Справа № 333/6446/25
Провадження № 3/333/2497/25
12 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , -
07.07.2025 року, о 05 год. 15 хв., водій ОСОБА_1 , у м. Запоріжжі, біля буд. № 1 по вул. Автозаводська, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі лікарем-наркологом (висновок № 4809). Від керування транспортним засобом відсторонений. Про повторність попереджений.
До суду справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла 18.07.2025 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав повністю, проти викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин не заперечував.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши їх у своїй сукупності, суд приходить до висновку.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, керування транспортними засобами особою у стані наркотичного сп'яніння.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з п. 2.9 а Правил Дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні порушення, передбаченого п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні, доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 383774 від 07.07.2025 року, згідно з даними якого встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.07.2025 року;
- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 № 4899, складеного 07.07.2025 року о 05 год. 55 хв. лікарем КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР ОСОБА_2 , згідно з яким ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- довідкою інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторності за ст. 130 КУпАП не має, має посвідчення водія НОМЕР_3 від 11.03.2023 року;
- відеозаписом, наданим до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 07.07.2025 року транспортним засобом та процедуру проходження останнім огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Згідно з п. 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 передбачено,що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 у медичному закладі відбувся 07.07.2025 року о 05 год. 45 хв., а зупинили останнього працівники поліції о 05 год. 15 хв., тобто ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу у межах часу, передбаченого Інструкцією № 1452/735.
Дослідження змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 383774 від 07.07.2025 року свідчить, що він складений відповідно до вимог законодавства. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України», п. 86)
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення, висновку лікаря-нарколога, відеозаписи не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, а саме: водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність фактів притягнення його за адміністративні правопорушення у сфері безпеки руху.
Вважаю, що обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, те, що обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність відсутні, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
(Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
(Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок (IBAN): №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (Державна судова адміністрація України).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик