 01:05 годині по вул. Ювілейній, 21 в м.Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Renault Espace, д.р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява, невиразна мова. Їй було запропоновано пройти огляд на місці зупинки на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810», на що ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Денисова О.С., надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, згідно яких:
-спілкування з ОСОБА_1 стосовно вчинення нею правопорушення проводив інспектор СРПП Зігунов Д.Ю., а протокол про адміністративне правопорушення складений інспектором СРПП Невінгловським О.О.;
-спілкуючись з водієм, інспектор СРПП ОСОБА_2 говорить про те, що чує різкий запах алкоголю саме з автомобіля, а не від водія з порожнини рота, що не відповідає ознакам алкогольного сп'яніння, визначеним Інструкцією, затвердженою наказом МВС/МОЗ №1452/735;
-на відеозаписі інспектор СРПП ОСОБА_2 всупереч вимогам ст.266 КУпАП не пропонує водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки із використанням спеціальних технічних засобів, його пропозиція пройти огляд має розпливчатий та незрозумілий характер, він не повідомляє водію, яка має бути процедура проходження такого огляду, не готує газоаналізатор до роботи, після відмови водія від проходження запропонованого поліцейським огляду він не пропонує водію пройти огляд на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я;
-на відеозаписі інспектор СРПП Зігунов Д.Ю. повідомляє водію про те, що її буде притягнуто до відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а не за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння;
-роз'яснюючи водію права, передбачені ст.268 КУпАП, інспектор СРПП ОСОБА_2 не роз'яснив право водія користуватися юридичною допомогою адвоката;
-вбачається невідповідність змісту протоколу фактичним обставинам справи та вимогам ст.256 КУпАП, що тягне за собою визнання протоколу недопустимим доказом;
-було порушено право ОСОБА_1 на захист, так як їй не було роз'яснено право користуватись правовою допомогою захисника.
У судовому засіданні захисник підтримав вищевказані заперечення, просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши захисника та його заперечення по справі, вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
У відповідність ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП?передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею,?є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Суб'єктом правопорушення за вищевказаною нормою є водій транспортного засобу.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Згідно п.2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 вказаної інструкції передбачає ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 4 - ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пункту 7 розділу 1 вказаної інструкції - у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.
Пункт 3 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Пунктом 5 передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №346830 від 31 травня 2025 року, складеним поліцейським СРПП Невінгловським О.О., в якому зазначено про обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, 31 травня 2025 року о 01:05 годині; в протоколі зазначено, що особу ОСОБА_1 встановлено по посвідченню водія НОМЕР_2 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 31 травня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовилася від його проходження, що зафіксовано на службову боді-камеру № 795499;
- інформацією з порталу Національної поліції про посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 та автомобіль, яким вона керувала;
- відеозаписом правопорушення, на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу 31 травня 2025 року, спілкування працівників поліції з водієм транспортного засобу, якому повідомлено про причину зупинки, під час спілкування водій ОСОБА_1 , яка весь час перебувала на водійському сидінні автомобіля, спілкуючись з поліцейськими через напіввідкрите скло дверей, заперечує, що вживала алкогольні напої, на що поліцейський повідомив про різкий запах алкоголю з автомобіля та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, однак водій ОСОБА_1 від проходження огляду відмовилася, їй повідомляється, що на неї буде складено протокол по ст.130 КупАП, роз'яснюються її права, попереджається, що її відсторонено від керування транспортним засобом.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що на записах з боді-камери працівників поліції відображено подію правопорушення послідовно, на відеозаписі чітко та повно зафіксовано керування транспортним засобом, відмову водія від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, роз'яснення прав, наслідків відмови і повідомлення про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тобто, вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Стосовно заперечень захисника необхідно зазначити наступне.
Варто зауважити, що проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я допускається у таких випадках: якщо правопорушник не згоден пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, але бажає пройти огляд у медичному закладі; якщо правопорушник не погоджується з результатами огляду на місці зупинки та висловлює бажання пройти повторний огляд у медичному закладі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , висловлюючи свою відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, нічим її не мотивувала і не зазначала, що відмовляється саме від огляду на місці зупинки, а погоджується на огляд в медичному закладі, у зв'язку з чим її поведінка свідчить про відмову від будь - якого огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння
При цьому, суд враховує, що згідно п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Таким чином, ОСОБА_1 як учасник дорожнього руху зобов'язана знати й неухильно виконувати, як п.2.5 Правил дорожнього руху щодо необхідності проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в установленому порядку, так і сам порядок проходження такого огляду.
Також, суд не вважає, що було порушено право ОСОБА_1 на захист, так як у справі приймає участь обраний нею захисник.
Протокол про адміністративне правопорушення складений компетентною особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Відсутня заборона введення даних до електронної системи поліцейським, який разом з напарником здійснює патрулювання, а підписання і перевірка протоколу іншим, у зв'язку з чим підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні.
Не заслуговують на увагу й інші доводи захисника, оскільки вони не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду справи не встановлені.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 січня 1999 року вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Таким чином, аналізуючи докази по справі, дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність -? ? не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особливу суспільну небезпеку, яку становлять водії, що керують транспортними засобами у стані сп'яніння, особу ОСОБА_1 , те, що до адміністративної відповідальності її притягнуто вперше, її відношення до вчиненого, яке полягає у безвідповідальному ставленні до керування джерелом підвищеної небезпеки, всі обставини справи в їх сукупності та вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.24,? ? ст.40-1 , ч.1 ст. 130, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 КУпАП, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: С.А.Янжула.
Постанова набирає законної сили ______________________
Строк пред'явлення постанови до виконання _______________________