Справа № 149/1334/25
Провадження №1-кп/149/121/25
08.08.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про покладення обов'язків на обвинувачену ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 72024021020000025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,
В провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказане кримінальне провадження. У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про покладення на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язків в додаток до застосованого раніше запобіжного заходу у виді застави. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 31.03.2025 до підозрюваної ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, строк яких було визначено - до 24.05.2025 в межах строку досудового розслідування. Оскільки прокурор вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, він просить, в додаток до застосованого раніше запобіжного заходу у вигляді застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечила. Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, оскільки строк дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 сплив, із клопотанням про його продовження прокурор не звертався, а спосіб покладення обов'язків у додаток до застосваного раніше запобіжного заходу у виді застави, на який вказує прокурор, не передбачений чинним законодавством, посилання прокурора є безпідставними і несвоєчасними.
Інші учасники кримінального провадження проти задоволення клопотання прокурора заперечили.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, дійшов наступного висновку.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 31.03.2025 у кримінальному провадженні № 72024021020000025 на стадії досудового розслідування до підозрюваної ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, строк яких було визначено - до 24.05.2025 в межах строку досудового розслідування. Сторони кримінального провадження не заперечують, що застава у визначеному судом розмірі була сплачена, а строк покладених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, сплив, з клопотанням про їх продовження прокурор не звертався.
Завданнями кримінального провадження згідно зі ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; диспозитивність.
Законність кримінального провадження (ст. 9 КПК України) передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор зобов'язани всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Диспозитивність кримінального провадження (ст. 26 КПК України) передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень згідгно з КПК України.
Стаття 132 КПК України передбачає, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ КПК України з урахуванням особливостей, встановлених розділом IV КПК України. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Приписами ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено повноваження суду за наслідками розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зобов'язати обвинуваченого виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Таким чином, законодавством передбачено чіткі юридичні наслідки спливу строку покладених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - їх скасування.
Процесуальне законодавство допускає також покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого за клопотанням прокурора, у порядку, передбаченому ст. 200 КПК України, з дотриманням вимог щодо змісту такого клопотання, порядку і строку його вручення стороні захисту, доведення обставин, які підлягають доказуванню при вирішенні цього питання. Однак подане прокуром клопотання не є клопотанням, що передбачено ст. 200 КПК України, на вказану норму прокурор у відповідному клопотанні не посилається, а самостійне тлумачення судом його змісту суперечитиме принципу диспозитивності та рівності учасників.
При цьому суд відхиляє заявлені у судовому засіданні прокурором усні доповнення до поданого клопотання з посиланням на приписи ст. 200 КПК України, оскільки таке усне доповнення не може змінювати суті і порядку звернення прокурорм із клопотанням, що передбачено ст. 200 КПК України, та не замінює дотримання ним вимог ст. 185 КПК України за наявності для цього відповідних підстав.
Оскільки належною правовою процедурою при вирішенні питання щодо запобіжних заходів є розгляд питання про їх обрання, продовження, скасування чи заміну, а закінчення строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, потягло відповідні передбачені законом юридичні наслідки (ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов'язки скасовано), суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 184, 193, 194, 309, 395 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про покладення обов'язків на обвинувачену ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і проголошено 12.08.2025 о 15:25 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1