Справа147/897/25
Провадження2/153/280/25-ц
"12" серпня 2025 р. м.Ямпіль
Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024 у розмірі 11952 гривні, судові витрати в розмірі 2422,40 гривень та 7000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що 23.08.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27783-08/2024, який відповідач підписав електронним цифровим підписом.
23.12.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №23122024, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до кредитора ОСОБА_1 за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024. Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов'язання. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024 в розмірі 11952 гривні, з яких: 3150 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 2842 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5600 грн. - заборгованість за штрафами. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ухвали Тростянецького районного суду Вінницької області від 28.05.2025 цивільну справу за вказаним позовом передано на розгляд до Ямпільського районного суду Вінницької області за підсудністю.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу ОСОБА_1 надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, яку відповідач отримав - 26.06.2025, що підтверджено відомостями з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23.08.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №27783-08/2024, який відповідач підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором W1092.
Відповідно до кредитного договору №27783-08/2024 від 23.08.2024 відповідачу надавався кредит на наступних умовах: сума кредиту: 3500,00 грн. Строк, на який надається кредит - 120 днів. Дата надання кредиту: 23.08.2024. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту 20.12.2024. Денна процентна ставка складає (3570,00/3500,00)/120*100%=1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. цього договору.
Як убачається із п. 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
У пункті 2.18. договору сторони зазначили, що укладення договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням Договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал Договору завантажується (надсилається) в Особистий кабінет клієнта.
Відповідно до п. 5.3. договору у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний робочий день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.
Згідно з п. 7.6, 7.7 підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства. Клієнт підтверджує, що до укладення цього договору отримав від товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Згідно додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №27783-08/2024 від 23.08.2024 відповідач ОСОБА_1 ознайомився із графіком платежів. (а.с.23-29).
23.08.2024 ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором W1092 заявку - анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, в якій зазначив свої персональні дані, освіту, вид діяльності (місце роботи/посада), загальний щомісячний дохід, номер картки отримувача, а також інші дані (а.с.18-19).
У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «W1092», зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти (а.с.20-22).
Відповідно до наданої ТОВ «Стар Файненс Груп» довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №27783-08/2024 від 23.08.2024 ідентифікований аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «W1092», час відправки ідентифікатора позичальнику 23.08.2024 09:32:00 РМ, номер телефону НОМЕР_3 (а.с.35).
Із витребуваної судом з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації встановлено, що банківська картка № НОМЕР_4 була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно було зарахування коштів у сумі 3500,00 грн. Верифікація власника картки № НОМЕР_4 була проведена банком під час укладення договору.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024, заборгованість ОСОБА_1 не погашена та становить 11952 гривні, з яких: 3150 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 2842 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5600 грн. - заборгованість за штрафами (а.с.32-33).
Із довідки, вих. №3426_250416092202 від 16.04.2025 встановлено, що 23.08.2024 о 09:35:15 здійснено зарахування коштів у сумі 3500,00 грн. на картку № НОМЕР_1 (а.с.37).
23.12.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №23122024, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 , за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024 (а.с.42-46).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23122024 від 23.12.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024 становить 11952 гривні, з яких: 3150 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 2842 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5600 грн. - заборгованість за штрафами (а.с.47).
21.05.2025 за вих.№С3544 на адресу ОСОБА_1 представником ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направлено досудову вимогу про негайне погашення заборгованості у сумі 11592 грн. (а.с.50).
Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
За приписом ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором W1092. Відповідач користувався кредитними коштами, які йому надало ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», однак допустив прострочення виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору №27783-08/2024 від 23.08.2024.
Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем.
Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024, підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.
Щодо вимог про стягнення суми заборгованості за штрафами суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штрафи в розмірі 5600,00 грн., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.
Відтак, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024 в розмірі 5992 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні, з яких: 3150,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2842,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1252,16 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,40 х 5992/11592).
Одночасно позивач просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Судом встановлено, що 01.03.2024 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0103. 15.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено замовлення до договору про надання правової (правничої) допомоги №0103 від 01.03.2024, згідно якого вартість послуг складає 7000,00 грн.
На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень позивачем надано детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 09.05.2025 та платіжну інструкцію від 25.04.2025, відповідно до яких вартість послуг, які надавались, складається з наступного: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0,30 год.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі - 0,30 год.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3,30 год.; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., всього 6,30 год. Тобто, загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 7000 гривень.
Пунктом 3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3618,36 грн. (7000Х/5992/11592=3618,36).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 223, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) суму заборгованості за кредитним договором №27783-08/2024 від 23.08.2024 в розмірі 5992 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні, з яких: 3150 (три тисячі сто п'ятдесят) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 2842 (дві тисячі вісімсот сорок дві) гривні - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (код ЄДРПОУ 35234236), понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) гривні 16 (шістнадцять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 36 (тридцять шість) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 12.08.2025.
Суддя Р.В. Швець