єдиний унікальний номер справи 546/521/25
номер провадження 2/546/407/25
13 серпня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
установив:
У травні 2025 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява.
Ухвалою судді від 03 червня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 18 липня 2025 року, яке було відкладене на 13 серпня 2025 року.
05 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 , яке є по суті клопотанням про зупинення провадження у справі на час перебування відповідача у Збройних Силах України.
У судове засідання 13 серпня 2025 року учасники судового процесу не з'явилися.
У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 2-5).
У зв'язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб.
Згідно з указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 26/2025 від 14 січня 2025 року, затвердженого Законом України № 4220-IX від 15 січня 2025 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
До клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем була додана довідка, яка, видана 24 червня 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 , та зі змісту якої установлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 з 15 травня 2024 року та по теперішній час (а. с. 43).
У той же час Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 9 листопада 2022 року у справі № 753/19628/ виснував, що для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно надати докази перебування заявника у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, і виконання бойових завдань у зоні бойових дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) (далі - Положення).
Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, ураховуючи те, що стороною відповідача не було надано суду копії наказу по особовому складу про його перебування у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, та щодо виконання ним бойових завдань у зоні бойових дій, суд уважає, що заява відповідача ОСОБА_1 на даний час не підлягає до задоволення.
У той же час, ураховуючи, що судове засідання проводиться за відсутності сторін, доцільно відкласти судове засідання для надання можливості відповідачу надати необхідні докази для підтвердження викладених у заяві про зупинення провадження обставин.
На підставі викладеного, та керуючись статтями 251, 253, 260 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Відкласти судове засідання до 08 годину 20 хвилин 15 вересня 2025 року.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Зіненко