Справа № 149/1334/25
Провадження №1-кп/149/121/25
08.08.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання заставодавця ОСОБА_9 про повернення застави, внесеної відносно обвинуваченої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 72024021020000025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,
В провадженні Хмільницького міськрайонного суду перебуває вказане кримінальне провадження. 11.06.2025 року від заставодавця ОСОБА_9 надійшла заява про повернення грошової застави, внесеної нею на спеціальний рахунок на виконання застосованого до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави. Заява мотивована тим, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 31.03.2025 року до підозрюваної у кримінальному провадженні № 72024021020000025 ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30280,00 грн.), а в разі внесення застави покладено на ОСОБА_6 обов'язки на строк до 24.05.2025 включно. Застава була сплачена заставодавцем 04.04.2025. Оскільки строк дії обов"язків, покладених на підозрювану ОСОБА_6 , закінчився, на даний час строк запобіжного заходу у виді застави сплив, тому заставодавець просить повернути йому заставу, що сплачена у визначеному судом розмірі. У клопотанні просив розгляд порушеного питання проводити без його участі.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заяву завставодавця підтримав і просив задовольнити. Обвинувачена заяву заставодавця просила задовольнити.
Прокурор проти задоволення заяви заперечив, посилаючись на безстроковість запобіжного заходу у виді застави, а відтак - відсутність підстав для повернення застави на даному етапі судового розгляду.
Інші учасники проти задоволення заяви заставодавця не заперечили.
Дослідивши зміст заяви застраводавця та доданих до нього матеріалів, заслухавши доводи учасників, суд дійшов до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження згідно зі ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
01.05.2025 до Хмільницького міськрайонного суду надійшов затверджений прокурором обвинувачльний акт у кримінальному провадженні № 72024021020000025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 31.03.2025 року до підозрюваної у кримінальному провадженні № 72024021020000025 ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30280,00 грн.), а в разі внесення застави покладено на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, на строк до 24.05.2025 включно. Вказаний строк у встановленому КПК України порядку слідчим суддею, судом не продовжувався.
04.04.2025 заставодавцем ОСОБА_9 було сплачено (внесено) заставу за ОСОБА_6 згідно ухвали Вінницького міського суду від 31.03.2025 у справі №127/9856/25 у розмірі 30280,00 грн., що підтверджується копією відповідної квитанції АТ КБ "Приватбанк" (а.с. 107).
Стаття 132 КПК України передбачає, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ КПК України з урахуванням особливостей, встановлених розділом IV КПК України. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
За змістом ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз'яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов'язків заставодавцем. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.
Таким чином, внесені заставодавцем як застава кошти залишаються на депозитному рахунку відповідного суду як засіб забезпечення кримінального провадження, та, якщо застава не була звернена у дохід держави, повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.
Частиною 7 ст. 42 КПК України визначені загальні обов'язки, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого. Ці обов'язки покладаються на нього з моменту набуття відповідного процесуального статусу та діють незалежно від застосування запобіжного заходу.
Водночас, ч. 5 ст. 194 КПК України визначає перелік обов'язків, які можуть покладатися на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням під вартою. Ці обов'язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до застосованого запобіжного заходу за наявності умов, визначених у цій статті.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. За ч. 7 ст. 194 КПК України, після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов'язків.
Наведене свідчить, що застава застосовується з метою виконання підозрюваним, як обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, так і тих, що визначені у ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки у ст. 182 КПК України не вказано, що обов'язки покладаються на підозрюваного саме судом.
Таким чином, з моменту закінчення строку дії обов'язків, покладених слідчим суддею, строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, не припиняється. Застава як запобіжний захід продовжує діяти з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. При цьому перед судом сторонами кримінального провадження не ставилось питання щодо зміни, скасування запобіжного заходу у виді застави, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_6 , в тому числі і у зв'язку з закінченням досудового розслідування і зверненням до суду з обвувальним актом та набуттям нею процесуального статусу обвинуваченої.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заяви заставодавця відсутні.
Керуючись ст.ст. 182, 194, 369-372, 376, 532 КПК України, суд
У задоволенні заяви заставодавця ОСОБА_9 про повернення застави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено і проголошено 12.08.2025 о 15:00 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1