Єдиний унікальний № 946/535/25
Провадження № 1-кп/946/307/25
про відмову в задоволенні клопотання
07 серпня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, та про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42024162300000019, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
I. Суть клопотань.
1. Обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, яким просить: змінити йому запобіжний у вигляді застави на особисте зобов'язання; звернути кошти в розмірі 200 500 грн на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України; повернути заставодавцям ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сплачену ними суму застави у розмірі 378 500 грн кожному; та повернути заставодавцю ОСОБА_9 сплачену нею суму застави в розмірі 178 000 грн.
В обґрунтування клопотання посилається те, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.10.2024 йому визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 грн. Заставодавцями, які є його близькими особами, 04.10.2024 були внесені грошові кошти в якості застави на депозитний рахунок, у зв'язку з чим 07.10.2024 він був звільнений з-під варти. Грошові кошти в якості застави у розмірі 1 514 000 грн вносились його дружиною та друзями, у зв'язку із чим у нього наявна відповідна заборгованість у розмірі 1 135 500 грн перед даними особами (усіма окрім дружини) щодо повернення цих грошових коштів.
Обвинувачений зазначає, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон він здав до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-яких порушень обов'язків, що покладені на нього судом, він не допускав, випадків неприбуття до слідчого, прокурора чи суду взагалі не було. Вважає, що його сумлінне відношення до покладених на нього обов'язків, його ставлення до судового процесу загалом, характеризує його як свідому та законослухняну людину.
Наразі він самостійно утримує свою сім'ю, яка складається з дружини та малолітньої доньки, і проживає спільно за адресою: АДРЕСА_1 .
Обвинувачений ОСОБА_4 також зазначає, що він 19 років пропрацював в органах юстиції, має відмінну характеристику від керівництва обласного управління юстиції, багато подяк, грамот та нагород.
Вважає, що вищенаведені обставини підтверджують його міцні соціальні зв'язки, що повинно бути враховано при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу.
Крім того, обвинувачений звертає увагу на неспіврозмірність застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000 грн) із сумою грошових коштів, які, на думку органів досудового розслідування, отримані ним від свідків (350 000 грн).
У клопотанні також вказано, що оскільки у нього наявні боргові зобов'язання перед заставодавцями, які наполягають на якнайскорішому поверненні грошових коштів, яких у нього немає, він звернувся до Ізмаїльської окружної прокуратури з клопотанням про ініціювання перед суддею питання про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби, однак йому було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
2. Обвинувачений також звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, мотивуючи тим, що 21.08.2024 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, в рамках кримінального провадження № 42024162300000019, до ЄРДР були внесені дані про нібито скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 332 КК України. Підставою для прийняття такого рішення стали покази свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який на своїх допитах брехав та приховував від слідства важливу інформацію, яка спотворює об'єктивну картину того, що відбулося насправді.
Так, ОСОБА_10 на допитах свідка від 01.07.2024 та 23.07.2024 повідомляв оперуповноваженого СБУ, що у нього наявна чинна відстрочка від призову на військову службу у зв'язку з тим, що його матір є інвалідом третьої групи. При цьому п. 13 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» таке право на відстрочку надано виключно для осіб, що утримують матір інваліда першої чи другої групи, а п. 9 ст. 23 вказаного нормативно-правового акту таке право надається особам, батьки яких потребують постійного стороннього догляду і про це є відповідний висновок МСЕК або ЛКК. На запит захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 надав відповідь, згідно з якою свідок ОСОБА_10 отримував відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
Обвинувачений зазначає, що з вищевказаного можливо зробити висновок про те, що ОСОБА_10 має дружину з числа осіб з інвалідністю І чи II групи. При цьому приховував це від слідства, або діяв за його вказівкою, а також приховував це від ОСОБА_4 при спілкуванні, і брехав йому і слідству про те, що має відстрочку по утриманню/догляду за матір'ю. Також на допитах ОСОБА_10 повідомляв, що нібито звертався у червні 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу продовження відстрочки, однак за інформацією обвинуваченого це також є брехнею.
На переконання обвинуваченого, з вищенаведеного достеменно вбачається, що ОСОБА_10 має законні підстави для перетину державного кордону під час дії правового режиму воєнного стану. Після отримання підтвердження факту наявності у ОСОБА_10 підстав для відстрочки від призову на військову службу, захисник ОСОБА_11 звернувся із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому просив надати стороні захисту копії документів, на підставі яких ОСОБА_10 отримував відстрочку від мобілізації, однак ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовив захиснику у наданні вказаних документів.
Враховуючи викладене, обвинувачений просить надати стороні захисту тимчасовий доступ до речей і документів (з можливістю ознайомитися з ними та зробити їх копії), які містять охоронювану законом таємницю, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме до:
1) інформації, коли саме ОСОБА_10 подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_6 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з наявністю дружини з числа осіб з інвалідністю I чи II групи (з можливістю зробити копію відповідної заяви);
2) інформації, які документи (копії документів) були додані ОСОБА_10 до заяви про надання відстрочки (з можливістю зробити копії цих документів);
3) інформації, чи звертався ОСОБА_10 у період з травня по липень 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу отримання відстрочки у зв'язку з наявністю матері з інвалідністю III групи.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 зазначає, що за допомогою документів, які сторона захисту бажає отримати в ІНФОРМАЦІЯ_7 , буде доказуватися факт наявності у свідка законних підстав на перетин державного кордону під час дії воєнного стану. За допомогою вказаних документів сторона захисту планує доводити у суді факт відсутності у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
II. Позиції учасників справи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив задовольнити заявлені ним клопотання.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання обвинуваченого. Просив їх задовольнити. Зазначив, що наразі наша країна потерпає від неспровокованої агресії, якщо є можливість допомогти матеріально збройним силам України, то необхідно це робити.
Захисник ОСОБА_5 заявив, що клопотання ОСОБА_4 є обгрунтованими. Наголосив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні вже завершено. Своєю належною поведінкою обвинувачений підтвердив, що на теперішній час не має необхідності в заставі. Більш того, це порушує право власності осіб, які за нього її внесли. Просив задовольнити вказані клопотання.
Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив, що вважає клопотання обвинуваченого необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню. Вказав на те, що досі не розпочато дослідження доказів у справі. Ризики продовжують існувати та не зменшилися.
III. Мотиви суду.
Розглянувши клопотання обвинуваченого, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Щодо клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд зазначає таке.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.10.2024 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначено заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (далі - ПМПО) , що становить 1 514 000 грн.
07.10.2024 ОСОБА_4 був звільнений з ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » на підставі внесення застави у розмірі 1 514 00 грн.
З урахуванням вказаних обставин, згідно з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.10.2024, на ОСОБА_4 також були покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які в подальшому неодноразово продовжувалися ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, на даний час відносно ОСОБА_4 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 5 ст. 616 КПК України, за клопотанням обвинуваченого суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки ІНФОРМАЦІЯ_11 для цілей оборони України.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються його доводи.
При цьому за загальним правилом, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв'язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З ухвали ІНФОРМАЦІЯ_8 від 04.10.2024 вбачається, що застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із утриманням в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », та із визначенням застави в розмірі 500 ПМПО, що становить 1 514 000 грн, було обумовлено, зокрема, існуванням ризиків того, що ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; здійснювати незаконний вплив на свідків у зазначеному кримінальному провадженні; вдатись до спроб перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що зазначені вище ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі продовжують існувати.
В обґрунтування клопотання обвинувачений посилається на обставини, які існували на час обрання йому запобіжного заходу, та вже були враховані судом апеляційної інстанції при постановленні відповідної ухвали.
Суд відкидає посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на необхідність повернення внесених коштів заставодавцям у зв'язку із наявністю у нього боргових зобов'язань перед ними, оскільки, по-перше, обвинувачений не обмежений у праві вибору джерела коштів для внесення застави, а по-друге, внесення застави є правом, а не обов'язком заставодавця. Тобто прийняття такого рішення особою є добровільним, і було б неможливим без взаємної згоди обвинуваченого та заставодавців.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на сумлінне дотримання покладених на нього обов'язків, на думку суду, не є тією обставиною, яка може свідчити про зменшення ризиків, і бути беззаперечною підставою для зміни запобіжного заходу. Натомість вказане підтверджує, що застосований судом вид запобіжного заходу та визначений розмір застави є такими, що у достатній мірі гарантують виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, та забезпечують його належну процесуальну поведінку.
Враховуючи стадію кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, тяжкість пред'явленого обвинувачення та суворість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу, на даний час не зменшились, і продовжують існувати, суд переконаний, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не забезпечить гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у клопотанні обвинуваченого.
Що стосується клопотання про надання стороні захисту тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч. 5 ст. 163 КПК України, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Як зазначено у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 , за допомогою документів, які містять охоронювану законом таємницю, і перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 , стороною захисту планується доказувати факт відсутності у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Суд зазначає, що наразі виклик даного свідка ще не здійснювався, а згідно з ч.1 ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо.
Крім того, судом ще не досліджували інші докази у справі.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що у клопотанні обвинуваченого про надання тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, необхідно відмовити.
Керуючись ст. 163, 182, 194, 201, 331, 369-372, 616 КПК України, суд,
1. У клопотаннях обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання, а також про надання стороні захисту тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, відмовити.
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
3. Повний текст ухвали оголошений 12 серпня 2025 року о 16:30 год.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1