1Справа № 335/5799/25 1-кс/335/2666/2025
05 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотаннястаршого слідчого СВ відділення поліції № 4 РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025082320000783 від 12 червня 2025 року про продовження строку тримання під вартою відносно:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Делятин, Надвірнянського району, Івано-Франковської області, українця, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого, що проходить військову службу на посаді командира 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , без місця реєстрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Старший слідчий СВ відділення поліції №4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з начальником Мелітопольского відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , в обґрунтування якого посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №122 від 01 травня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду командира 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого у військовому званні «молодший сержант».
11 червня 2025 року, близько 21 год. 30 хв., знаходячись на території двору домоволодіння, за адресою АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачаючи можливість настання смерті останнього, хоча враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, повинен був і міг це передбачити, завдав ОСОБА_8 чисельні удари кулаками та ногами в область голови та тулуба, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми голови і тулуба з переломами кісток скелету та ушкодженням органів, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
За викладених вище обставин дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
01 серпня 2025 року керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082320000783 від 12.06.2025 до трьох місяців, тобто до 12 вересня 2025 року.
На даний час завершити досудове розслідування до закінчення дії ухвали про тримання під вартою від 13.06.2025 не виявляється можливим, оскільки по кримінальному провадженню необхідно виконати наступне: долучити висновок судової імунологічної експертизи, яка була призначена 13.06.2025 та перебуває на виконанні у КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради; долучити висновок судової імунологічної експертизи, яка була призначена 27.06.2025 та перебуває на виконанні у КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради; долучити висновок судової цитологічної експертизи, яка була призначена 27.06.2025 та перебуває на виконанні у КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради; долучити висновок додаткової медичної експертизи, яка була призначена 24.07.2025 та перебуває на виконанні у КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради; долучити висновок первинної амбулаторної судової психіатричної експертизи ОСОБА_4 , яка була призначена 18.07.2025 та перебуває на виконанні у Запорізькій філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України; провести слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_10 ; провести слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_11 , та в подальшому призначити додаткову судову медичну експертизу; з урахуванням додатково зібраних доказів, повідомити підозрюваному про зміну раніше повідомленої підозри; виконати інші слідчі дії, у проведенні яких виникне необхідність; виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_4 , його захисником та потерпілою; скласти обвинувальний акт, а також реєстр матеріалів досудового розслідування, які спрямувати до суду для розгляду.
Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавленням волі, у зв'язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від органів досудового розслідування. ОСОБА_4 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків, з метою уникнення покарання (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб, шляхом залякування та погроз з застосуванням зброї може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків та потерпілого. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх колишніх знайомих по службі тощо;
- вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), з матеріалів кримінального провадження можна зробити висновок, що своїми противоправними діями підозрюваний підриває бойовий дух військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України, оскільки вчинив тяжке кримінальне правопорушення. З огляду на характер вчинення кримінального правопорушення можна зробити висновок про те, що ОСОБА_4 через своє ставлення до військової служби та зневагу до людського життя може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так само підозрюваний, з метою переховування від органу досудового розслідування та уникнення покарання, може вчинити злочин передбачений Розділом XIX Кримінального кодексу України у тому числі кримінальні правопорушення, передбаченні ст. ст. 407 та 408 КК України.
Вказані ризики обґрунтовуються тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення за скоєння якого передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років позбавленням волі. ОСОБА_4 розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання.
Зазначені обставини свідчать також про соціальну небезпеку ОСОБА_4 для громадян, про необхідність його ізоляції для захисту суспільства від його ймовірних подальших злочинних посягань, припинення злочинної діяльності, а так само припинення можливості сховатися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень. Це є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_4 буде саме тримання під вартою.
Усі вказані обставини можуть спонукати підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 при ухваленні вироку, наслідки злочину, суспільний резонанс, викликаний діянням, слідчий вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та дасть можливість запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.
Застосувати більш м'які запобіжні заходи до ОСОБА_4 неможливо, так як він не зможе виконувати обов'язки покладені на особу при обранні особистого зобов'язання, домашнього арешту.
У зв'язку з наведеними обставинами, орган досудового розслідування просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в межах строків досудового розслідування до 12.09.2025.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив клопотання слідчого задовільнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 надав до суду заперечення на клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив відмовити у задоволенні клопотання досудового слідства відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та просив застосувати до його підзахисного інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою з покладенням обов'язків, передбаченим чинним законодавством. В судовому засіданні просив у задоволені клопотання слідчого відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав заперечення адвоката проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Слідчий суддя вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про необхідність його задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №122 від 01 травня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду командира 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого у військовому званні «молодший сержант».
Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.
Згідно ст. 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка набрала чинності до України 11 вересня 1997 року, право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
Положеннями ст. ст. 3, 27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави-захищати життя людини.
Відповідно до ст. 281 Цивільного кодексу України фізична особа має невід'ємне право на життя, а також не може бути позбавлена життя.
Однак, незважаючи на наведені вимоги законодавства, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він вчинив особливо тяжкий злочин, за наступних обставин:
11 червня 2025 року, близько 21 год. 30 хв., знаходячись на території двору домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, не передбачаючи можливість настання смерті останнього, хоча враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, повинен був і міг це передбачити, завдав ОСОБА_8 чисельні удари кулаками та ногами в область голови та тулуба, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми голови і тулуба з переломами кісток скелету та ушкодженням органів, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
За викладених вище обставин дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12025082320000783 від 12.06.2025, долученими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу.
Виключно через необхідність проведення обов'язкових слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, слідчий обґрунтовано ініціював розгляд поданого ним клопотання про доцільність продовження тримання підозрюваного під вартою по означеному кримінальному провадженню.
Тобто, існують законні підстави та виправдані потреби для задоволення поданого слідчим клопотання, про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, для забезпечення досягнення завдань в цьому кримінальному провадженні.
На думку судді, у відповідності до ст. 199 КПК України, прокурором в судовому засіданні при розгляді даного клопотання були доведені обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися та викладені обставини, які дійсно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Стороною захисту в ході розгляду клопотання слідчого не спростовано доводів органу досудового розслідування про існування вищезазначених ризиків та не надано жодних даних в обґрунтування доводів про зниження їх ступеню та можливості їх запобігання при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.
Судом на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою не здобуто даних, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Таким чином, клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 183, 197, 199, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в межах строків досудового розслідування, до 12.09.2025 включно, на умовах визначених ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13.06.2025.
У задоволені клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 05.08.2025.
Повний текст ухвали виготовлено 08.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1